Нікітін Федір Михайлович
Біографія
Народився 3 травня 1900 р. в Лохвиці Полтавської губернії на Україні. У 16 років почав працювати в Одеському драматичному театрі. З 1916 року - актор театрів Одеси і Херсона. У 1922 р. закінчив Другу студію МХТ. До війни працював у театрі «Летюча миша», в Театрі оперети, Драматичному театрі К. Еггерта, у філії МХТ в Ярославлі, БДТ ім. Горького, Новому ТЮЗі.
У 1928-1931 роках працював помічником декана акторського факультету і завідував кафедрою акторської майстерності в ГІКе. На початку 30-х в зарубіжній пресі Федора Нікітіна назвали «Чапліном російських полів». Ролі в картинах «Будинок у заметах», «Паризький швець» і «Уламок імперії» висунули Нікітіна в кількість зірок німого кіно і принесли акторові світову популярність.
Популярність його у глядачів була величезна, а критика писала про яскраву самобутность його дарування. З приходом в кіно звуку багато хто залишилися не при справах, але не Федір Нікітін. Він знімався так само багато, але переважно в невеликих ролях: вчитель бачів («Біліє парус одинокий»), академік Рубльов («Велика сила»), лорд Дербі («Герої Шипки»), обер-прокурор («Серце матері»), директор архіву («На одній планеті»), Даргомижський («Мусоргський»). Паралельно працював на сцені і вів заняття з дітьми та дорослими студійцями.
У перші дні війни Нікітін пішов добровольцем на фронт, два роки командував артилерійсько-кулеметним взводом. Потім за наказом командування його перевели в агітвзвод Ленфронта, де він ставив спектаклі, грав і навіть написав одну одноактну п'єсу. У 1943-1959 рр.. працював в Ленінградському театрі блокадному (нині - Театр ім. Коміссаржевської). Народний артист РРФСР (1969). Знімався протягом 70 років, залишаючись одним з найбільш затребуваних кіноакторів. Після шаленого успіху в німому кіно, Федір Нікітін був змушений грати однопланові ролі - лікарів, вчителів, професорів, князів, лордів. Актора з його природним благородством і аристократизмом, рідкісної сором'язливий і інтелігентністю запрошували для того, щоб створювати необхідну атмосферу в епізодах і фільмах в цілому.
У середині 80-х на екрани вийшов фільм «І життя, і сльози, і любов», де Нікітін зіграв головну роль, яка принесла акторові приз ВКФ і новий сплеск глядацького визнання. Серед інших помітних ролей тих років: вчитель («Дивовижні пригоди Дениса Корабльова»), Сервентум («Наше покликання»), професор («Серед сірого каміння»), Березанцев («Під знаком Червоного Хреста»). Народний артист РРФСР (1969). Лауреат Державних премій СРСР (1950 - за роль професора Званцева у фільмі «Академік Іван Павлов», 1951 - за роль у фільмі Даргомижського «Мусоргський»). Премія ВКФ у Мінську за кращу чоловічу роль у фільмі «І життя, і сльози, і любов» (1985). Помер 17 липня 1988 році.
Серед фільмів:
- Белеет парус одинокий (1937) – учитель Бачей
- Княжна Мери (1955) – князь Лиговской
- Ко мне, Мухтар! (1964) – ветврач Зырянов
- Год как жизнь (1965) – Вагнер-Сократ
- Весёлое волшебство (1969) – бухгалтер-Кощей
- Звезда пленительного счастья (1975)
- Кольца Альманзора (1977) - Альманзор
- Собака на сене (1977) тв - Оттавио
- И жизнь, и слёзы, и любовь... (1984) - Крупенин
- Открытая книга (1977-1979) – Лебедев
- Вариант "Омега" (1975)
