Античний скарб поруч із звалищем
09.12.2004
Античні монети, якими може похвалитися далеко не кожен краєзнавчий музей у нашій країні, поповнили колекцію знахідок постійної експедиції археологічної Херсонського держуніверситету.
Минулий сезон розкопок Білозерського поселення під Херсоном (IV–III століття до нашої ери), яке вивчають уже шість років, приніс експедиції асс, півас та інші бронзові монети IV століття до нашої ери, що добре збереглися. Зображення богині Деметри та дельфіна показують, що монети карбувалися в Ольвії.
Історики стверджують: поселення біля селища Дніпровське під Херсоном знаходилося у «сфері впливу» цього легендарного давньогрецького полісу та підтримувало з ним найтісніші економічні зв'язки. На це вказує і велика кількість знайденої експедицією кераміки – амфор, піфосів, хризм. Цікаво, що їхні власники позначали вміст судин для пахощів, вина, злаків не якимись умовними позначками, а літерами. На окремих уламках збереглися навіть ініціали або повні імена власників, наприклад, Гермофант і Каллісфен.
Поширеність такої епіграфії дозволяє припустити: два з половиною тисячоліття тому землероби та рибалки, що населяли низов'я Дніпра, володіли принаймні початками писемності! Білозерське поселення таїть ще чимало таких сенсаційних відкриттів – адже археологи розкопали в ньому тільки прибережну ділянку. Між іншим, у культурному шарі ними виявлено артефакти, що свідчать про поселення епохи розквіту Київської Русі, що існувало поблизу.
Питання, скільки реліквій колишнього археологи встигнуть врятувати від остаточного знищення. «Про городище відомо давно, проте ні місцева, ні державна влада не вживає жодних заходів для його охорони. До розкопок впритул примикає глиняний кар'єр, городи, а частина поселення зайнята під... стихійне звалище сміття. Декілька разів помічали і “чорних археологів” з металошукачами”, – каже начальник експедиції, керівник археологічної лабораторії Херсонського державного університету, доцент Валерія Билкова. – Та й місцеві газети неодноразово писали про перспективність поселення для планомірних наукових пошуків, наголошуючи на необхідності захистити його від руйнування шукачів скарбів та припинити у його межах господарську діяльність.
Про унікальність знахідок учасники рідкісних зараз на Херсонщині археологічних «десантів» іноді просто побоюються розповідати журналістам у всіх подробицях. Адже кожна сенсаційна публікація провокує нові набіги мисливців за скарбами, які в пошуках золота та срібла здатні вчинити на розкопках справжній погром.
Кирило ФОМІН // Гривня № 50 (518), 2004-12-09 (стор. 3)
http://www.grivna.ks.ua/antichnyj_klad_rjadom_so_svalkoj.htm