До нових зустрічей, «Мельпомено Таврії!»
Останні акорди XXIII Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» відгриміли в Херсоні. Яскрава церемонія закриття відбулася просто неба, у сквері неподалік театру ім. М. Куліша. Попри непрості часи й різноманітні випробування, театр-фест жодного разу не став на паузу. Відмінити традиційне дійство не вдалося навіть підступній ковід-пандемїі.
Карантин лише змістив час проведення фестивалю. Вже другий рік «Мельпомена» стартує не наприкінці травня, як зазвичай, а на початку вересня. Але це, здається, тільки їй на руку.
- Фестивалів у нас було багато за ці роки і є багато, але щоб стільки жив фестиваль! Це надзвичайно приємно, що він відбувається у 23-й раз. «Мельпомена» має дуже різноманітну і серйозну програму. Думаю, що сьогодні важко назвати фестиваль, який би так зміг зібрати стільки театрів і режисерів. Він знову доводить, що, попри пандемію й кризу, театр живе, - розповів голова експертної ради XXIII Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» Сергій Васильєв.
XXIII Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії» підтримав Український культурний фонд. Цього року фест тривав 9 днів. У ньому взяли участь 37 театрів із 8 країн (Польща, Білорусь, Вірменія, Португалія, Туреччина, Грузія, Румунія, Україна). Фестивальні події відбувалися на 20 локаціях у Херсоні, Новій Каховці та Миколаєві. В рамках «Мельпомени Таврії» глядачі побачили 40 заходів основної програми. Окремо працювали літературна сцена та освітня платформа.
Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Куліша показувати свої вистави на фестивалі не планував. Втім, корективи внесла пандемія. Приїхати не змогли два іноземні театри (країна представлена тільки окремими мистецькими діячами). Тож їхні постановки замінили херсонськими, одна з яких - «6, 5» режисера Андрія Мая. Це вистава про війну на Сході України.
- На превеликий жаль, Грузія у червоній зоні, тому не змогли до нас театри доїхати... Але 40 проектів обіцяних для наших глядачів є. Завжди відкриваємо двері для своїх гостей і цьогоріч навіть не ставили в програму власні вистави. Спецпроєкт, який ми випустили до 30-ї річниці Незалежності України, в постановці Андрія Мая «6, 5». Шість з половиною років йде війна в Україні. Вистава зроблена зі свідчень очевидців, переселенців, людей, котрі змушені були залишити зону», - розповів генеральний директор-художній керівник Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша, почесний президент фестивалю «Мельпомена Таврії» Олександр Книга.
Фестивальні вистави виявилися різноплановими, на будь-який смак. Почасти навіть не встигали переключитися з «кічевих» витребеньок одного режисера на глобальний задум іншого. Нове бачення класичної української драми - так свою виставу «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» анонсував Хмельницький обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Старицького. Для «Мельпомени Таврії» обрали одну з найновіших постановок театру. Крім того, глядачу за межами свого регіону хотіли показати саме виставу за твором геніального Михайла Старицького, ім’я якого носить театр.
- Ми її поставили буквально рік тому, на День театру, коли святкували 90-річчя нашого театру. Це по суті третя за популярністю п'єса Михайла Старицького. «Циганка Аза», «За двома зайцями» та «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» - найбільш впізнавані бренди. Зрозуміло, що складний драматичний матеріал. Але режисер знайшов рішення, як зробити виставу сучасною, динамічною, Не спотворити безпосередньо мову, автентичну лексику. Вона десь, можливо, не сприймається трохи нами, бо автентично українська, - сказав директор Хмельницького обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Старицького Андрій Ковальчук.
За те, що не спотворили мову, залишивши текст класика, окремий респект. Утім, вистава вийшла затягнутою. В окремих сценах просто-таки не вистачало певногось запалу, який, здавалось би, тут сам драматург прописав. Можливо, недотягували актори. Таки хотілося побачити більше експресії, все ж трагічний сюжет... Можливо, не вистрілила сценографія. Рішення для декорацій видалося досить тривіальним. Це ніби вирізані з картону орнаменти, віконця, квіти... Дуже проста бутафорія при грі акторів, яка не виправдовує надій. Це просто «не вірю».
А от постановці Київського «Дикого театру» вистачило і драйву, і акторської гри, вона була на висоті. У виставі «Механічний апельсин» задіяні епатажні теле-зірки: Майкл Щур та Ярослава Кравченко. Поставив її модний режисер Максим Голенко. Сам він запевняє, що за основу взяв однойменний роман Ентоні Берджеса. Твір вийшов ще в 1960-х і спричинив скандал. Пізніше за ним зняли фільм, який одразу ж заборонили в Великобританії. Табу трималося 28 років. Авторів стрічки звинуватили в пропагуванні насильства.
- Я людина, яка більш за всіх ненавидить насильство і, мені здається, все роблю для того, щоб цього не було. Це інструкція, як не можна і як не треба. Краще ці емоції і це все побачити в театрі, аніж на вулиці і в місті. Це як ліки своєрідні, - розповів режисер Максим Голенко.
За даними організаторів, на фестивальних заходах побували понад 15 000 глядачів. Фестиваль є конкурсом. Вже традиційно представлені постановки оцінювала експертна рада «Мельпомени Таврії», цьогоріч її склад міжнародний. Сюди увійшли театральні критики, режисери, журналісти, директори театрів. Судячи з кількості номінацій та переможців, організатори вирішили відзначити більшість театрів-учасників. Найбільше нагород зібрала потужна постановка Національного академічного молодого театру «Шинель» за твором М. Гоголя.
Марина Савченко
Джерело інформації: «Новий день».- №37 (5498).- 15.09.2021.- стр.5
