Олександр Вертинський у Херсоні
Хто такий Олександр Вертинський і чим він славетний? Таке запитання сьогодні можуть задати тільки молоді люди. Адже романси, пісні, вірші поета, композитора, артиста, людини оригінального таланту і незвичайної долі зараз не в моді.
Олександр Вертинський – з його ліричністю, неповторністю і закоханістю, тонким розумінням слова – нині уже «ретро». Однак наші бабусі і дідусі пам’ятають артиста, слухають у записах пісні у його виконанні і самі співають їх.
Ще у 1950-х роках Вертинський давав кілька концертів у Херсонській обласній філармонії. Яблуку, як то кажуть, ніде було впасти: люди стояли у проходах, на стільцях сиділи по двоє. А зі сцени з надзвичайною акустикою, якою славилася наша філармонія, лунав приємний голос Олександра.
Артист умів оживити свої пісні. Його манера виконання була неординарною. Мелодією була сама його зовнішність, постава, фігура.
Олександр Вертинський повернувся на батьківщину після еміграції наприкінці 1943 року, згодом побував в Одесі, а звідти завітав до Херсона. Бурею оплесків зустрів зал слова його пісні «Доченьки», адже на рідній землі у нього підростали дочки Анастасія і Маріанна.
А як актор виконував романси на вірші Блока, Есеніна, циганські романси, романси на власні слова «Магнолия», «Чужие города», «Прощальный ужин»!
Так, Олександру Миколайовичу було про що співати, розповідати. Він оригінально мислив, сприймав дійсність, тонко відчував оточуючий світ. Адже багато бачив, об’їздивши всю Європу, Азію, Америку.
Згодом ми побачили його драматичним актором у фільмі «Заговор обреченных». За роль кардинала Вертинський був удостоєний Державної премії.
Олександр добре розумівся на красі, вмів бачити її, вмів проспівати їй гімн. Його вірші легко лягали на музику, здавалося, що вона народжується від сполучення звуків і слів. А ще артист умів донести до слухачів свої пісні. Його виконання підкоряло високою майстерністю, особливою проникливістю, турботою про людину.
Послухати Вертинського тоді вважалося за щастя…
Галина Кокостікова
Гривна-СВ № 39,22.09. 2006
