Дослідження скіфських пам'яток на Херсонщині
Найпоширенішими та найвідомішими пам'ятками давньої історії Причорноморських степів є кургани. Найбільш багаті з них споруджено дві з половиною тисячі років тому скіфами. Скіфи - могутній народ давнини. Протягом п'ятисот років вони панували в степах Причорномор'я, здійснювали численні успішні походи до Малої Азії та за Дунай, розгромили полчища перського царя Дарія, який вторгся до Скіфію у VI ст. до зв. е.
У IV ст. до зв. е. скіфи створили першу державу на нинішній території Європейської частини СРСР. Про скіфів писали давньосхідні хронографи та античні історики, географи, письменники.
Близько двох тисячоліть тому зникли скіфи. Але пам'ятники, залишені ними, і сьогодні хвилюють істориків, археологів, лінгвістів та антропологів, мистецтвознавців та етнографів. Проблема скіфського етногенезу й досі привертає увагу вчених.
Найвідоміші скіфські пам'ятки зосереджено на території сучасних Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської областей. Саме у цих областях працюють найбільші експедиції Інституту археології АН УРСР, однією з яких – Херсонською – керує автор цієї книги.
Дослідження скіфських пам'яток на Херсонщині становить великий інтерес, адже згідно з картою Скіфії, складеною "батьком історії" давньогрецьким істориком Геродотом у V ст. до зв. е., тут жили племена скіфів-землеробів, скіфів-кочівників та царських скіфів. Поряд із сотнями рядових скіфських курганів на Херсонщині відкрито багаті усипальниці скіфської знаті.
Попри те, що минуло понад 100 років від початку вивчення скіфських старожитностей на Херсонщині, досі жодна з пам'яток повністю не вивчена. Більше того, знахідки із найбагатших курганів Херсонщини залишаються майже зовсім неопублікованими.
Найбільш раннім є Херсонський курган, де в результаті хижацьких розкопок в 1896 були знайдені численні, в тому числі золоті вироби, серед яких на перше місце потрібно поставити бронзову ручку дзеркала - статуетку жіночого божества, що є видатним твором іонійської художньої школи початку V ст. до зв. е.
Усі інші кургани ставляться до рубежу V і IV ст. до зв. е.., на час вищого розквіту скіфської держави.
Це величезний курган Козел, частково вивчений Н.Є. Забєліним в 1865 році, де виявилися незаймані поховання 11 коней у срібних та бронзових вуздечних наборах, що дали чудові зразки скіфського мистецтва другої половини IV ст. до зв. е. До цього часу належить і найбільший курган Скіфії Огуз, частково розкопаний Н.І. Веселовським (1891-1894) та В.М. Ротом у 1902 році. Тут відкрито унікальний кам'яний склеп античної роботи, а також численні золоті та срібні вироби, головним чином від кінського убору. Багатство Огуза важко собі уявити, адже тільки в грабіжницьких ходах було знайдено кілька сотень дорогоцінних виробів.
Безперечно, необхідно провести подальше дослідження курганів Козел та Огуз.
Адже примітивна методика розкопок ХІХ ст. не дозволяла повністю реконструювати весь похоронний ритуал, під час якого безліч різноманітних речей залишали навколо могили чи насипу кургану. Однак найбільші надії слід пов'язувати з бічними могилами, бо в курганах висотою понад 10 м завжди виявляється кілька поховань. А весь досвід скіфської археології свідчить, що й вдавалося відкрити багаті непограбовані гробниці, вони, зазвичай, були бічними.
Цікавою є історія випадкового відкриття місцевими селянами найбагатшого жіночого поховання в Дієвому кургані. Численні золоті прикраси з Дєєва кургану дозволили вченим запропонувати нову, хоч і спірну реконструкцію скіфського парадного жіночого головного убору, прикрашеного численними золотими пластинами і 24 золотими бляшками у вигляді вакханок. Унікальним шедевром скіфо-античного прикладного мистецтва є золоте намисто Дєєва кургану.
