on-line с 20.02.06

Арт-блог

03.12.2018, 11:52

Грудень-2018

Відійшла в минуле осінь. Грудень – первісток зими – оглядає володіння. Сніг іскриться під саньми. В білих шатах ліс дрімає. Кригою взялись річки. І виблискують під сонцем, як посріблені стрічки. Навкруги панує спокій, а сусідньому дворі червоніють горобини, ніби спалахи зорі. Лідія Кир′яненко  

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      

Новости региона

30.11.2018, 11:24

День студентського самоврядування

21.11.2018, 11:38

Живописна феєрія студійців Оксани Оснач

05.11.2018, 16:11

Археологи нашли казачьи люльки

Всем известно, что трубка с ароматным табачком была казачьей утехой. А ...

Освідчення в коханні

01.01.2000

Зачекалися херсонські слухачі зустрічей з Мистецтвом музики. У цьому плані початок жовтня завжди жаданий - Міжнародний день музики, початок концертних сезонів філармонії та музичного училища. І ось уже на другий день жовтня (на жаль, з деяким запізненням) до міжнародного музичного свята відкрила концертний сезон обласна філармонія - як завжди, першим концертом нашої уславленої «Гілеї» на чолі з народним артистом України Георгієм Вазіним. Прозвучали новий для міста твір Ф.Шуберта - камерна симфонія «Дівчина та смерть» І відроджена в репертуарі майже через 10 років моноопера М.Таривердієва «Очікування», де знов як солістка з великим успіхом виступила викладач музучилища Данута Омельян.

А ще через день шанувальники вокалу зустрілися з найспівучішою родиною Херсонщини - свій вечір влаштували солісти філармонії Світлана Пищевська та лауреат Всесоюзного конкурсу вокалістів імені Глінки заслужений артист України Харіс Ширинський. Скажу одразу й відверто: концерт пройшов надто буденно, не було атмосфери свята і важливості того, що творилося у високому значенні того слова по сцені. Публіки було аж занадто мало для двох чудових солістів, котрі зробили б честь будь-якій столичній залі; неприбрані старі стільці на заднику сцени теж не додали урочистості. А це ж початок сезону - тільки другий концерт! Мабуть, керівництву філармонії слід більш вимогливо ставитися до організаційних моментів. Втім, коли зазвучали голоси виконавців, чудова музика, про ці «дрібниці» вже не згадувалось - мистецтво брало своє.

Не вельми велика за обсягом, але складна, насичена програма дозволила і Світлані Пищевській, і Харісу Ширинському знову продемонструвати свою майстерність, чудову харківську школу, різноманітний репертуар» високу вокальну форму. Концерт не мав якоїсь конкретної спрямованості, але у програмі досить чітко простежувалися дві епохи: старовинна класика і оперний романтизм другої половини XIX сторіччя. Перша представлена такими значними прізвищами, як Каччіні, Гендель, Перголезі, Моцарт. У другій серед інших сяяли фрагменти з опер Бізе та Верді. Деякі роботи вокалістів вже добре відомі, апробовані, деякі ж звучали вперше.

Невелика витончена арія італійського композитора Перголезі «Якщо кохаєш», з якої розпочала свій виступ С.Пищевська, одразу ж полонила вимогливістю до звуку, бережливим ставленням до мелодійної фрази. Масштабність і разом з тим лірико-драматична виразність вирізняли тлумачення співачкою відомої «Аве, Марія» Каччіні. І далі, аж до кульмінації у двох фрагментах з «Кармен» Бізе знаменитої «Хабанери» і трагічного Аріозо гадання, де розкрився і драматичний дар співачки, і голосова насиченість та експресія. А ось щодо фортепіанного супроводу, особливо у «Хабанері», є суттєві претензії. С Пищевська та Х.ШиринськиЙ виступали у супроводі відносно нового для них концертмейстера - Ірини Плаксєєвої, яка в цілому добре опанувала складну програму і повністю з нею впоралася. Але саме в «Кармен» проблеми є. Свіжістю дихала і сяяла світлом, чистотою «Колискова» з опери «Поргі та Бесс» Гершвіна, яку співачка виконала тонко і м'яко.

Харіс Ширинський у своїх фрагментах створив цілу низку блискучих вокальних і акторських робіт - привабливий Дон-Жуан з келихом іскристого шампанського (арія з опери Моцарта). Скорботний, суворо-стриманий маркіз ді Поза з опери Верді «Дон Карлос»; непримиренний у ненависті та водночас скривджений і стражденний батько в «Ріголетто» Верді, Якщо вести мову про Досконалість - саме так, з великої літери, то й були саме виходи Харіса Ширинського. До слова, добре знаючи репертуар співака, уперше для себе слухав та відкривав його «Дон Карлоса», і був вражений внутрішньою силою, напругою» динамікою виконання. Хотілося заплющити очі й відчути себе у середньовічній Іспанії, або, принаймні, у залі оперного театру...

«Під завісу» виконавці об'єдналися в дует (на жаль, не надовго - усього на один номер) і подарували публіці ефектну кінцівку концерту -«Повтори, що кохаєш» Р.Фрімля. З задоволенням повторюю: «Так, кохаю». Дуже добре знаю мистецтво цих чудових співаків, багато працював і працюю з ними. А ось ніби відсторонився, сів у залі слухачем - і знову закохався в їх голоси, вокальний та артистичний талант. Хотілося б, щоб так само полюбив їх хтось із меценатів, бо співати на голодний шлунок стає все важче... Або хоч хто-небудь з керівництва міста чи області підтримав бодай морально - завітав на один з перших концертів сезону. Проте, за сумною традицією, - нікого... А якби й зарплату - хоч не всю, що заборгували, а лише за місяць-два! Та де там - залюбленими в мистецтво залишилися лише слухачі, та я разом з ними.
У чому й розписуюся -
Едуард ДОБРИКІН, музикознавець.

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.