Ой у полі три криниченьки

«Що чорняву від душі люблю,
На біляву залицяюся,
А з рудою препоганою
Хіба піду розпрощаюся». –

«Чи я ж тобі та й не казала,
Як стояли під світлицею:
Не їдь, не їдь у Крим по сіль,
Бо застанеш молодицею». –

«Любив тебе я дівчиною,
Любитиму й молодицею,
Довго, довго буду ждати,
Поки станеш удовицею».

Не всі ж тії та сади цвітуть,
Що весною розвиваються,
Не всі ж тії та вінчаються,
Що любляться та кохаються.

Половина та садів цвіте,
Половина осипається,
Одна пара та вінчається,
А другая розлучається.