on-line с 20.02.06

Арт-блог

01.07.2019, 09:54

Июль-2019

Розпал літа – квітнуть квіти. Липень в гості завітав. Бавився і загубився між м′яких шовкових трав. Яблука червонобокі, груші медом налились. І маленькі пташенята у повітря вже знялись. Різнобарв′я… Різнотрав′я душу й серце веселить. І завмер малий метелик поміж квітами на мить. Лідія Кир′яненко  

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Новости региона

08.07.2019, 10:15

Ніч на Івана Купала

02.07.2019, 10:29

«Твоя країна fest» побував у Скадовську

02.07.2019, 10:21

Фестиваль «Козацький шлях 2019» завітає на Херсонщину

> Темы > Литература > Литераторы в Таврии > Перемога Людмили Степаненко

Перемога Людмили Степаненко

Наша газета у червневому номері ( “Вгору” № 25(456) від 23.06.2011) розповідала про творче херсонське подружжя Степаненків – поетесу і перекладача Людмилу й архітектора, художника Олександра.
Викладач математики вищої категорії Людмила Степаненко добре відома у Херсоні й за його межами своїми ліричними і патріотичними поезіями. Їі вірші проникливі й щирі, у них видно небайдужу громадянську позицію автора, яка гостро засуджує усе несправжнє, псевдопатріотичне й псевдоінтелектуальне, невігластво і хамство так званої “культурної і політичної еліти”.

Біль України, її народу – це завжди особистий біль поета-патріота. До її вірша “Пам'яті жертв голодоморів в Україні” херсонський композитор Анатолій Шевченко написав музику. У 2008 році на Всеукраїнському радіо, у передачі “Зоряний час”, слухачі почули її уперше. З того дня вона щороку звучить у дні Пам'яті жертв голодомору. Ця тема хвилює Людмилу і сьогодні: у серпні вона написала вражаючий за своїм болем вірш “Згорьований хліб” (за романом Василя Барки “Жовтий князь”):

У степ, де ями нариті,
Українське тягнуть село.
На схід – ешелони ситі
(Пам'ять снігом не замело...)
То сірчаний сказ кагана
Зоставив пустелю мертву.
То із півночі сарана
Ковтала стражденні жертви.

Людмила багато працює над перекладами українських поетів, а на початку цього року переклала “Кримські сонети” польського поета Адама Міцкевича. І уже в жовтні поетеса отримала приємну звістку з Житомира, де пройшов ІІ Всеукраїнський літературний конкурс, який проводився в пам'ять про Валентина Грабовського – засновника обласної Спілки поляків України, поета, громадського діяча. У номінації “Поетичний переклад з польської мови на українську” Людмила Степаненко стала переможницею.

Олександр зробив для дружини дослівний переклад, а вона втілила його в літературну форму. Уже в червні “Сонети” були готові до друку. Оригінальність книги полягає у тому, що переклад розміщується навпроти сонету Міцкевича польською мовою, і до кожного твору Олександр Степаненко створив ніжну і прозору акварельну мініатюру. І ще одна приємна новина – обласне управління культури пообіцяло сприяння у виданні оригінальної збірки.

Тетяна Крючкова
“Вгору”.- №47 (478).- 24.11.2011.- стр.17

http://www.vgoru.org/modules.php?name=News&file=article&sid=11235

1. 03.04.2019 09:31
Таїсія
Пишаюся знайомству з вельми талановитою поетесою,чудовою людиною -Людмилою Степаненко та її чоловіком Олександром.Наше знайомство почалося ще в 90-х роках минулого ст. Моя порада Людмилі зайнятися перекладами,як цілюще зерно , посіяне в добрий грунт, дало добрі сходи. Підтвердженням тому є її переклади "Кримських сонетів" Адама Міцкевича з польської україською мовою. Зичу творчої наснаги і подальших успіхів цьому чудовому подружньому тандему. Радію появі кожної нової книжки авторки. Щиро. Таїсія Щерба член НСПУ, літературний критик.

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.