on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.12.2019, 09:37

Декабрь 2019

ГРУДЕНЬ Уночі мороз поволі Інеєм упав на шлях… Спотикається на полі Місяць грудень по грудках. І тому такий він гнівний, Дружить з вітром крижаним. А хуртеча рівно-рівно Засипає слід за ним. Сипле сніг, мов стеле килим, Щоб за груднем із дібров Тим рипучим снігом білим Рік Новий до нас ішов. М. Литвинець  

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Новости региона

12.11.2019, 09:47

Творчий вечір Сергія Жадана!

08.10.2019, 10:24

Закінчився XIV Міжнародний фестиваль аматорського кіно «Кінокімерія-2019»

03.10.2019, 10:10

У «Gameplay: Фантастичні хроніки» грала херсонська молодь

Плавні

Заболочені й порослі вологолюбними рослинами низькі береги рік, що затоплюються під час повені. У межах козацького Запорожжя були Дніпровські, Самарські, Інгулецькі та Орільські плавні. Із дерев тут росли здебільшого верба, в'яз, дика груша, вільха і дуб, із чагарників -лоза, із трав - осока, рогіз, куга та очерет. У численних озерах, лиманах і протоках водилося багато риби (короп, карась, лин, щука, окунь, краснопірка, лящ, тараня), а в лісових хащах - всякого звіра (вовк, лисиця, заєць, вепр, дика коза). Плавні були ідеальним пристанищем для найрізноманітніших птахів, особливо водоплавних (лебеді, баклани, пелікани, дикі гуси й качки, чаплі, крячки). Найбільшу площу займали дніпровські плавні, відомі як Великий Луг. Ці плавні поділялися на два великі масиви: Кінські плавні (від о. Хортиці до Микитиного Рогу) і Базавлуцькі (від Кам 'яного Затону до о. Скалозубового).

Для запорозьких козаків плавні мали виключно важливе військово-стратегічне і господарсько-економічне значення, оскільки були неприступними для ворога природними схованками, а також місцями життєво необхідних промислів (рибальство, бортництво, скотарство, мисливство). Подекуди у плавнях (наприклад, на високих пасмах північно-східного закутку Великого Лугу) розташовувались козацькі зимівники та заводи, що заготовляли різний провіант на замовлення Коша, а також козацькі шпиталі й монастирі (наприклад, у Самарських плавнях). До плавневих багатств запорожці ставилися бережливо та економно, як справжні господарі. Тих, хто нівечив природу, суворо карали. З іменами козаків та їх ватажків пов'язано чимало топонімів (зокрема гідронімів). На сьогодні через людське недбальство майже всі плавні, що були у володінні січовиків, або сплюндровані, або зовсім знищені. Найтрагічніша доля спіткала Великий Луг (у 1956-57 затоплений Каховським водосховищем).

В. А. Чабаненко

Література:
Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків. - Т. 1. - Львів, 1990. - С. 26-37;
Чабаненко В. Великий Луг Запорозький: Історико-топонімічний словник. - Запоріжжя, 1999

 

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.