Під Херсоном студенти відкопали давньогрецьке місто
Поселення еллінів було знищено коновими племенами 2500 років тому.
ХЕРСОНЩИНА на рідкість багата на археологічні пам'ятки минулих епох. Проте «планові» розкопки на її території фактично припинено – грошей немає. Вчені навіть заздрять студентам історичного факультету Херсонського держуніверситету, які мають можливість на практиці вести розкопки стародавнього городища біля селища Дніпровське Білозерського району. І робити відкриття за відкриттям.
Донедавна так зване Білозерське поселення історики відносили до розряду скіфських, започатковуючи класифікацію на предметах, знайдених у прилеглих курганах. І лише експедиція ХДУ під керівництвом кандидата історичних наук Валерії Бикової зуміла довести хибність гіпотези. Городище виявилося не випадковим притулком кочових племен, а давньогрецьким поселенням VIII-V століть до нашої ери! Воно, безперечно, потрапляло до Ольвійської хору, тобто перебувало у сфері впливу цієї найвідомішої міста-держави. Підтвердженням цього є маса знайдених у ході розкопок реліквій, які відносяться саме до виробів еллінів і вказують на постійні торговельні зв'язки з батьківщиною. Окрім бронзових ольвійських монет - асів та півасів, у культурному шарі виявилися теракотові скульптури та амфори з таврами майстерень Афін та Синопу. Відкопали також листи глиняної черепиці, що чудово збереглися. У скифів, що кочували в Таврії, сарматів і половців не було в звичаї покривати ними свої житла. А ось у греків черепиця з обпаленої глини вже тоді широко використовувалася для будівництва будинків. Але чи не найголовнішою знахідкою стали поховання мешканців містечка.
«Кістки чоловіка та жінки отримали прижиттєві ушкодження. Тому з великою ймовірністю можна припустити, що елліни вбиті при штурмі міста кочовим племенем. Тіла просто присипали землею, а не поховали відповідно до ритуалу. Дотриматися звичаю, можливо, було просто нікому - решта розділила сумну долю двох загиблих», - зауважує декан історичного факультету ХДУ, кандидат історичних наук Євген Синкевич. Враховуючи історичну важливість відкриття (їм вже зацікавилися університети Канади, Австрії, Росії та Великобританії), Білозерська райрада нарешті заборонила будь-яку господарську діяльність на території поселення. Тільки багато чого вже не зберегти. «Впритул» до розкопок прокладено зрошувальну систему, ділянки розорані під городи та виноградні плантації. Та й чорні археологи намагаються: учасники досліджень постійно натикаються на варварськи вибиті шурфи та вириті ями. Померлому містечку еллінів потрібна жива охорона, але забезпечити її нема кому.
Сергій Свиридов
«Комсомольська правда в Україні».- 31.10.2003.- стор. 10