on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

22.03.2024, 13:15

Книга історій "Плач Херсонщини". Художниця створила ілюстрації використовуючи старослов'янські символи

  Художниця з Херсона Валерія Гуран працювала в Естонії та ...
20.03.2024, 23:16

Сквер на проспекті Незалежності в Херсоні назвали на честь Джона Говарда

  У Херсоні завершилось громадське голосування щодо перейменування ...
20.03.2024, 22:51

Присвятила 50 років свого життя театру. Історія Заслуженої артистки України з Херсона Олександри Тарновської

Заслужена артистка України Олександра Тарновська присвятила 50 років ...
> Персоналії > Театр > Мішуков Олег Васильович > "Поїзд" має прийти за призначенням


"Поїзд" має прийти за призначенням

Дванадцять років тому в Херсоні з'явився новий навчальний заклад - Академічний ліцей при Херсонському державному університеті. Цифра 12 несе в собі символ завершеності. 12 годин, 12 місяців, 12 знаків Зодіаку... Отож, 12 років - це своєрідне коло історії. Настав час підсумків, планів на майбутнє. Про це розмова з директором ліцею, професором, заслуженим працівником культури України Олегом МІШУКОВИМ.

- Олеже Васильовичу, Ваше «дітище» виросло таким, яким Ви його задумали?
- Програма-мінімум зі створення навчального закладу нового типу була виконана ще протягом перших років існування ліцею. Як навчальний заклад він відбувся. Є структура, працює модель, створено колектив. І який колектив! Тільки у 2005 - 2006 роках Тетяна Томіліна та Тетяна Комінарець захистили кандидатські дисертації, за цей же час 6 викладачів вступили до аспірантури, а Олена Бородіна стала лауреатом обласного конкурсу «Вчитель року».

- А чим порадували вихованці?
- Досягнення наших учнів дуже переконливі. Минулого навчального року 117 ліцеїстів взяли участь в обласних учнівських олімпіадах, 88 з них стали переможцями. А в обласному етапі конкурсу Малої академії наук України брали участь 73 ліцеїсти, 51 з яких став переможцем. Це найкращі результати в області.

- Як виглядав ліцей на національних етапах учнівських олімпіад та Малої академії наук?
- Вважаю, теж дуже пристойно: 23 ліцеїсти захищали честь області на учнівських олімпіадах, 10 повернулися з перемогою. В нашому активі два перших місця з біології, два других - з природознавства, три третіх - з Іспанської мови, третє місце з історії, друге І третє місця з української мови та літератури. У всеукраїнському етапі МАН взяли участь 18 наших посланців. Половина стала призерами цих інтелектуальних змагань. Дар'я Зарівна та Антон Руденко посіли другі місця з етнографії та історичного краєзнавства, а треті місця вибороли Олександр Олійник (англійська мова), Катерина Веприцька (французька мова), Катерина Тішанінова (зарубіжна література), Тарас Нетеса (хімія), Ольга Сіренко (медицина), Анастасія Мацота (психологія), Дар'я Акименко (лісове господарство).

- Були й перемоги на міжнародному рівні?
- Так. Юрій Щукїн посів третє місце на міжнародній олімпіаді з біології в Буенос-Айресі. Вдало виступили на обласному етапі IV Міжнародного конкурсу з української мови ім. Петра Яцика Наталія Пугач та Руслана Прокопенко. Радує й те, що наші ліцеїсти мають прекрасні досягнення і в спорті, і в мистецтві. Як не згадати народний хореографічний ансамбль танцю «Сузір'я», яким керує Алла Рехліцька? Колектив став лауреатом першого ступеня Всеукраїнського конкурсу «Танцювальні сезони», переможцем III туру хореографічного конкурсу ім. Вірського...

- Говорять, освіта - одна з найконсервативніших сфер життя... Здається, колектив Академічного ліцею перекреслює це твердження?
- У нас і на Заході поняття «консерватор» трактують по-різному. Ми під консерватизмом розуміємо відсталість, закляклість, боязнь нового, на Заході ж - зовсім інше: стійку традицію, збереження всього кращого. Якщо перше для освіти небезпечне (адже вона повинна вбирати в себе все нове і прогресивне), то друге - в певних пропорціях для освіти цілком корисне.

Здається, Черчілль говорив, що погана та молода людина, яка у 18 років не хотіла бути революціонером, а в 40 - не стала консерватором. Наш ліцей період революції вже пройшов. Коли ми його створювали, то, по суті, це був революційний процес. Подібних навчальних закладів тоді не було. Нам вдалося знайти свою нішу.

Далі - треба вчитися новому, закріпляти досягнення. Але нас доконали усілякі інновації. Скільки їх було за останні роки! І тепер щомісяця від нас вимагають звітувати: які інновації впровадили, що плануєте? Люди наче не зовсім розуміють, що найкращий шлях скомпрометувати якусь ідею - поставити її на конвеєр бюрократичної машини. Хочеться кілька років попрацювати без усіляких інновацій, усталено, спокійно, консервативно. Хочеться закріпити те, що зроблено. Зрозуміти, де помилялися. Це не означає, що на три роки слід закритися в якомусь приміщенні, зачинивши вікна й двері. Сьогодні Україна обрала напрямок свого руху в Європу. Рухатися слід туди, не пориваючи зв'язків з Росією, слов'янськими країнами і своїм минулим.

- Зрозуміти, переосмислити... А які завдання ставите перед собою?
- Дивуюся, коли розробляють і приймають програми розвитку на 15, 20, ЗО років. Сьогодні все настільки швидко змінюється, що ставити завдання на 10 років просто безглуздо. Ми не можемо нав'язувати тим, хто житиме після нас, наші схеми і моделі управління. Вони будуть зовсім іншими. Але на найближчий час готуємо серйозні зміни в структурі ліцею та його програмі. У січні розглянемо їх на загальних зборах колективу.

- Якщо не секрет, про що йтиметься?
- Найважливіше завдання на найближчий час - трансформувати роботу ліцею з урахуванням переходу вищої школи на Болонський процес. Якщо сьогодні вузи працюватимуть за однією моделлю, а школа, тим паче така елітарна, як ліцей, - за іншою, буде «нестиковка». Це як у задачі: поїзд з пункту А вийшов, а в пункт Б не прийшов. Ми повинні зробити так, щоб поїзд обов'язково прийшов за призначенням. Отож, слід синхронізувати процес розвитку нашого ліцею з процесами трансформації та розвитку нашого університету. З нового року ліцей почне впроваджувати в роботі елементи Болонського процесу. Думаю, на це зважаться в Україні лише кілька ліцеїв та гімназій.

- Дехто не приховує свого побоювання щодо впровадження Болонського процесу, мовляв, він нівелює національні особливості освіти...
- Болонський процес не заперечує національної ідентичності. Ніхто в Європі не просить і не вимагає від нас ламати і знищувати досягнення вітчизняної освіти. В основних документах Болонського процесу підкреслюється, що в основі його лежить синхронізація, а не уніфікація. Але рухатися в напрямку європейської спільноти потрібно, як говорять наші ліцеїсти, без фанатизму, не втрачаючи голови, не перетворюючи все на компанійщину.

Розмову вела Софія Серебрякова
Новий день. - 2006. - 21грудня
 

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.