on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
26272829   

Новини регіону

22.02.2024, 12:32

Затримували російські військові, але Херсон не залишив. Історія рок-музиканта Дмитра Галютдінова

До повномасштабної війни рок-музикант та відеоінженер у театрі. Під ...
19.02.2024, 18:38

У Берліні відбулася світова прем'єра фільму “Редакція” Романа Бондарчука

  У Берліні відбулася світова прем'єра фільму “Редакція” ...
19.02.2024, 18:32

"Тренуємось періодично, але це лише початок". Як у Херсоні відновлює роботу естрадно-циркова студія "Jin Roh"

Естрадно-циркова студія "Jin Roh" відновила тренування у Херсоні. ...

Пожалейте парковую скамейку!

В одном из номеров старой херсонской газеты «ЮГъ», издаваемой в городе с конца XIX века до начала Первой мировой войны, мне удалось прочесть добрый и грустный рассказ местного херсонского автора. Назывался он «Сон старой садовой скамейки». Повествование было пронизано нитями ностальгических воспоминаний о тех, с кем связала парковую скамейку ее судьба. Здесь были и влюбленные, для которых она стала удаленным от всего мира островком любви, и беззаботные дети, превращавшие скамейку в пиратский фрегат, и старички, предававшиеся воспоминаниям о быстро пролетевших днях далекой молодости. Она была домом для бездомных и трактиром для пьяниц. Ее резали перочинными ножичками гимназисты и влюбленные, увечили пьяные дебоширы. В награду за терпение и труд скамейку лишь изредка красили, да порой меняли испорченные деревянные детали. Заканчивался этот грустный рассказ так: «Многое помнила старая садовая скамейка на своем долгом веку».

Со времени написания рассказа прошло уже 100 лет. И хотя в стране не раз изменялся общественно-политический строй и жизнь давно стала другой, и люди другими, судьба садово-парковых скамеек ничуть не изменилась. Вот только в связи с засильем современных вандалов век их бытия еще более значительно сократился. Теперь, пожалуй, пяток лет жизни для них – это предел. Хотя, впрочем, встречаются еще в наших парках долгожители-индивидуумы, неухоженные останки которых напоминают о былой их красе и самоотверженном служении людям. Не обижайте садовые скамейки!

Александр Захаров
"Гривна СВ".- № 32 (456).- 06.08.2010.- стр. 13
www.grivna.ks.ua/pozhalejte_parkovuju_skamejku.htm
 

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.