on-line с 20.02.06

Арт-блог

01.07.2020, 09:38

Июль_2020

Июль По дому бродит привиденье. Весь день шаги над головой. На чердаке мелькают тени. По дому бродит домовой. Везде болтается некстати, Мешается во все дела, В халате крадется к кровати, Срывает скатерть со стола. Ног у порога не обтерши, Вбегает в вихре сквозняка И с занавеской, как с танцоршей, Взвивается до потолка. Кто этот баловник-невежа И этот призрак и двойник? Да это наш жилец приезжий, Наш летний дачник-отпускник. На весь его недолгий роздых Мы целый дом ему сдаем. Июль с грозой, июльский воздух Снял комнаты у нас внаем. Июль, таскающий в одёже Пух одуванчиков, лопух, Июль, домой сквозь окна вхожий, Всё громко говорящий вслух. Степной нечесаный растрепа, Пропахший липой и травой, Ботвой и запахом укропа, Июльский воздух луговой. Борис Пастернак

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Новости региона

03.07.2020, 10:24

Роман херсонця спеціально відзначили на конкурсі “Коронація слова”

03.07.2020, 09:19

Гончарівка – на сторінках міжнародного туристичного путівника «Kherson&Region»

02.07.2020, 13:25

Чемпіонат Херсонської області з кайт-флаїнґу 2020

> Темы > КУЛЬТУРОЛОГИЯ > История барка "Товарищ" > Примхлива доля легендарного вітрильника

 

Примхлива доля легендарного вітрильника

Сяюче громаддя білих вітрил білого корабля рушить, розсікаючи хвилі, прямо до нас. Тихо пливтиме цей чудовий корабель. Крила піни тріпотітимуть під могутнім натиском його кіля. На березі збереться багато народу, дивуючись і ахаючи. Корабель підійде велично до самого берега, і в натовпі прошелестить: «Це він, легендарний «Товариш»! Повернувся, нарешті!». Не виключено, що саме таку, майже Грінівську картину, ми спостерігатимемо в Херсоні через декілька років. Принаймні для цього з'явилися цілком реальні підстави.

У Херсона, окрім власного герба, є ще один символ. І не якийсь там абстрактний плід буйної фантазії художників і дизайнерів, а ціпком конкретний і реальний: це - «Товариш», навчальне судно Херсонського морського коледжу. Тримачтовий барк-красень відомий далеко за межами нашого міста. Його запам'ятали і полюбили у багатьох портах світу. Він став своєрідною морською легендою: адже у двох міжнародних вітрильних регатах «Товариш» був абсолютним переможцем, а в трьох - призером. Це - унікальне досягнення. Проте слід сказати, що слова захоплення супроводжують розповіді про диво-вітрильник дуже часто.

Унікальність цього судна дружно визнають навіть досвідчені морські вовки. Барк надзвичайно вміло спроектований. Він має напрочуд вдале вітрильне озброєння і обводи корпусу. Ось деякі його технічні характеристики. Вони багато розкажуть спеціалістам, але й дилетантам дадуть привід для роздумів. Отож, водотоннажність судна - 1762 т, довжина - 80,4 метра, ширина - 12. Найбільша осадка - 5,4 метра. Барк несе 25 вітрил загальною площею 1857 кв. м. Потужність двигуна судна - 550 е.к.с. Середня швидкість під вітрилами - 15 вузлів. Район плавання необмежений. Екіпаж - 184 чоловіки, зокрема 134 курсанти-практиканти.

Зведено барк у 1933 році на Гамбурзькій верфі «Blohm & Voss». Довгі роки він ходив під прапором Німеччини, але в 1950 році, за контрибуцією, перейшов у власність колишнього СРСР. Ще й досі старі моряки пригадують, як у 1951 році він уперше з'явився у Херсоні, що став відтоді портом його приписки. Саме тоді судно й одержало свою нинішню назву (на честь чотиримачтового барка «Товариш», який у 1941 році фашисти затопили біля Маріуполя).

Цього разу прекрасному вітрильнику випала доля стати навчальним судном Херсонського морехідного училища (перейменованого нині у морський коледж). Багато поколінь курсантів мріяли пройти хоча б одну свою практику на ньому: адже тут романтичні юнацькі мрії про подорожі та мандри поєднувалися з суворою і нелегкою наукою мореплавства. Та, як кажуть на Сході, немає нічого вічного під місяцем: минув час, і ресурси унікального судна вичерпалися. Воно потребувало капітального ремонту, виконати який не бралася жодна вітчизняна верф - немає відповідних умов. І, як завжди, не було грошей.

Однак, у 1995 році на горизонті замаячила надія. Знайшовся іноземний спонсор, який пообіцяв оплатити ремонт. Так «Товариш» потрапив до берегів туманного Альбіону. Але, коли судно поставили у док і уважно оглянули, з'ясувалося, що ремонт виллється у значно більшу суму, ніж спершу передбачалося. Таких грошей у спонсора не виявилося.

Екіпаж «Товариша» вирішив повернутися додому. Але не тут-то було: англійські морські служби наклали на судно технічний арешт (ніхто вже не міг гарантувати, що на зворотному шляху не трапиться якась аварія). Відтоді «Товариш» кочує англійськими портами: спершу стояв на якорі в Ньюкастлі, згодом у Мідлсбро. Місцеві благодійні товариства допомагали нашим морякам як могли, навіть створили компанію по збиранню коштів на ремонт корабля. У Херсоні теж було створено благодійний фонд порятунку «Товариша». Але про гроші, зібрані ним, смішно й говорити.

З 1997 року ніяких обнадійливих новин для вітрильника не з'являлося. Були десятки звернень у різні інстанції, була навіть резолюція Президента: «Повернути в Україну». Та все упиралося в гроші. Щоправда, була одна приваблива пропозиція гамбурзької верфі, яка свого часу збудувала «Товариш». Вона запропонувала за два роки відремонтувати судно, а потім п'ять років, спільно з Україною, його експлуатувати, зберігаючи при цьому на судні і прапор нашої держави, і український екіпаж. За Херсоном німці згодні навіть залишити право першого заходу в порт. Щоправда, ніхто, не брав на себе сміливість вирішити це питання...

І ось обнадійлива новина. Здається, незабаром справа зрушить з мертвої точки. Днями начальник Херсонського морського коледжу Володимир Ходаковський повернувся із закордонного відрядження, де у складі урядової делегації вирішував подальшу долю «Товариша». Україна погодилася на вигідну пропозицію ФРН. Що ж буде із славнозвісним судном після ремонту і після 5-річної експлуатації (саме стільки років воно ще зможе працювати після капремонту, згідно з вимогами Морського Регістру)? Більшість опитаних мною досвідчених моряків переконана: «Товариш» потрібно залишити у Херсоні. Він стане своєрідним пам'ятником усім, хто присвятив своє життя морю...

Софія Серебрякова
«Новий день».- 10.09.1999.- стр.5

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.