Грабіжники курганів
27.09.2001
Якби селяни Херсонщину кинули обробляти свої поля і спільно зайнялися шуканням скарбів, вони не залишилися б у накладі. І роботи на ниві археологічних досліджень усім вистачить з надлишком. За свідченням начальника обласної інспекції з охорони історичних пам'яток Олександри Кобзун, на Херсонщині налічується 3076 скіфських і сарматських курганів, з яких розкопано і більш-менш вивчено всього лише 400! Золоті та срібні прикраси, зброя, домашнє начиння із стародавніх поховань кочівників по праву прикрашають колекції музеїв Херсона, Києва, Москви та Санкт-Петербурга. Але вони лише мала дещиця того, що може постати очам вчених і захоплених поціновувачів давнини.
Скарби курганів Таврії залишаються для українських дослідників «терра інкогніта», оскільки грошей на розкопки вони зараз не мають. За рік у регіоні археологи встигають «розкрити» один-два об'єкти від сили. І то добре: на 6 тисяч гривень, виділених владою минулого року на ці цілі, у паризькому Луврі не погодилися б пил з експонатів скидатися. Однак жодних бюджетних асигнувань у майбутньому може і не знадобитися: «освоєння» тисячолітніх поховань розпочали нелегальні шукачі скарбів.
Начальник відділу культури Іванівської райдержадміністрації Олена Резник розповідає, що тут із півсотні зареєстрованих курганів добра третина збереглася лише у вигляді відміток на картах — їх розорили або розорили грабіжники. Під курган за 8 кілометрів від самого райцентру мисливці за скіфським золотом прокопали два «колодязі», вивернувши назовні уламки кісток та якісь черепки. Що вони забрали з собою і куди все поділося — загадка. Нині грабіжники дісталися і скіфського кургану III тисячоліття до нашої ери біля сусіднього села Дружбівки.
Селяни, яких туди в дитинстві шкільні вчителі водили показувати історичну реліквію, обурені досі: пагорб із охоронною табличкою 4-метрової висоти та діаметром 59 м за кілька ночей дощенту зрили бульдозером. Сільський голова Тетяна Мірошниченко особисто чергувала біля кургану три ночі та за допомогою оперативної групи міліції таки відловила самозваних «археологів» з екскаватором. Трьох мешканців райцентру затримали, віддали під суд. Суд оштрафував на 850 гривень безробітного Миколу Чуксина, а його компаньйонів Василя Братищенка та Володимира Кайфеля амністував. Чи то вони взялися за старе, чи то в них з'явилися поплічники, справи це не змінює: щоночі на багатостраждальному кургані біля Дружбівки виникають нові ями, і навколишній пейзаж дедалі більше скидається на місячний — кратерів не перерахувати.
Проте насторожує навіть це. У Дружбівці прикинули, що на землерийні роботи з екскаватором трійця грабіжників витратила щонайменше кілька тонн пального на 3 тисячі гривень. Навпаки закопувати таку купу грошей безробітні і малограмотні люди не стали б. Та й не було в них таких заощаджень. Крім того, незаконні розкопки і в Іванівці, і в Дружбівці ведуться грамотно - зрізавши верхівку пагорба екскаватором, грабіжники вгризаються в щільну глину не суцільно, а шістьма окремими шурфами, що охоплюють підніжжя кургану напівмісяцем. Половина шурфів - глибиною 7-10 метрів, у стінах зроблено поглиблення для рук і ніг, щоб зручніше було спускатися. І грабіжники, мабуть, дісталися поховань: у відвалах землі мені потрапили уламки людського черепа та інших фрагментів скелета. Один голова Дружбовської сільради відвезла на експертизу до районної лікарні. Там підтвердили, що це променева кістка скелета людини, яка сильно пожовкла від часу.
Кургани в Іванівському районі розоряють надто професійно та результативно для сільських шукачів скарбів без навичок таких розвідок. Виходить, їх хтось фінансує, і консультує. Але хто? У райцентрі кажуть, що нещодавно карту розташування курганів намагався роздобути якийсь приватний підприємець, минулого — високопоставлений місцевий держслужбовець. За рекомендаціями, де і як копати, на півдні України теж зупинки немає: за словами місцевих краєзнавців, шукачів скарбів у сусідньому Криму часом «наводять» і кандидати історичних наук. А від Криму до Херсонщини рукою подати.
Що ж до «рентабельності» пограбувань курганів, то розцінки такі: золоту бляшку з піхов скіфського меча-акінака або кінської збруї, прикрашену на диво реалістичними зображеннями тварин, у «чорній скупці» по Україні можна продати за $1000. Далі ціни ростуть у геометричній прогресії. А в розореному кургані у Дружбівки могли бути такі речі. Він був похованням знатного скіфа: адже його майже правильним півколом оточують шість менших курганів, де плем'я кочівників зазвичай віддавало землі воєначальників нижче рангом, дружину і прислугу померлого. Щоправда, тепер про це можна лише робити припущення — тисячолітній курган понівечений непоправно. Скарбниця скіфів спустошена. Яка у грабіжників наступна на прикметі?
Сергій ЯНОВСЬКИЙ.
«Новий день» 27 вересня 2001
