on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.02.2020, 09:16

Февраль 2020

Мело, мело по всей земле Во все пределы. Свеча горела на столе, Свеча горела. Как летом роем мошкара Летит на пламя, Слетались хлопья со двора К оконной раме. Метель лепила на стекле Кружки и стрелы. Свеча горела на столе, Свеча горела. На озаренный потолок Ложились тени, Скрещенья рук, скрещенья ног, Судьбы скрещенья. И падали два башмачка Со стуком на пол. И воск слезами с ночника На платье капал. И все терялось в снежной мгле Седой и белой. Свеча горела на столе, Свеча горела. На свечку дуло из угла, И жар соблазна Вздымал, как ангел, два крыла Крестообразно. Мело весь месяц в феврале, И то и дело Свеча горела на столе, Свеча горела. Борис Пастернак

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

     12
3456789
10111213141516
17181920212223
242526272829 

Новости региона

20.02.2020, 09:26

"Срібна голка і нить золота..."

17.02.2020, 16:00

Готуйте картини та резюме!

31.01.2020, 11:15

У полоні «Жіночого образу»

> Туризм, отдых, развлечения > Арбузные дела > Ранні баштанні:природна закономірність чи гонитва за грошами?

Ранні баштанні:природна закономірність чи гонитва за грошами?

Кавуни - візитна картка нашого регіону. Їх вирощують майже в кожному районі Херсонської області. А тому, коли саме розпочинається сезон баштанних, у нашому краю знають навіть діти.

Втім, цього літа смугасті ягоди з’явились в супермаркетах та на ринках ще в середині липня. Їх поява викликала здивування: звідки ці кавуни та дині? Чи безпечно їх споживати?

Відповіді на ці запитання знають в Інституту південного овочівництва та баштанництва УААН, який розташований у Голій Пристані. З науковцями цього закладу поспілкувався кореспондент «М+».

Сезон розпочався зарано?
Олег Хижняк, завідувач відділу селекції баштанних і овочевих культур Інституту південного овочівництва та баштанництва УААН, підтверджує: останнім часом сезон масового дозрівання баштанних культур починається раніше, ніж зазвичай. Якщо у минулі роки кавуни та дині з’являлись на прилавках магазинів у першій декаді серпня, то тепер - наприкінці липня. «Глобальне потепління робить свою справу», - пояснює Олег Хижняк.

Науковець стверджує, що на якість продукції це не вплине. За його словами, кавуни та дині, які сьогодні можна придбати на ринках області, вирощені саме у відкритому ґрунті. Але це стосується лише херсонських баштанних. Адже гарантувати безпечність смугастих ягід, завезених з інших регіонів чи країн, фахівці не беруться.

Однак через небувалу спеку деякі сорти цих культур можуть зникнути. Саме тому вже сьогодні науковці працюють над тим, щоб запропонувати нові сорти, які б були пристосовані до коливань температури. Так, минулого року науковці інституту розробили гібрид кавуна «Мандрівник» та «Загадковий». Їхні плоди зовні схожі на кавуни, до яких ми всі звикли. Але вони більш стійкі до хвороб, які викликають перепади температури. Розробляють селекціонери і нові сорти дині. Зокрема, намагаються створити такі плоди, які б були стійкі до спеки та борошнистої роси.

Чи є постраждалі?
«Статистики, яка б засвідчувала кількість отруєнь саме кавунами чи динями, немає. Є тільки загальні дані по отруєннях рослинною продукцією, - пояснює Олександр Тур, завідувач відділення гігієни харчування ДЗ Херсонська обласна санепідстанція. - Таких випадків цього року не зафіксовано».

За словами Олександра Тура, небезпечними вважаються кавуни та дині, які містять нітрати. Їх допустима норма у динях - 90 мг/1кг , у кавунах - 60 мг/1кг. Найчастіше рівень нітратів перевищує норму у динях. Окрім того, в рослинних культурах ще можуть бути пестициди та важкі метали. Втім, Олександр Тур розповідає, що за його 40-річний досвід роботи в санепідслужбі, отруєння іншими речовинами не були зафіксовані.

Як не отруїтися?
Те, що спасіння потопаючих знаходиться в руках самих потопаючих - життєва істина, відома всім. Тут діє той самий принцип. Олег Хижняк з Інституту овочівництва і баштанництва вважає, що в Україні майже відсутня споживацька культура. Люди не розуміють, що вони повинні самі піклуватись про власне здоров’я і цікавитись, яку продукцію вони купують, а тим більше, їдять. «Покупець має повне право вимагати сертифікат якості товару, який і підтверджує його небезпечність, - пояснює Олег Хижняк. - Наприклад, кавун чи диню вирощують на полі, дотримуючись всіх необхідних технологій. Потім його везуть на ринки чи в магазини. Якщо кавун пролежав годину вздовж дороги, уявіть собі, скільки всього могло туди потрапити! А в Західній Європі, наприклад, людина, купуючи кавун, перевіряє вміст у ньому нітратів за допомогою спеціальної програми, встановленій в мобільному. А наш покупець, вибачте, навіть не може переглянути сертифікат якості».

У відділенні гігієни харчування обласної санепідстанція радять: не купуйте баштанні у несанкціонованих місцях (уздовж доріг, поміж житловими будинками, на зупинках). «Торгівля уздовж доріг - це наша біда, - говорить Олександр Тур. - Та ці питання не в компетенції санепідслужб. Цим мають займатись правоохоронні органи».

Він говорить, що кожен покупець має право - і повинен - побачити документ, який засвідчує відсутність нітратів або їх кількість у баштанних. Такий документ обов’язково має бути у продавця чи-то власника баштанних. Ця продукція має проходити експертизу. Зокрема, як розповідає Олександр Тур, якість кавунів та динь визначають ще на місці вирощування. Для цього фермерське господарство звертається до районної санепідслужби, де після перевірки і видають протокол лабораторного дослідження. Тільки після цього продукцію можна вивозити за межі району, де вона вирощувалась.

Якщо все ж таки отруїлися...
Потрібно промити шлунок великою кількістю теплої води і викликати блювоту. Але не потрібно для цього використовувати марганцівку, лише теплу воду. І хоч летальні випадки після отруєння трапляються дуже рідко, потрібно одразу звернутися за медичною допомогою. Адже нітрати у шлунку перетворюються на нітрити, які вражають шлунково-кишковий тракт, печінку, підшлункову залозу.

Фахівці говорять: отруєння найчастіше трапляються у тих випадках, коли людина переїла баштанних. Тому не забувайте, що все корисно лише тільки у певній мірі. Особливо це стосується маленьких дітей та людей похилого віку. А ще - як би не прийшлася вам до смаку смугаста ягода, не треба вигризати її аж до самої корки! Саме в ній, кажуть фахівці, накопичуються усі шкідливі речовини.


Ірина Іванець
"Маркет Плюс". -№31(237). -5-11.08.2010. -стр.3-4
 

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.