on-line с 20.02.06

Арт-блог

02.10.2019, 14:32

Жовтень - 2019

Пусть пасмурный октябрь осенней дышит стужей, Пусть сеет мелкий дождь или порою град В окошки звякает, рябит и пенит лужи, Пусть сосны черные, качаяся, шумят, И даже без борьбы, покорно, незаметно, Сдает угрюмый день, больной и бесприветный, Природу грустную ночной холодной мгле,— Я одиночества не знаю на земле. Забившись на диван, сижу; воспоминанья Встают передо мной; слагаются из них В волшебном очерке чудесные созданья И люди движутся, и глубже каждый миг Я вижу души их, достоинства их мерю, И так уж наконец в присутствие их верю, Что даже кажется, их видит черный кот, Который, поместясь на стол, под образами, Подымет морду вдруг и желтыми глазами По темной комнате, мурлыча, поведет...  Аполлон Майков  

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

Новости региона

08.10.2019, 10:24

Закінчився XIV Міжнародний фестиваль аматорського кіно «Кінокімерія-2019»

03.10.2019, 10:10

У «Gameplay: Фантастичні хроніки» грала херсонська молодь

03.10.2019, 09:49

Студенти училища культури пройшли «Шляхом сови»

До книги Михайла Руденка увійшли оповідання, кіноновела, етюди, поезії, написані у різні роки.
Книга — зізнання в любові до своєї землі, народу, рідних та близьких, роздуми про пережите.
Пошук життєвих орієнтирів, поцінування дружби, порядності, вірність високим ідеалам у вічній темі завжди знаходять відгук у серцях читачів незалежно від віку.

                                        Вступне слово:

Якщо Ви тримаєте цю книжку в руках, Ви напевно знайомі з автором. Саме для Вас, для Ваших рідних та близьких, для усіх нас — херсонців та запоріжців, селян та городян, старих та молодих — Михайло Григорович Руденко розповідає. Розповідає про село, про степ, про своє покоління. Вболіває за нашу долю, за нашу Україну, за нашу душу... за СВОБОДУ.
Читайте, замислюйтесь, згадуйте про своє. А якщо легкий смуток ляже Вам на серце, то буде смуток доб¬рий та лагідний.
«До очей підступали сльози. А з сонячної далечини йому назустріч біг хлопчина років десяти, ніс повен глечик молока». Дай Боже, щоб з роками цей глечик не розхлюпався, а в кожному з нас жив той хлопчина

Зміст:

 

Окраса місячної ночі

Він

Гарбуз

Абзаци дня

50 літ тому

На Великдень у дорозі

Небесний грім напередодні

Голубина любов

Ластівки

Чуйність

За два яблука

Допоміг незнайомий

Небесний воїн

До дідуся на вечерю

Поема про пісню

Два образи

 

 

 


 

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.