До книги Михайла Руденка увійшли оповідання, кіноновела, етюди, поезії, написані у різні роки.
Книга — зізнання в любові до своєї землі, народу, рідних та близьких, роздуми про пережите.
Пошук життєвих орієнтирів, поцінування дружби, порядності, вірність високим ідеалам у вічній темі завжди знаходять відгук у серцях читачів незалежно від віку.
Вступне слово:
Якщо Ви тримаєте цю книжку в руках, Ви напевно знайомі з автором. Саме для Вас, для Ваших рідних та близьких, для усіх нас — херсонців та запоріжців, селян та городян, старих та молодих — Михайло Григорович Руденко розповідає. Розповідає про село, про степ, про своє покоління. Вболіває за нашу долю, за нашу Україну, за нашу душу... за СВОБОДУ.
Читайте, замислюйтесь, згадуйте про своє. А якщо легкий смуток ляже Вам на серце, то буде смуток доб¬рий та лагідний.
«До очей підступали сльози. А з сонячної далечини йому назустріч біг хлопчина років десяти, ніс повен глечик молока». Дай Боже, щоб з роками цей глечик не розхлюпався, а в кожному з нас жив той хлопчина
Зміст:
