Друге сторіччя Асканії-Нова
Науковці одного з підрозділів американського космічного агентства NASA визначили місця на земній кулі, які володіють найбільшою позитивною енергетичною дією на людину. Очолили список американський Великий Каньйон і міжнародний біосферний заповідник Йєллоустон. Також «світяться позитивом» Старе місто в Празі, пагорб Монмартр у Парижі, площа навколо Собору Святого Петра у Ватикані. Цікаво, що до списку найбільш сприятливих місць для людини увійшли і українські території - знаменитий дендропарк Софіївка в Умані, озеро Синевір на Західній Україні та заповідник Асканія-Нова в Херсонській області. Утім, унікальна не лише місцевість, де розташований заповідник, а і його історія.
Степ №71
Із німецького герцогства Ангальтського 1827 року до Російської імперії прибула комісія. Герцог Фердинанд доручив знайти ділянку землі для розведення благородних овець і заснування колонії. Під Одесою нічого підходящого не було, тож комісія рушила до Таврії. Врешті серед вільних ділянок зачепилися за місцину, що на карті звалася «степ №71». Тут іще бігали табуни сайгаків і тарпанів, давно вимерлих у Європі. Неподалік Перекоп, трохи далі - Каховка і Дніпро. Ділянку перетинали Великий чумацький шлях і поштова дорога на Кременчук.
Царським указом від 2 березня 1828 року герцогові «на вічні часи» виділили ділянку площею 42 тисяч десятин із правом спадку «разом з усім, що знаходиться над і під землею». Володіння на 10 років звільняли від податків. Німецька колонія отримала назву Асканія-Нова - на честь родового маєтку герцога в Німеччині. Перші 23 поселенці пригнали 1,5 тисячі овець. А пожитки, інструмент і насіння привезли на трьох возах. Почали будувати житло й хліви, копати криниці. 1833-го в колонії жило вже 30 родин. 24 тисяч овець пасли чабани-татари.
1856-го нащадки герцога продали володіння Фрідріхові Фейну - одному з найбагатших поміщиків у регіоні. Єдину доньку Елізабет той видав заміж за свого помічника, тваринника Йоганна Пфальца. Вони мали трьох синів і чотирьох доньок, започаткували династію Фальц-Фейнів. А їхній онук Фрідріх став засновником нинішнього заповідника «Асканія-Нова».
«Вокруг стола разгуливали цапли»
Хлопчик любив тварин. За успішний вступ до гімназії батько подарував йому кілька вольєрів. 10-річний Фрідріх помістив у них місцевих диких птахів і звірів. Тут же, у степу, їх ловив його товариш - селянський хлопець Клим Сіянко. Він же й доглядав їх, коли Фрідріх навчався в гімназії, а потім в університеті. У 1874 році для Фрідріха зробили перші вольєри для диких тварин.
На повноліття Фрідріх зробив собі подарунок - витратив понад тисячу рублів на огородження ділянки у 8 десятин. Вони з Климом зібрали там представників усіх степових птахів. Купили в Криму косуль і оленів.
Ботанічний сад облаштувати змогли через 3 роки - після того, як у садибі викопали 70-метровий колодязь з артезіанською водою. Насос накачував її у башту на 8 тис. відер: без штучного зрошення тут нічого не росло б - спекотного літа степ вигорав. Зоопарк наполовину засадили деревами, на решті залишили первісний степ. Із різних континентів до зоопарку доставили бізонів, страусів, кенгуру, зебр.
У 1898 році Фальц-Фейн оголосив про відкриття приватного заповідника.
Перед Першою світовою там жило 58 видів тварин та 402 - птахів. «29 апреля рано утром я поехал на моторе через Симферополь и Перекоп в Асканию-Нову, - пише цар Микола II в листі до матері 8 травня 1914 року. - Там живут разные олени, козы, антилопы, гну, кенгуру и страусы круглый год под открытым небом на открытом воздухе и тоже вместе. Удивительное впечатление, точно картина из Библии, как будто звери вышли из Ноева ковчега. Там встретили: сам хозяин, старая мать, её дочь... внучка и ещё сын, то есть брат Фальц-Фейна. Они совсем русские и простые достойные люди в общении. Мне предложили чай в саду. Вокруг стола разгуливали цапли, утки, гуси и журавли, смотрели на нас и некоторые подходили и толкали клювами, прося дать им хлеба».
Більшовицька бійня
У січні 1918-го матроси-більшовики в Асканії-Новій влаштували бійню тварин і птахів. Один шаблею рубав голови гусям рідкісної породи й горлав:
- Геть голови буржуям!
Непрохані гості опечатали винний погріб, конфіскували колекційну зброю. Фрідріха Фальц-Фейна оголосили німецьким шпигуном і кинули до московської Бутирки. З ним трапився серцевий напад, паралізувало ліву частину тіла. Його ледь витягли звідти російські науковці. Родина Фальц-Фейнів негайно емігрувала до Європи. Фрідріх хотів забрати і матір Софію, але вона відмовилася: «Нічого зі мною тут не трапиться, я стара жінка, я нікому не зробила зла. Залиш мене Тут з Богом». Через рік її розстріляють. А 1 квітня 1919 року декретом Ради народних комісарів УРСР Асканія-Нова отримала статус «народного заповідника».
Фрідріх Фальц-Фейн помер 2 серпня 1920 року в німецькому санаторії Бад-Кіссінген і був похований на кладовищі Дванадцяти апостолів в Берліні. На могильному камені, прикрашеному зображеннями двох степових орлів, викарбувано напис німецькою: «Тут спочиває знаменитий творець Асканії- Нової».
Відродження заповідника
8 лютого 1921 більшовики оголосили Асканію- Нову Державним степовим заповідником УРСР. На Асканію-Нову було покладено завдання зберігати і вивчати природу цілинного степу, а також акліматизувати та вивчати можливо більше число видів тварин і рослин, які мають народногосподарське значення. При Асканії-Новій були створені науково-степова станція, зоотехнічна станція з племінним господарством, фітотєхнічна станція та інші наукові заклади. Значно розширено зоопарк і ботанічний сад. Нині до складу заповідника входять ділянка заповідного степу, акліматизаційний зоопарк і дендропарк.
З 1932 року на базі державного заповідника Асканія Нова до 1956 року діяв Всесоюзний науково-дослідницький інститут гібридизації та акліматизації тварин імені М. Іванова, сучасна назва Інститут тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова «Асканія-Нова» - Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства. У 1983 році заповідник Асканія-Нова реорганізовано у біосферний заповідник. У 1984 році заповідник включено до Міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.
Друге сторіччя
100-річчя заповідника вже відзначали 1998 року. Тоді президент Леонід Кучма видав указ про підготовку до цієї дати. Був утворений оргкомітет.
Нацбанк випустив ювілейні монети, а Укрпошта - поштові марки. У Будинку культури селища відбулися урочисті збори, виступи офіційних осіб і науковців, концерт.
На цей захід приїздив з Ліхтенштейну барон Едуард фон Фельц-Фейн (1912-2018), один із нащадків роду. Він дав кошти на відновлення родинної садиби. З ним був його племінник Едуард. Барона також неодноразово запрошували на «Таврійські ігри» в Каховку.
Цьогоріч святкування чергового сторіччя відбудеться скромно. День почнеться онлайн-виступом багаторічного директора заповідника Віктора Гавриленка. Потім він відвідає робочі місця співробітників і вручить їм грамоти Національної академії наук, Херсонської облради і облдержадміністрації. 10 лютого в обласній бібліотеці ім. Гончара відкриється фотовиставка. 25 квітня в заповіднику планують провести день відкритих дверей.
Олександр Гунько,
07 лютого 2021 року,
www.novakahovka.city
Джерело інформації: «Наддніпрянська правда».- № 10-11 (230133).- 11.02.2021.- стр. 10-11
