Ще невтрачений курорт
Херсонщина славиться тим, що має вихід відразу до двох морів — неоціненний скарб для бюджету області. На жаль, як показує практика, користі від цього державі не так багато, як хотілося б. Головним чином, завдяки кмітливим підприємцям, що прагнуть обійти закон і добре поживитися.
Голова Херсонської облдержадміністрації Борис Сілєнков відзначив, що, наприклад, той же Залізний Порт втрачений стосовно системи державного управління. Саме через те, що місцева влада не виконує свої безпосередні обов'язки, селище скоро опиниться поза зоною екологічної безпеки. Селищна рада ніяк не затвердить план забудови, і це не дивно: як же потім здати в оренду землю біля моря, нагріваючи на цьому руки, якщо там має височіти дитячий садочок, майданчик або такі ж неприбуткові забудови. За п’ять днів перевірки, проведеної облдержадміністрацією, викрито понад 50 суб'єктів господарювання, що належали до тіньового капіталу. 146 об'єктів функціонують як пансіонати, а зареєстровані як приватні будинки. На побудову більшості з них санстанція не надавала дозволу, каналізаційні стоки потрапляють прямо у прибережні води. Виявлено 200 заїжджих будівельників, що не були зареєстровані, а це означає, що жоден із них не має санітарної книжки і невідомо, з якою хворобою завітав до курортної зони.
Словом, безвладдя влади очевидне на всі 200%, але Б. Сілєнков пообіцяв ужити крайніх заходів і нагадати державним службовцям про призабуті на догоду кишеньковим інтересам повноваження.
Наболілою є і проблема розвитку інфраструктури Скадовського району, який потребує газифікації, водозабезпечення, ремонту соціальної сфери.
Між тим, на півдні області накопичилися проблеми, створені не тільки людьми, але й природними факторами. У селищі Хорли Каланчацького району море розмиває цвинтар, якими можуть бути наслідки—неважко здогадатися. Морські узбережжя Голопристанського та Скадовського районів потребують укріплення, випадки руйнації пляжів водною стихією — непоодинокі.
Море в селищі Лазурному з кожним роком все ближче підбирається до пансіонатів, поступово відвойовуючи дорогоцінну територію. Побудова набережної тут - питання не розкоші, а життєвої необхідності. Очевидно, що обсяги державної допомоги не дозволяють вирішити ці питання у найближчі роки, адже загальний кошторис робіт з берегоукріплення сягає 50 млн. гривень. Керівництво області пропонує вирішувати ці питання поступово, із залученням коштів від землевідведення та довгострокової оренди землі у рекреаційних зонах Голопристанського та Скадовського районів. Такий підхід також дозволить профінансувати роботи по газифікації прибережних населених пунктів. Залишається сподіватися, що обіцянки будуть виконані, а курортники і в наступні роки із задоволенням повертатимуться до херсонського узбережжя.
Ольга Нєнова
Газета «От А до Я », 10 августа 2006