Шлях до олімпу Володимира Чуприни
11 серпня День народження святкував відомий далеко за межами Херсонщини митець, народний художник України Володимир Чуприна. Майстру пензля, чиї роботи закохують з першого погляду, виповнилось 80 років. Володимира Григоровича вітали рідні, колеги, учні та шанувальники. А в Херсонському обласному художньому музеї ім. О.О. Шовкуненка зараз експонують його роботи. До ювілею тут підготували експозицію полотен майстра.
... Соняшники, від яких не відірвати око, скромні, і тим шикарні ромашки, рибини біля глечика... Якась простота і водночас величність заворожує у цих роботах. Переглянувши їх, повертаєшся знову і знову, знаходячи щось нове. Деталі, образи прописані до дрібниць, це фішка Володимира Чуприни, те, на що одразу зверне увагу професіонал, і те, від чого пересічний глядач довго не захоче відходити. Наталя Кольцова вже 33 роки працює в художньому музеї і не раз збирала експозиції робіт Чуприни. Мистецтвознавець зізнається, це завдання не з легких. По-перше, в цього художника самодостатня кожна картина і слід підібрати для неї місце, де вона читатиметься якнайкраще. По-друге, гама кольорів, вона має бути гармонійною. Володимир Чуприна - аквареліст, який винайшов власну техніку, де присутня монотипія - відзначають фахівці. У музеї ім. О. О. Шовкуненка представлені 40 робіт художника. Це картини, які він дарував у різні часи, тому в фондах назбиралася солідна «чупринівська» колекція.
- Усі роботи, які ви зараз бачите на виставці, створені в кінці 1980-х - на початку 90-х. Зверніть увагу, гама досить специфічна. У ній переважають коричневий, зелений, фіолетовий кольори. Чому так? Можливо, це пов’язано з особливостями самого часу, коли писалися ці картини. Але ж у них настільки прослідковується культура малюнка, колористичний розділ поля, все настільки пророблено. Це представник старої плеяди художників, які знають своє ремесло, поважають глядача і вміють створювати форму кольором, - розповідає завідувач науково-експозиційного відділу музею Наталя Кольцова.
Це той випадок, про які і є звання «народний». Володимир Чуприна - художник, який тяжіє до народності. Його роботи в чомусь перекликаються і з Приймаченко, і з Білокур. Разом із тим, він відходить від наївного мистецтва, адже є професійна школа. Остання далася нелегкою працею, особистою наполегливістю. У його роду не було художників. Звичайна сільська сім’я з Хорлів, що в Каланчацькому районі. З діда-прадіда всі працювали на землі. І хто б міг подумати, що з’явиться в ній той, що з Божим даром, самородок, якого й навчити вдома не було кому. Малювати Володимир почав із дитинства. Писав ікони у селі. Кажуть, не так давно його старший брат знайшов десь у сараї ранню роботу Чуприни і привіз її у Херсон, подарував автору, давно визнаному художнику.
До Києва Володимир Чуприна поїхав сам. Не ті тоді були часи, ніхто вступати на навчання дітей не возив. У художній школі познайомився з Олексієм Шовкуненком. Та зустріч стане для нього доленосною. Саме видатного живописця, свого земляка, Чуприна вважає наставником, чий творчий і дружній вплив завжди цінував. Виставляти свої роботи на публіку Володимир Чуприна почне після 30 років, коли вже навчатиметься в Київському державному художньому інституті, на факультеті мистецтвознавства.
Спочатку дуже комплексував. Вперше взявши участь у виставці, з чотирма роботами, прямо приголомшив її відвідувачів.
- Усі подивилися і сказали - та ні, так не може бути, як це, одразу такі сильні роботи? А він же давно писав, просто не виставляв. Знаю, одна з перших робіт батька - натюрморт з глечиком. Найулюбленіша ж його тема - краєвиди Станіслава. Там, під кручами, був будиночок, де на другому поверсі була майстерня. Батько там малював, - розповідає син ювіляра Борис Чуприна.
Але сказати, що Володимир Чуприна просто хороший художник, замало. Це багатогранна особистість, людина, котра зробила внесок у розвиток культурної галузі Таврійського краю. Протягом 25 років Володимир Григорович очолював обласне управління культури. Це за його сприяння з’явилися Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гончара, обласна бібліотека для дітей ім. Дніпрової Чайки, обласна бібліотека для юнацтва ім. Б. Лавреньова, обласний театр ляльок, нині - академічний. І це саме Чуприна ініціював відкриття обласного художнього музею, який у подальшому заслужено отримає ім’я Олексія Шовкуненка. Це саме Чуприна багато років очолюватиме обласний осередок Національної спілки художників України і сприятиме становленню багатьох молодих художників. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня. Почесний громадянин Херсона. Ім’я Володимира Чуприни занесено до енциклопедії українського та світового мистецтва.
У свої 80 майстер залишається небайдужим до процесів у суспільстві. Пише монографії і статті, а ще - уважно слідкує за політичним життям у країні. Доходять руки і до пензля, бо в майстерні художника, як відомо, завжди вистачає недописаних робіт...
«Олімп чи Голгофа - от шлях художника. Якраз Чуприна, він шляхом проб, помилок, розчарувань, так чи інакше, але зійшов на цей свій олімп. І він на ньому залишиться», - ці слова мистецтвознавця Наталі Кольцової залишаю на фінал статті. Тут додати щось складно.
Марина Савченко
«Новий день».- №34 (5443).- 19.08.2020.- стр.16