Херсонщина - край, який довгий час був ареною з'ясування стосунків між народами, що населяли Північне Причорномор'я. В результаті старовинні фортеці та городища, козацькі січі та зимівники стерті з лиця землі через численні війни.
Згадка про територію Херсонської області зустрічається ще у давньогрецького історика Геродота. Описуючи Кінбурнську косу, він назвав її Гілея, що перекладається як «покрита лісом». Лісів, правда, тут уже давно немає, проте місця, гідні замилування, ще залишилися. Це те, що не могли знищити орди завойовників - безкраї степи та моря. Із трьох біосферних заповідників України два знаходяться на території Херсонської області: Чорноморський та Асканія-Нова ім. Ф.Е.Фальц-Фейна, які входять до числа природних заповідників світу. Біосферний заповідник «Асканія-Нова» – це близько 11 тис. га цілинного степу, відомі дендрологічний та зоологічний парки.
Ніколи залізо, створене людиною, не змінювало вигляду цієї землі. Інші землі вже орані, зрошені й оброблені. Адже степ, одного разу зораний, уже більше ніколи не повертається до свого первозданного вигляду.
Заповідник Асканія-Нова заснував на своїх землях наприкінці 19 в. барон Фрідріх Фальц-Фейн. Напевно, в усьому світі і за всіх часів жоден великий землевласник не витратив стільки власних коштів, переслідуючи далеку від своєї основної роботи мету. Фрідріх Едуардович у південному напівпустельному степу виростив сади, організував зоопарк, акліматизував десятки видів диких тварин та птахів, завезених сюди практично з усіх континентів планети. У 1919 році тут був організований Народний заповідник, реорганізований у 1921 році до Державного степового заповідника України. У 1956 році Асканія-Нова набула статусу Українського науково-дослідного інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова.
У грудні 1984 р. її включили до складу міжнародної мережі біосферних заповідників (сертифікат ЮНЕСКО від 15 лютого 1985 р.). У листопаді 1993 року створено біосферний заповідник Асканія-Нова.
Флора його заповідного степу налічує понад 500 видів квіткових рослин, 11 з яких занесено до Червоної книги України.
У наші дні Асканія-Нова – база Українського науково-дослідного інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова. Тут наука йде «пліч-о-пліч» із практикою. Співробітники інституту займаються вивченням та збереженням заповідного степу, акліматизацією та гібридизацією тварин, удосконалюють та виводять нові сільськогосподарські породи. Під керівництвом найбільшого радянського вченого, академіка М.Ф. Іванова було розроблено методику виведення та отримано цінні породи тонкорунних овець та білої української породи свиней.
У дослідному господарстві інституту «Асканія-Нова» є у землекористуванні 33 тисячі гектарів землі Херсонської області, з яких 11 тисяч гектарів – цілинний заповідний степ, а решта – орна земля.
У веденні інституту знаходиться також експериментальне господарство та 4 племінні заводи сільськогосподарських тварин. Розроблено та впроваджено методику вдосконалення асканійської породи овець, типізації тонкої вовни, виведено породний тип багатоплідних каракульських овець, молочно-м'ясний тип червоної степової худоби та нову породу свиней — українську степову рябу, заводські лінії великої рогатої худоби, овець та свиней. Отримано гібридні форми диких копитних тварин та птахів, акліматизовано та розмножуються близько 50 видів копитних та близько 50 видів птахів. На дендрологічній ділянці парку випробовуються понад 1400 видів, різновидів та форм рослин, багато з них рекомендовані для впровадження у народному господарстві.
18 жовтня інститут тваринництва відзначив 75-річчя від дня свого заснування. У зв'язку з цим співробітники експериментального господарства організували виставку сільськогосподарських тварин, на якій продемонстрували гостям свої досягнення. На ювілей було запрошено всіх глав районних адміністрацій, представників інститутів науки з Києва та Молдови, а також онука знаменитого засновника заповідника Асканія-Нова Фрідріх Фальц-Фейн. Нащадок великого діда, за його словами, залишився задоволений результатами величезної роботи і як подарунок перерахував «деяку суму для наукових робіт», розмір якої уточнювати не побажав. За словами самого директора інституту, потенціал цієї установи вичерпаний всього на 20-30%. Тому для подальшого розвитку керівництво найближчим часом планує проводити 1-2 рази на рік виставки-продажі як для населення, так і для господарств з інших областей.
Алла Голєва
Газета "Булава".-2006.-26.10 (43)
