on-line с 20.02.06

Арт-блог

05.10.2020, 11:27

Октябрь-2020

Золотые капли октября Соберу в сверкающие звенья. Разреши поцеловать тебя Посреди случайного мгновенья. Я поглажу волосы твои… Стало небо пасмурным и влажным. Этот мир придуман для двоих — Остальное, в сущности, — не важно.  П.Давыдов  

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 

Новости региона

23.10.2020, 15:19

Музей з «Легендарною Тачанкою» матиме статус національного

23.10.2020, 11:17

Цех для виробництва сучасного мистецтва або Музей майбутнього в минулому. Фото

21.10.2020, 14:33

Херсонські учні провели акцію “Синдром сонця”. Фоторепортаж

Скарби з вулиці Воронцовської

Учні 8-9 класів кращих дев’яти міських шкіл – учасники фіналу міського турніру “Знавці міста Херсона” – продемонстрували глибокі знання історії рідного міста (у період 18-19 століть), його культури, архітектури, науки, живопису, літератури і, звичайно ж, згадали непересічних особистостей.
Турнір, який підготувала методист Будинку дитячої творчості (директор Валерія Плутенко) Маргарита Пулінець з колегами, складався з декількох конкурсів, які пропонували підліткам засвідчити свою любов до Херсона через знання про нього.

Тут і питання про історію заснування міста у “розминці”, і гра , і конкурс “Архітектура”, у якому треба було якнайповніше охарактеризувати архітектурний пам’ятник, і вікторина-тест. Найбільший інтерес викликав конкурс-презентація 3-хвилинного рекламного ролика про одну з вулиць Херсона. Оригінально презентувала вулицю Комунарів (колишню Воронцовську) команда 30-ї школи – переможниці турніру. Свій ролик учні назвали: “Найбільш таємнича і загадкова вулиця Херсона”.

Навівши цікаві факти з історії Воронцовської, показавши архітектурні пам’ятки, які (у різному стані) ще збереглися, діти розповіли про скарб, знайдений якось бульдозеристом, і висловили сміливе припущення, що майже під кожним будинком (а там жили дуже забезпечені люди!), мабуть, теж є скарби. Більш того, кожен учасник турніру отримав жартівливу мапу вулиці з підказкою можливих місць їх зберігання.

Команда 37-ї школи представляла вулицю Комсомольську (колишню Ерделівську), використовуючи репродукції картин відомого художника Олександра Бережного. А дівчата зі школи №57 свою презентацію Червонофлотської… проспівали на мотив пісні з кінофільму “Весна на Зарічній вулиці”. Учні показали всю вулицю: і те, чим можна пишатися, і те, що псує її. Дуже символічно прозвучали заключні слова : “Ми любимо Червонофлотську, але нам жаль, що до неї так погано ставляться і самі мешканці, і міська влада”. І закликали кожного зробити особистий внесок у відродження вулиці.

Взагалі, практично у кожній презентації звучали слова про те, у якому стані перебувають деякі історичні пам’ятки: напівзруйновані або вже знищені, зіпсовані бездарною варварською “реставрацією”. “Колись художники писали з неї (вул.21 січня) картини, чому ж ми сьогодні дозволяємо руйнувати її?” – ці слова з виступу учнів школи №1. Юні учасники турніру, які представляли колишню Потьомкінську вулицю (нинішню К.Маркса), розповіли про новобудови, що псують своїм виглядом її історичне обличчя, висловили сум з приводу небажання влади відновлювати пам’ятки старовини. А ще запропонували повернути вулиці її більш історично виправдане ім’я. Презентуючи багатостраждальну Суворовську, команда 34-ї школи зауважила, що, на превеликий жаль, ця вулиця назавжди втрачає чарівність і неповторність, залишившись вже без багатьох справжніх шедеврів архітектури минулих століть.

Кажуть, без минулого немає майбутнього. І наші діти це розуміють. Тож дуже дивно, що цього ніяк не хочуть зрозуміти дорослі дяді, яким за посадою належить турбуватися про збереження зразків справжньої краси й гарного смаку для нащадків.
Переможцем цьогорічного турніру стала команда школи №30 (1 місце), другі – школа №1, а третє місце посіла команда 51-ї школи. Цінність таких заходів полягає у першу чергу, в ненав’язливому залученні молоді до пошуково-дослідницької роботи, глибокого вивчення історії Херсона. Варто лише побачити результати досліджень підлітків, почути, як захоплено розповідають вони про свій Херсон, аби зрозуміти, що нашій молоді зовсім не байдуже, у якому місті житимуть вони і їхні майбутні діти.

Тетяна Крючкова
“Вгору”.- №11 (442).- 17.03.2011.- стр.5

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.