on-line с 20.02.06

Арт-блог

02.05.2019, 09:22

май-2019

Люблю я час грози весною, Коли травневий перший грім, Немовби тішачися грою, Гуркоче в небі голубім. Луна співає голосисто, От дощик бризнув, пил летить, Краплин прозорчасте намисто На сонці золотом горить. Біжать потоки з гір суворих, Пташиний не змовкає гам, І в лісі гам, і шум у горах — Усе підспівує громам… Ф. Тютчев  

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Новости региона

21.05.2019, 14:17

Громади Херсонщини навчалися в Асканії-Нова проводити туристичні фестивалі

16.05.2019, 11:59

В ККЗ «Ювілейний» проходить тиждень Європейського кіно

15.05.2019, 11:54

У вишиванках на роботу

Смерть мертвого сезону

06.04.2006

Назву для цієї статті я позичила у вірша Андрія Бондара. Вірш про інше, та після читання текстів наших недавніх гостей (того ж таки Андрія Бондара, Ірени Карпи та Софії Андрухович) чомусь з'являється така думка.
Бо з кожним приїздом українських письменників наша південна Україна стає все ближчою до "України літературної". Незважаючи на те, що в одній з херсонських газет пані Софію назвали "дочерью известного отца". Бо, в принципі, хто знає про Софію щось більше за це? Хто у цьому винний і чи є взагалі винні?

Не всі письменники, як Ірена Карпа, наприклад, настільки публічні люди і бажають днями й ночами втілювати ідею "письменник як бренд". Ірена Карпа говорить про те, що більшість видавців - жлоби, які тільки й думають про те, як надурити автора. А за гонорар від книжки не купиш навіть гарного велосипеда, крім того Ірена впевнена, що її книжки неодноразово перевидавалися без її відома. Софія розповіла про те, що її видавець не платить авторам, не перевидає її книжок, хоча наклад вже давно розійшовся. У Херсон Софія привезла лише один примірник книжки оповідань "Жінки їхніх чоловіків", бо більше просто немає. І тепер він довго ходитиме по руках.

Водночас, поряд з тим, що зараз письменнику набагато простіше видатися (мова йде про нормальний наклад, а не кілька примірників книжки за власні гроші для друзів та знайомих), видавництва не дуже прагнуть пошуку нових авторів. А деякі навіть не намагаються утримати в себе вже успішних письменників, яких читають і купують. Літературні агенти, де ви?
Ще одне питання турбує українських літераторів. Де, власне, взяти українську книжку. В книгарні? В Інтернеті? Їх там майже немає, хоча запросто можна знайти сучасних зарубіжних авторів.

ОКСАНА МАНЬКОВСКА
журналіст

«Взгляд», № 12 30 марта 2006

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.