«Особистість» херсонського кита нарешті встановлено
Якийсь час тому «Гривна» за сприяння співробітників Херсонського краєзнавчого музею розповідала читачам про унікальний експонат відділу природи - скелет 30-метрового синього кита, здобутого приблизно у 1959 році у водах Антарктики, у тому числі й херсонськими моряками.
І ось з'явилася цікава нагода повернутися до теми: днями до редакції надійшов лист від незалежного експерта наукового комітету Міжнародної китобійної комісії, доктора біологічних наук, професора Юрія Олексійовича Михальова, який можна сприймати як невелику наукову сенсацію місцевого масштабу. Професор вважав своїм обов'язком повідомити, що нещодавно (восени 2012 року) цей незвичайний експонат був додатково вивчений ним на прохання адміністрації музею. І первісне припущення, що в Херсоні можна побачити скелет синього кита - найбільшого ссавця, який колись жив на землі (!), не знайшов наукового підтвердження.
«Я сфотографував та виміряв кістки скелета, приділяючи особливу увагу кісткам черепа ссавця, зіставив ці параметри з морфометрією (числові характеристики елементів, форм) кісток інших видів китів. І стало ясно, що в херсонському музеї виставлено не синій кит (також його називають блакитний кит, або блював), а другий за величиною представник вусатих китів – фінвал (кит із вираженим плавцем на спині)», – написав учений.
До того ж я переглянув журнали огляду здобутих китів співробітниками наукової групи флотилії. У рейсах 1958-1960 років є згадки лише про заготовлений скелет фінвалу», - наполягає вчений.
У телефонній розмові з «Гривною» Юрій Олексійович додав, що у 60-х роках минулого століття він як науковець ходив на китобійних суднах одеської флотилії, а також спілкувався з членами екіпажу, який здобув херсонського кита. Тоді двоє випускників Херсонського морехідного училища – механіки китобійного судна «Бодрий-25» – Олексій Тарасов та Іван Чаховський у деталях описали, як все відбувалося. Що полювання тривало кілька годин, тому що кит із сімейства полосатикових спритно уникав переслідування, і що підійти до кита на відстань пострілу судну заважали айсберги.
І хоч кит виявився не таким гігантом, як вважали донедавна, на думку професора, херсонцям не варто засмучуватися. Фінвал дійсно поступається блювалу за розмірами (як написав учений, найбільший синій кит, виловлений в антарктичних водах, був довжиною 29,5 метра і важив 163 тонни, а фінвал, скелет якого зберігається в Херсоні, важив приблизно 60 тонн за довжиною близько 24 метрів) .
Натомість скелета фінвалу, на відміну від скелета синього кита, немає в жодному місті України, крім Херсона, - про нього мріє багато музеїв світу!
- Від факту, що скелет належить фінвалу, ваше місто тільки виграє, - упевнений Юрій Михалєв.
Цей експонат – ще одне підтвердження, що Херсон – не лише річковий, а й морський порт, пов'язаний із багатьма акваторіями Світового океану, у тому числі й з Антарктикою.
Ірина Павлова
"Гривна".- №29(966).- 11.07.2013.- стор.14
Михаил Подгайный