Сон, у якому ти справжній
Тільки людина, яка в душі вміє мріяти, фантазувати, співпереживати та відповідати за тих, кого приручила, здатна розраховувати на душевний спокій та щастя. Втім, філософський підтекст роману Антуана де Сент-Екзюпері «Маленький принц» кожен розуміє по-своєму. Тож і постановка одноіменної вистави, прем'єра якої відбулася на малій сцені обласного академічного музично-драматичного театру ім. Куліша, виявилася досить складною як для її створювачів, зокрема для молодого режисера Віктори Філончук (це її дипломна робота як випускниці Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого), так і для юних глядачів. Втім, достатньо кількох хвилин перегляду, аби глядач зрозумів задум.
Кожна доросла людина в душі певною мірою залишається дитиною у сприйнятті й розумінні світу, і якщо це так, то вона набагато глибше відчуває світ, цінує його, розуміє інших. Бодай уві сні вона здатна бути самою собою, зі своїми переживаннями, розумінням світу, слабкістю. Скажімо, для маленького хлопчика цінність — «коли ти потрібен бодай квітці, яку поливаєш», а багатство — «добре, коли є друг, тоді нестрашно й померти». Кожна річ для нього має свою душу, гармонійно влита в містке поняття Життя. Чому ж, стаючи дорослими, люди забувають про це, удають суцільну зайнятість проблемами, ранять образою найближчих з дріб'язкових причин? Вистава «Маленький принц» доволі складна для сприйняття і одночасно повчальна, передусім для дорослих. Тому її варто переглянути всією сім'єю.
Олена НЕЧИПУРЕНКО.
Новий день.-30.10.2008
