on-line с 20.02.06

Арт-блог

04.03.2019, 10:38

Март-2019

Март (Б. Пастернак) Теплый ветер вихревой, Непутевый, вестовой, Про весну смутьянит, шалый, Топит, топчет снег отталый, Куролесит, колесит, Запевалой голосит... Кто-то с полночи нагреб На проталину сугроб, Над землею разомлелой Пронесясь зимою белой. Старый снег на убыль шел, — Внук за дедушкой пришел. Солнце весело печет, С крыш завеянных течет, С вешней песней ветер пляшет, Черными ветвями машет, Понагнал издалека Золотые облака.

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новости региона

21.03.2019, 10:20

У Херсоні безкоштовно покажуть сучасне українське кіно

18.03.2019, 10:08

V Міжнародний конкурс малюнку «Ілюстрація до народної казки»

06.03.2019, 11:18

«ЛітTERRA»: кава і «много букв»

> Темы > Литература > Литераторы о Таврии > Сонячно —про земне

Сонячно —про земне

19.04.2007

У простій, здавалося б, назві книжечки («В обіймах сонця») закодована, на мій погляд, міфологічна достеменність вірувань слов'ян у планету, яку називали «царем небесним», «живою істотою», «відблиском лиця Божого», а ще раніше, у часи язичництва, — Дажбогом. Та у сучасній прозі образ сонця наче потьмянів, або ж загубився у хащах псевдоноваторства, захаращених насправді примітивними інстинктами. І світло в кінці тунелю якщо І з'являється, то або штучне, або безпорадне...

Галина Кокостікова творить прозу, про яку можна сказати й так: коли вона є — не помічаємо, коли нема — очікуємо...
Чекання те розтягнулося на роки.
Від «Освідчення» (видавництво «Молодь») і «Барв стелу» («Радянський письменник») до нової книги — відстань чимала. Є тому своя причина. І пояснення: ліктями біля видавничих дверей працює «імуща посередність».
Чимало з 24 оповідань Галини Кокостікової, вміщених «В обіймах сонця», достойно оцінені читачами не лише Херсонщини, а й центральних видань («Сільські вісті», «Радянська жінка», «Україна» тощо).

Ще мінливішої і правдивішої прози, не на образу іншим, у Херсоні, вважай, ніхто не пише. І для цього потрібен не тільки талант «водити пером». Правду писав Григір Тютюнник: «Немає загадки таланту, є загадка любові». Саме таким почуттям пронизані оповідання Галини Кокостікової («Вогник», «Гілочка бузку», «Береги»...).

А прочитайте оповідання, яке дало назву збірці — «В обіймах сонця». Воно феєричністю, ліризмом, драматизмом перегукується з «Лісовою піснею» Лесі Українки. «І хай всихають мої віти, хай жовкне і осипається листя, хай схиляються під вагою років мої гілки, я не падаю», — кажуть сонцепоклонники — дерево дереву! І ти вкотре повертаєшся до тієї степової місцини, де листям шелестять дорогі й немеркнучі почуття, висловлені через народну уяву про те, що і в кожнім дереві — жива душа.

До нової книги Галина Кокостікова, котра піввіку віддала журналістиці, включила низку інтерв'ю з акторами, поетами, кіно-митцями, (Костянтин Кудієвський, Сергій Бондарчук, Софія Ротару, Едуард Асадов, Анатолій Солов'яненко, Михайло Пуговкін — всіх не перелічити). Автор кількома штрихами вдало створила портрети знакових людей минулої епохи, аби ми з ними залишилася в епосі новій. Покладе авторка на папір буквально кілька штрихів — і бачиш не ідола, якому поклоняються «від Москви до самих до окраїн»), а людину просту, відверту.
Галина Кокостікова написала книгу, яка робить наші серця гарячішими, а душі — окриленішими.

Василь ПІДДУБНЯК,
член Асоціації українських
письменників.
Новий день.-19.04.2007

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.