on-line с 20.02.06

Арт-блог

04.05.2020, 10:16

Май - 2020

Май Ночь нас одарила первым теплым ливнем, Он унес последний холод с мраком зимним, Вся земля покрылась пестрыми коврами, Бархатной травою, яркими цветами. Белая береза распахнула почки: Не стоять же голой в майские денечки! Босиком помчались мы под ветром мая. Растянись на солнце, грейся, загорая! Муса Джалиль

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новости региона

29.05.2020, 09:46

Можливості для креативної молоді

28.05.2020, 15:19

Круглий стіл "Успішні практики по вирішенню еко-проблем" під відкритим небом

27.05.2020, 15:14

Переможці конкурсу грантів Програми творчої підготовки та розбудови потенціалу молоді від House of Europe та Goethe-Institut Ukraine

Сонцебризний талант

20.09.2007

З-поміж поетів-шістдесятників помітно вирізняється ім'я нашого краянина Володимира Куликівського. Родом із Балти, що на Одещині, він багато років прожив у Херсоні. Власне, тут і розкрилився його сонцебризний талант.
Приїхавши до нашого міста ще юнаком, поет швидко влився у літературний процес Таврії. До речі, на початку 60-х в Україні значно активізувався творчий порив у колі обдарованої молоді. Поетичні вечори, дискусії, зустрічі в трудових колективах - все це стимулювало юних літераторів на нові пошуки.

Пригадую, з яким запалом проходили літературні четверги. І чи не першу скрипку на них грав енергійний Володимир Куликівський, уже тоді автор двох збірок поезій - «Подарунок» та «Зелені ритми». Остання з названих книжок ходила по руках, як твори Драча. Вінграновського, Павличка...
Ліричний почерк Володимира Куликівського був настільки оригінальним і свіжим, що юні поети запам'ятовували окремі строфи і читали їх з неабияким захопленням по пам'яті.

Володимир Куликівський був одним з найактивніших авторів газети «Ленінський прапор» (нині «Новий день»). Його добірки віршів, римовані репортажі робили тодішньому молодіжному часопису особливо привабливий імідж. Володимир Петрович пішов у засвіти в останній день травня 1985 року, в розповні задумів і творчих сил... У 1992-му його посмертно було прийнято до лав Національної спілки письменників України. Того ж літа у столичному видавництві «Український письменник» побачила світ книга поета «Відтворення». Вірші, поеми, казки Володимира Куликівського завдяки турботливому ставленню до архіву поета вдови Віри Авер'янової виходять друком і сьогодні.
Коли один стою над голубим Дніпром,
А ранок осені плете вінки шовкові —
І тихий шепіт хвиль, і вітер в срібній мові —
Все озивається в мені добром.

Валерій КУЛИК, член Національної сішки письменників України.
Новий День.-20. 09.2007


Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.