on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Новини регіону

29.05.2024, 17:51

У Херсоні відбувся благодійний захід бардівської пісні "Ключі від музики в словах"

  У Херсоні провели благодійний мистецький захід ...
29.05.2024, 17:47

Житель Херсонщини викарбував сувенірні монети з осокорівським кавуном

  Житель Херсонської області Валерій Жмурський викарбував ...
29.05.2024, 17:42

Гончарівка оцінюватиме конкурс "Шлях Бориса Грінченка в Україні"

З 15 травня почався прийом заявок на конкурс студентської та учнівської ...
> Персоналії > Література > Щерба Таїсія Миколаївна > Співці Таврійського краю

 

Співці Таврійського краю

Таїсія ЩЕРБА. Причетні до слова: Нариси, штрихи до літературних портретів. — Херсон: Айлант, 2011

- Читаючи нову книжку літературознавця Таїсії Щерби «Причетні до слова», думаєш, як добре, що на Херсонщині є критик, який не зрікся свого професійного покликання і, незважаючи на всі труднощі, продовжує активно вивчати літературний процес, відгукується на публікації нових творів колег, популяризує їх у таврійській та центральній пресі. Як пише у передмові до видання професор Іван Лопушинський, «такого всеохопного, значного за кількістю досліджених імен твору, як книжка Таїсії Щерби, на Херсонщині досі не було».

Нелегке завдання поставила перед собою дослідниця — не тільки розповісти про життя і творчість письменників, а й грунтовно проаналізувати їхні набутки — сотні книжок, стилістику, творчу манеру, мову. Своєрідність книжки і в тому, що вона почасти має ознаки антології, адже наприкінці досліджень уміщено кращі зразки творчості авторів. Це, безсумнівно, допоможе читачам та особливо вчителям середніх шкіл і гімназій у підготовці уроків на тему «Література рідного краю». Довіряєш критичному слову Таїсії Щерби ще й тому, що вона сама випробувала власні сили майже в усіх жанрах, є автором збірок поезій, повістей та оповідань, публіцистики і творів для дітей.

Мабуть, особливе зацікавлення у читачів викличе нарис «Настав час збирати каміння» про Миколу Василенка — талановитого поета і прозаїка, якому в сорокових та п'ятдесятих роках минулого століття довелося пройти крізь пекло німецьких і радянських концтаборів. Достатньо сказати, що майже всі свої твори (збірки поезій і перекладів, повісті й оповідання, історичний роман «Уламки імперії», книгу спогадів) письменник зміг опублікувати тільки в незалежній Україні. «Стійкості його ідеологічних і національних переконань, — читаємо у нарисі, — нескореному світогляду справжнього патріота України, вірі у свій народ, в історичну правду і мову, в ідеї світочів української духовності не соромно повчитися як молодому поколінню, так і нам, припорошеним сивинами і часом».

Своєрідним штрихом до літературного портрета М.Василенка є аналіз його прозових творів та перекладів поезій Д.Байрона, П.Шеллі, Д.Кітса, Й.Гете, Ю.Тувіма та інших поетів світової літератури. Варто зазначити, що мистецький рівень творчого набутку М.Василенка досить високо оцінювати Г.Кочур і Д.Павличко. Вирізняється у книжці і нарис «Право на витвір» про Анатолія Кичинського — відомого сучасного поета, автора багатьох книг поезій, текстів пісень, який вже давно привернув увагу численних шанувальників та аналітиків художньої літератури. «Вірші Анатолія Кичинського випромінюють душевне тепло, — читаємо у нарисі, — свідчать про його закоханість у життя, засновану на засадах краси, добра, гармонії світу, де «кожен корінчик, неначе оголений нерв», «вічної травинки» і «щебету в осінньому гіллі», де «пісня жайвора чекає нас на сивому крилі», де «ниточка голосу тягнеться, а серце плаче від щастя». Щиро й зворушливо написано про інтимну лірику А.Кичинського, про все нове, знайдене поетом у відтворенні цих незрівнянних почуттів.

Серед кращих нарисів хочеться також назвати такі: про Миколу Братана «Золота вага долі», про Леоніда Куліша «Звабні обрії слова», про Валерія Кулика «Розлилась медово трепетна пора», про Василя Мелещенка «Співець Таврійського краю». Думається, що видання книжки Таїсії Щерби — подія не тільки місцевого значення: тут знаходимо цікаві роздуми про майстерність письменників з інших областей, про друге українське відродження XX сторіччя, регенерацію національної еліти, знищеної у репресивні часи сталінщини, про потужний соціокультурний і громадсько-політичний рух опору — шістдесятництво, що засвідчено у нарисі «Золоті еклоги» — про поета і прозаїка, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Олеся Лупія. Зі зрозумілих причин дослідниця не могла обминути тему діаспори, адже серед грона відомих майстрів слова, які упродовж багатьох років творять рідну літературу за кордоном, є і Яр Славутич (Григорій Жученко) — уродженець Таврійського краю, поет, літературознавець, професор Едмонтонського університету в Канаді, із нарису «Його серце в Херсонських степах» довідуємося про життєвий шлях митця, його поневіряння під час воєнного лихоліття, про подвижницьку працю в літературі.

Його перу належать десятки критичних, літературознавчих і мовознавчих праць, збірки поезій і поем, перекладів, ним упорядковано антології, тематичні збірки, видання класиків української літератури. Він часто відвідував Україну, рідний Херсон, виступав перед молодими літераторами, вчителями, студентами та учнями середніх шкіл, займався благодійною діяльністю. Цікаво, що Таврійська фундація «Осередок вивчення української діаспори» та обласна організація НСПУ щорічно присуджують літературну премію імені Яра Славутича, лауреатами якої стали М.Василенко, М.Сарма-Соколовський і В.Загороднюк. Книжка Таїсії Щерби приємно вражає і різноманітністю матеріалів: тут і життєписи письменників, де можна почерпнути немало, новизни, і художні твори, і спогади, і бібліографія. Бажано тільки, щоб таке видання мало більший наклад і було доступне шанувальникам рідного слова і в інших областях України.

Олександр Наконечний
"Літературна Україна".- №44 (5423).- 17.11.2011.- с.14

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.