on-line с 20.02.06

Арт-блог

22.12.2021, 11:41

Але згадати потім ріки ці і монохром засніженої крони, цю лінію рядка і оборони, цю риму, як троянду у руці.

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Новости региона

23.02.2022, 16:07

Гончарівка запрошує на майстер-клас із пластилінової анімації

23.02.2022, 15:54

У Xepcoнi пpoxoдить oблacний чeмпioнaт з кaйт-флaїнґу

23.02.2022, 15:47

Дванадцять років з дня створення парку "Олешківські піски" на Херсонщині

> Персоналии > Литература > Щерба Таисия Николаевна > Степовичка з діда-прадіда

Степовичка з діда-прадіда


Спершу було слово... Це відомий вислів із Книги Книг - Біблії.
Та саме слово нидіє у болоті сірих буднів доти, доки творчу силу в нього спроможний вдихнути справді талановитий Майстер.
Степовичка з діда-прадіда, наша землячка з Голої Пристані, Наталя КоломІєць серед письменників рідного краю займає чільне місце по праву.
Слова великої дочки українського народу Лесі Українки: «Ні, я хочу крізь сльози сміятись, / Серед лиха співати пісні, / Без надії таки сподіватись, / Жити хочу - Геть думи сумні!» для самобутньої поетеси Наталі Коломієць, стали девізом нелегкого життя. Через важку хворобу, не маючи можливості вільно рухатися, ця молода і вродлива жінка робить те, що не під силу здоровій людині, до того ж ніколи не скаржиться на долю. В царині слова вона працює плідно і багато вже більше десяти років.


Її поезії збірок «Кошик зірок», «Я щаслива», «Відлуння душі», «Дорога до себе» давно полюбилися читачам-землякам; привертають увагу органічністю звучання, визначеністю світоглядних принципів самої авторки, прагненням вплести СВОЄ СЛОВО в рясний вінок сучасної української поезії. Кращі вірші із даних збірок пронизані світлими почуттями любові до рідного краю, отчого дому, краси та делікатності людських взаємин. Твори Н. Коломієць друкувалися у літературних журналах: «Дніпро», «Дзвін», «Вітчизна» в обласній та місцевій періодиці, увійшли до альманахів «Таврія поетична», «Вежі та вітрила», «Таврійського краю краса». У творчому доробку поетеси є низка пісень, які неодноразово звучали по радіо і в телеефірі, а також - зі сцени Палацу культури «Україна» у виконанні провідних народних і заслужених артистів-співаків. Неодноразово її пісні нагороджувалися дипломами та грамотами на різних конкурсах і фестивалях як місцевого, так і всеукраїнського рівня.


Своєю творчістю, тканою червоними і чорними нитками, долаючи, здається, непідвладне, вона розправляє свої дужі крила і надихає не одного композитора на створення пісень, почерпнутих із живодайної криниці - народної мудрості, не вигаданої, а пропущеної через власне серце і душу.
І ось ми тримаємо в руках нове дітище - поетичну збірку «Гола Пристань - лілея моя». Це своєрідне освідчення авторки в любові своєму рідному місту, приуроченому до його юного 300-літнього ювілею. В книзі є вірші як українською, так і російською мовами. 

Батьківщина


Коли чую слово БАТЬКІВЩИНА,
То відразу бачиться мені:
Вулиця у вишнях і хатина,
Де герані в кожному вікні.

Там нема джерела чи тополі,
Не цвіте там яблуневий сад,
Тільки вишні ( їх в селі доволі),
А іще - троянди й виноград. .

Коли чую слово БАТЬКІВЩИНА,
То відразу бачиться мені:
Степове село на Україні,
У вишневій білій пелені.

І відразу тепла і незрима
Хвиля мою душу обіллє...
Коли чую слово БАТЬКІВЩИНА, Впевнена - вона у мене Є!

 

Збірка складається із двох розділів:«На долонях степу» і «Срібна пісня душі». У першому розділі авторка веде читача на баштанне, соняшникове поле чи на острів «Тендру», що у Чорному морі; подає розмаїття мальовничих описів довкілля рідного міста і його архітектурних принад - все те, що виражає глибоку любов до рідної землі та людей, які на ній живуть. Вражає різнобарвність тропів, епітетів, порівнянь, свіжість метафор. І все це в дарунок невеличкому провінційному містечку, на півдні України, яке для душі авторки варте - «... красот Парижа». 

Ода пшеничній зернині

Марку Бразі*

Напоєний Дніпровою водою, Таврійським сонцем ніжно обігрітий, Дзвенить семиголосою струною Пшеничний колос, янтарем налитий.

Його плекали різні покоління,
В нім піт і сльози, і душі розмай.
І в нагороду за людське терпіння -Обжинків свято, щедре на врожай.

Жнивам багатим пісня до вподоби, -Відпочива натомлена стерня...
І тішить серце, і милує око
Малесеньке бурштинове зерня.

Пшенична ця малесенька зернина
Мій рідний край звела на п'єдестал. Зернина ця - то гордість України,
Це меч її, що весь народ кував.
 

* Брага Марк Андронович - двічі Герой Соціалістичної праці, уродженець с. Бехтери.

 

Другий розділ «Срібна пісня душі» - це суто пісенні тексти, мотиви яких не повторюються, бо формувався світогляд поетеси-піснярки під впливом рідного степового краю, який на думку авторки є - «часточкою раю», бабусиної пісні, казки, трудолюбивих хлібодарів та народних звичаїв, традицій, легенд, переказів... Пахощі степу, євшан-зілля, стиглого колоса і духмяної паляниці, натруджених рук і дзвінкоголосої, щирої пісні надихали поетесу на створення таких пісень, як: «Сонячна земля», «Мій краю степовий», «Гола Пристань -божий дар», «Отцовская земля», «Серце Таврійського краю». В ми бачимо велич, красу, багатство нашого півдня України.

Херсону

Цілується хвиля Дніпрова
Із морем блакитним, як льон,
Купається в росах ранкових
Мій біловітрильний Херсон

Всміхається ранок веселий,
І бджоли збирають нектар,
Спішать на завод корабели,
В поля поспіша хлібодар.

Тут сонце плекає всіх радо,
У плавнях лілеї цвітуть...
Мій рідний Херсон, моє ладо,
Чарівною казкою будь!

 

Такі пісні, як: «Зорі купальські»,«Біла лілея» - це вІзитівки однойменного фестивалю і герба міста. «Рідна пристань», «Місто моє» - це пісні-пам'ятки для випускників, щоб любили і не забували отчий дім і рідний край.
 

Пісні «Нерозділена любов», «Родинне дерево», «Тобі дарую», «Город детства» мають автобіографічні мотиви для багатьох мешканців Голої Пристані. «Голый Перевоз» - це невмируща, давня, багатостраждальна історія краю і вона виконується в стилі «року». «Срібна пісня душі», «Пісня про Дніпро», «Голопристанський вальс» - навівають ностальгію спокою, народжують у серці почуття дружби і поваги до всіх, хто живе на прекрасній квітучий землі Голопристанській. Слово єднає серця.
Інтимна лірика подається на фоні голопристанських пейзажів у жанрі легкого, всіма визнаного, шансону: «В Голой Пристани дождь», «Белый жемчуг фонарей», «С днем рождения, город!», «Город на Конке», «Гола Пристань - лілея моя».

Гола Пристань — Лілея моя


Музика - Олени Поляк,
Виконує - Сергій Хоменко


Коли пишний бузок навесні,
Ароматом п'янким напуває,
То здається, здається мені,
Що такого ніде більш немає.
І, як осінь у сонячні дні,
На алеї сипне жовтим листом,
І тоді знов здається мені,
Що нема в світі кращого міста.

Приспів:
Гола Пристань - лілея моя,
В росах скупане сонячне місто.
Оберіг твій зорею сія,
І в обійми бере твоя пісня.

Тут каштани у білих саічках,
Задивляються в небо зористе,
Багатьом у далеких краях -
Ти приходиш у сни, Гола Пристань.
Дивовижна хай назва твоя
Всіх чарує своїм оптимізмом,
Квітни садом Таврійська земля,
Зеленій у степах, Гола Пристань!

Я без тебе, мов степ без води,
Ти даєш мені сили живильні,
Повертаючись з мандрів - завжди
Я очима цілую вітрильник.
Голопристанська рідна земля,
В калиновім яскравім намисті,
Ти - натхнення, ти - доля моя,
Ти - надія моя промениста.

 

Всі вони дарують багату духовну уяву і несуть релаксаційне навантаження.


За визначенням Івана Франка, письменницький талант характеризується такими якостями:
- велика сила уяви, фантазії, художнього мислення;
- здатність глибоко проникати в процеси та явища навколишньої дійсності;
- самоконтроль і критичне ставлення до результатів своєї праці, що змушує письменника переробляти й удосконалювати вже написаний твір;
- сила волі, витримка, величезна працездатність.

Мусимо визнати, що попри усі життєві негаразди, усе це є у Наталі Коломієць, трудолюбивої степовички з діда-прадіда.
Тож побажаємо їй довголіття і творчої наснаги! Хай у її поезії ще довго панує дивовижна гармонія ідеї і образу, думки й почуття, звуку і ритму!!!
 

Таїсія Щерба - поетеса, літературний критик, прозаїк, публіцист, член Національної спілки письменників України.

Н.Коломієць. Гола Пристань - лілея моя. - Гола Пристань., 2009
 

1. 20.05.2010 17:13
Anonymous

спс , якраз шукала віршик степови4ки))))

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.