on-line с 20.02.06

Арт-блог

05.04.2019, 09:39

Апрель-2019

Апрельская прогулка (Ю. Визбор) Есть тайная печаль в весне первоначальной, Когда последний снег мне несказанно жаль, Когда в пустых лесах негромко и случайно Из дальнего окна доносится рояль. И ветер там вершит кружение занавески Там от движенья нот чуть звякает хрусталь Там девочка моя, еще ничья невеста, И грает, чтоб весну сопровождал рояль. Ребята, нам пора, пока мы не сменили Веселую печаль на черную печаль. Пока своим богам ни в чем не изменили, В программах наших душ передают рояль. И будет счастье нам, пока легко и смело Т а девочка творит над миром пастораль, Пока по всей земле, во все ее пределы Из дальнего окна доносится рояль.

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Новости региона

24.04.2019, 09:19

Відбувся ХХV ювілейний Всеукраїнський конкурс читців Шевченка

10.04.2019, 15:08

Епоха Вацлава Мошинського. Пам'яті Майстра

21.03.2019, 10:20

У Херсоні безкоштовно покажуть сучасне українське кіно

> Персоналии > Литература > Щерба Таисия Николаевна > Степовичка з діда-прадіда

Степовичка з діда-прадіда


Спершу було слово... Це відомий вислів із Книги Книг - Біблії.
Та саме слово нидіє у болоті сірих буднів доти, доки творчу силу в нього спроможний вдихнути справді талановитий Майстер.
Степовичка з діда-прадіда, наша землячка з Голої Пристані, Наталя КоломІєць серед письменників рідного краю займає чільне місце по праву.
Слова великої дочки українського народу Лесі Українки: «Ні, я хочу крізь сльози сміятись, / Серед лиха співати пісні, / Без надії таки сподіватись, / Жити хочу - Геть думи сумні!» для самобутньої поетеси Наталі Коломієць, стали девізом нелегкого життя. Через важку хворобу, не маючи можливості вільно рухатися, ця молода і вродлива жінка робить те, що не під силу здоровій людині, до того ж ніколи не скаржиться на долю. В царині слова вона працює плідно і багато вже більше десяти років.


Її поезії збірок «Кошик зірок», «Я щаслива», «Відлуння душі», «Дорога до себе» давно полюбилися читачам-землякам; привертають увагу органічністю звучання, визначеністю світоглядних принципів самої авторки, прагненням вплести СВОЄ СЛОВО в рясний вінок сучасної української поезії. Кращі вірші із даних збірок пронизані світлими почуттями любові до рідного краю, отчого дому, краси та делікатності людських взаємин. Твори Н. Коломієць друкувалися у літературних журналах: «Дніпро», «Дзвін», «Вітчизна» в обласній та місцевій періодиці, увійшли до альманахів «Таврія поетична», «Вежі та вітрила», «Таврійського краю краса». У творчому доробку поетеси є низка пісень, які неодноразово звучали по радіо і в телеефірі, а також - зі сцени Палацу культури «Україна» у виконанні провідних народних і заслужених артистів-співаків. Неодноразово її пісні нагороджувалися дипломами та грамотами на різних конкурсах і фестивалях як місцевого, так і всеукраїнського рівня.


Своєю творчістю, тканою червоними і чорними нитками, долаючи, здається, непідвладне, вона розправляє свої дужі крила і надихає не одного композитора на створення пісень, почерпнутих із живодайної криниці - народної мудрості, не вигаданої, а пропущеної через власне серце і душу.
І ось ми тримаємо в руках нове дітище - поетичну збірку «Гола Пристань - лілея моя». Це своєрідне освідчення авторки в любові своєму рідному місту, приуроченому до його юного 300-літнього ювілею. В книзі є вірші як українською, так і російською мовами. 

Батьківщина


Коли чую слово БАТЬКІВЩИНА,
То відразу бачиться мені:
Вулиця у вишнях і хатина,
Де герані в кожному вікні.

Там нема джерела чи тополі,
Не цвіте там яблуневий сад,
Тільки вишні ( їх в селі доволі),
А іще - троянди й виноград. .

Коли чую слово БАТЬКІВЩИНА,
То відразу бачиться мені:
Степове село на Україні,
У вишневій білій пелені.

І відразу тепла і незрима
Хвиля мою душу обіллє...
Коли чую слово БАТЬКІВЩИНА, Впевнена - вона у мене Є!

 

Збірка складається із двох розділів:«На долонях степу» і «Срібна пісня душі». У першому розділі авторка веде читача на баштанне, соняшникове поле чи на острів «Тендру», що у Чорному морі; подає розмаїття мальовничих описів довкілля рідного міста і його архітектурних принад - все те, що виражає глибоку любов до рідної землі та людей, які на ній живуть. Вражає різнобарвність тропів, епітетів, порівнянь, свіжість метафор. І все це в дарунок невеличкому провінційному містечку, на півдні України, яке для душі авторки варте - «... красот Парижа». 

Ода пшеничній зернині

Марку Бразі*

Напоєний Дніпровою водою, Таврійським сонцем ніжно обігрітий, Дзвенить семиголосою струною Пшеничний колос, янтарем налитий.

Його плекали різні покоління,
В нім піт і сльози, і душі розмай.
І в нагороду за людське терпіння -Обжинків свято, щедре на врожай.

Жнивам багатим пісня до вподоби, -Відпочива натомлена стерня...
І тішить серце, і милує око
Малесеньке бурштинове зерня.

Пшенична ця малесенька зернина
Мій рідний край звела на п'єдестал. Зернина ця - то гордість України,
Це меч її, що весь народ кував.
 

* Брага Марк Андронович - двічі Герой Соціалістичної праці, уродженець с. Бехтери.

 

Другий розділ «Срібна пісня душі» - це суто пісенні тексти, мотиви яких не повторюються, бо формувався світогляд поетеси-піснярки під впливом рідного степового краю, який на думку авторки є - «часточкою раю», бабусиної пісні, казки, трудолюбивих хлібодарів та народних звичаїв, традицій, легенд, переказів... Пахощі степу, євшан-зілля, стиглого колоса і духмяної паляниці, натруджених рук і дзвінкоголосої, щирої пісні надихали поетесу на створення таких пісень, як: «Сонячна земля», «Мій краю степовий», «Гола Пристань -божий дар», «Отцовская земля», «Серце Таврійського краю». В ми бачимо велич, красу, багатство нашого півдня України.

Херсону

Цілується хвиля Дніпрова
Із морем блакитним, як льон,
Купається в росах ранкових
Мій біловітрильний Херсон

Всміхається ранок веселий,
І бджоли збирають нектар,
Спішать на завод корабели,
В поля поспіша хлібодар.

Тут сонце плекає всіх радо,
У плавнях лілеї цвітуть...
Мій рідний Херсон, моє ладо,
Чарівною казкою будь!

 

Такі пісні, як: «Зорі купальські»,«Біла лілея» - це вІзитівки однойменного фестивалю і герба міста. «Рідна пристань», «Місто моє» - це пісні-пам'ятки для випускників, щоб любили і не забували отчий дім і рідний край.
 

Пісні «Нерозділена любов», «Родинне дерево», «Тобі дарую», «Город детства» мають автобіографічні мотиви для багатьох мешканців Голої Пристані. «Голый Перевоз» - це невмируща, давня, багатостраждальна історія краю і вона виконується в стилі «року». «Срібна пісня душі», «Пісня про Дніпро», «Голопристанський вальс» - навівають ностальгію спокою, народжують у серці почуття дружби і поваги до всіх, хто живе на прекрасній квітучий землі Голопристанській. Слово єднає серця.
Інтимна лірика подається на фоні голопристанських пейзажів у жанрі легкого, всіма визнаного, шансону: «В Голой Пристани дождь», «Белый жемчуг фонарей», «С днем рождения, город!», «Город на Конке», «Гола Пристань - лілея моя».

Гола Пристань — Лілея моя


Музика - Олени Поляк,
Виконує - Сергій Хоменко


Коли пишний бузок навесні,
Ароматом п'янким напуває,
То здається, здається мені,
Що такого ніде більш немає.
І, як осінь у сонячні дні,
На алеї сипне жовтим листом,
І тоді знов здається мені,
Що нема в світі кращого міста.

Приспів:
Гола Пристань - лілея моя,
В росах скупане сонячне місто.
Оберіг твій зорею сія,
І в обійми бере твоя пісня.

Тут каштани у білих саічках,
Задивляються в небо зористе,
Багатьом у далеких краях -
Ти приходиш у сни, Гола Пристань.
Дивовижна хай назва твоя
Всіх чарує своїм оптимізмом,
Квітни садом Таврійська земля,
Зеленій у степах, Гола Пристань!

Я без тебе, мов степ без води,
Ти даєш мені сили живильні,
Повертаючись з мандрів - завжди
Я очима цілую вітрильник.
Голопристанська рідна земля,
В калиновім яскравім намисті,
Ти - натхнення, ти - доля моя,
Ти - надія моя промениста.

 

Всі вони дарують багату духовну уяву і несуть релаксаційне навантаження.


За визначенням Івана Франка, письменницький талант характеризується такими якостями:
- велика сила уяви, фантазії, художнього мислення;
- здатність глибоко проникати в процеси та явища навколишньої дійсності;
- самоконтроль і критичне ставлення до результатів своєї праці, що змушує письменника переробляти й удосконалювати вже написаний твір;
- сила волі, витримка, величезна працездатність.

Мусимо визнати, що попри усі життєві негаразди, усе це є у Наталі Коломієць, трудолюбивої степовички з діда-прадіда.
Тож побажаємо їй довголіття і творчої наснаги! Хай у її поезії ще довго панує дивовижна гармонія ідеї і образу, думки й почуття, звуку і ритму!!!
 

Таїсія Щерба - поетеса, літературний критик, прозаїк, публіцист, член Національної спілки письменників України.

Н.Коломієць. Гола Пристань - лілея моя. - Гола Пристань., 2009
 

1. 20.05.2010 17:13
Anonymous

спс , якраз шукала віршик степови4ки))))

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.