on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

22.03.2024, 13:15

Книга історій "Плач Херсонщини". Художниця створила ілюстрації використовуючи старослов'янські символи

  Художниця з Херсона Валерія Гуран працювала в Естонії та ...
20.03.2024, 23:16

Сквер на проспекті Незалежності в Херсоні назвали на честь Джона Говарда

  У Херсоні завершилось громадське голосування щодо перейменування ...
20.03.2024, 22:51

Присвятила 50 років свого життя театру. Історія Заслуженої артистки України з Херсона Олександри Тарновської

Заслужена артистка України Олександра Тарновська присвятила 50 років ...

 

Створив диво посеред степу

Понад 33 тисячі гектарів, на яких розташувалися унікальний дендропарк, зоопарк, цілинний степ. Десятки червонокнижних видів флори та фауни, 200 видів із Бернської конвенції Біосферний заповідник «Асканія-Нова» - один із найвідоміших природних парків на планеті, він входить до «7-ми чудес України». Сьогодні страшно й подумати всього цього у нас би не було, якби не залюблений у природу філантроп Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн. Днями виповнилося 100 років від дня смерті засновника.

У «Асканії-Новій» трепетно зберігають пам'ять про творця оази в степах Херсонщини, тож і цю дату не оминули увагою. Перед пам’ятником Фальц-Фейну відбулися урочистості. І річ не в помпезності, звучали цікаві факти із життя непересічної особистості, яка навіки вписала своє ім’я у книгу людських надбань світового масштабу.

Народився в Асканії-Новій, у багатодітній родині. Ще змалечку Фрідріх захоплювався птахами. У 21 рік будує пташині вольєри. Друге хобі - коні. Сам чудовий вершник, юнак розводить цих благородних тварин, посідаючи призові місця на сільськогосподарських виставках. А вже у 1887 році, ще будучи студентом Дерпського університету, Фрідріх закладає дендрологічний парк на крапельному зрошенні. Цей період він сам вважав початком утворення заповідника. До такої думки схиляються й дослідники життя Фальц-Фейна. Відлік від наказу ради народних комісарів, коли «Асканію-Нову» націоналізували, хибний.

- Ми повинні відштовхуватися від тієї дати, яку назвав сам Фрідріх Едуардович. 21 лютого 1888 року він відправив листа в Париж у товариство природознавців. У ньому написав, що я, такий-то, йому тоді було 25 років, в моєму маєтку, який знаходиться там-то, вже є зоопарк, закладений дендропарк, виділена ділянка заповідного степу, - розповіла історіограф сім’ї Фальц-Фейнів ветеран заповідної праці Неллі Дрогобич.

Іноді вчені сперечаються, а чи слід вважати науковцем Фрідріха Фальц-Фейна, адже, не закінчивши університет, повної освіти він не мав. Всі крапки над «і» розставляє директор біосферного заповідника «Асканія -Нова» кандидат біологічних наук Віктор Гавриленко. Те, що створив Фрідріх Едуардович, те, як все було організовано в заповіднику, записані засновником висновки, свідчить про одне - тут докладено знання справжнього науковця. Заповідник стане Меккою для вчених з усього світу. Вони заїжджатимуться до акліматизаційного центру для тварин, про який раз у раз звучатиме на конференціях.

- Часто нагадую можновладцям сучасним і бізнесменам: беріть приклад із Фрідріха Едуардовича. Скільки б ви собі в кишені не накладали, врешті-решт це може закінчитися двома квадратними метрами. А тим, що зробив Фрідріх Едуардович, він дійсно вписав своє ім’я в історію, - говорить Віктор Гавриленко.

Помер Фрідріх Фальц-Фейн рано, у 56 років, перенісши два інсульти. Його велике серце не витримало «подвигів совєтів» з безцеремонним втручанням у його дітище. Після революції «Асканію-Нову» націоналізували. До заповідника його засновник вже так ніколи й не повернувся. Фрідріх Едуардович похований у Берліні, на цвинтарі «12 апостолів». Увесь цей час його пам’ятником опікується місцева влада. Але головним пам’ятником Фальц-Фейну залишається заповідник, який він створив.

Звісно, «Асканію-Нову», такою, як ми знаємо, зробили і люди, які тут працювали. Це сподвижники Фальц-Фейна, яких він дуже цінував. Одним із таких незамінних працівників, правою рукою Фальц-Фейна, був Климентій Сіянко. На службу до заповідника він потрапив ще хлоп’ям і став асом у ветеринарії. Климент відповідав за утримання тварин. Вів персональний щоденник, куди заносив усі свої спостереження. Його оригінал зберігається у заповіднику. Ті записи про поведінку тварин, ветеринарні висновки і досі стають у нагоді співробітникам «Асканії-Нової». Щоденник вважають азбукою зоопарківської справи. Ставлення влади країни рад до Климента Сіянка було неоднозначним. Ще у 1920-х роках йому дали звання героя праці. А вже в 30-х, під час нових чисток у заповіднику, Сіянка ганебно виганяють, а в 33-му засуджують, інкримінуючи контрреволюційну діяльність...

Неординарній, незаслужено забутій особистості - Климентові Сіянку - колектив заповідника встановив меморіальну дошку. На відкриття, яке приурочили до 100-річчя від дня смерті засновника заповідника Фрідріха Фальц-Фейна, із Запорізької області приїхали нащадки Климента - праонука і праправнук. Могила Сіянка, на жаль, не збереглася. Тож меморіальна дошка в заповіднику «Асканія-Нова» чи не єдине нагадування про непересічну особистість. І дуже справедливо, що образ Климентія у камені тепер є тут, де він працював.

Марина Савченко
«Новий день».- №32 (5441).- 05.08.2020.- стр. 2

 

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.