Свою кар'єру Оксана Петрусенко починала в Херсоні
04.08.2006Сьогодні ім'я цієї оперної співачки широко відоме не лише в Україні. А в Херсоні традиційно проходить конкурс вокалістів її імені, який цього року став всеукраїнським. І це не випадково — адже саме у нашому місті Оксана Петрусенко вперше вийшла на професійну сцену
Андрій Бородавкін був працьовитим, до будь-якої роботи беручким. А ще Бог дав йому надзвичайний голос. У панів місцевих працювала Марія. Дівчата сохли за Андрієм, хлопці - за Марією. А вони разом на вечорницях танцювали, співали. А то над ставком виводили «Чорнії брови, карії очі», і тоді солов'ї замовкали. Побралися молодята. А 18 лютого 1900 року в них народилося дівча. Назвали Оксаною. Зростала дівчинка, часто бігала до ставка - слухати шелест верб, співи птахів. А якось прибігла додому і бабусі проспівала. Та заслухалася, а потім: «Ой, Оксаночко, може, ти прославиш рід Бородавкіних, співаєш гарно».
Горе прийшло раптово: помер батько. Мати вирішила податися до Севастополя, де жила рідня. Дівчина пішла навчатися до прогімназії, почала відвідувати шкільний хор. Якось їй доручили проспівати на шкільному вечорі дитячу пісеньку. Після цього до неї підійшов старий учитель і запропонував безкоштовні уроки, щоб вона по-справжньому опанувала нотну грамоту. Щастю Оксани не було меж. їй тоді минуло 10 років.
А у 18, побувавши на концерті Федора Шаляпіна, Оксана вирішила присвятити життя співу. У місто приїхав на гастролі український музично-драматичний театр, який очолював С. Глузький. У їхньому спектаклі дівчина вперше проспівала «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» і «Така її доля». Гаряче прийняла публіка юну співачку. Коли трупа поїхала на гастролі Кримом, Оксана вирушила разом з нею. А вже через кілька місяців, у Ялті, прочитавши в газеті, що державному українському театру в Херсоні потрібні хористки, взяла квиток і глибокої осені 1918 року опинилася в нашому місті. Зустрів її Петро Бойченко, музичний керівник театру. Запропонував заспівати. Заграла музика, і Оксана заспівала. Одну, дві, три пісні. «Ще! Ще!» - хтось гукає. А директор театру Сагатовський сказав: «Іспит ви витримали блискуче. Ви зараховані до складу нашого театру як актриса з голосом».
Музичний керівник запропонував Оксані змінити прізвище: «Бородавкіна - не звучить, будь Петрусенко, мене дідусь звав Петрусем». Згодом вона вийшла за нього заміж. Режисер театру вирішив доручити Оксані партію Одарки в опері «Запорожець за Дунаєм». В афіші зазначалося: «Одарка - Оксана Петрусенко». За цим псевдонімом вона й увійшла в історію українського оперного мистецтва. Разом з нею грали Юрій Шумський, Петро Бойченко. Успіх був великий! Саме в Херсоні Оксана Петрусенко вперше виконала партію Наталки в опері Миколи Лисенка «Наталка-Полтавка».
У1920 роках Оксані Андріївні випала велика честь - на херсонській сцені грати з самим Саксаганським. Саме знаменитий актор наполіг на її вступі на вокальний факультет музично-драматичного інституту імені Миколи Лисенка.
.. .У 1921 році херсонський театр розпався. Оксана Петрусенко виступала в Казанській, потім у Свердловській операх. У 1934-му вона стала солісткою Київського театру опери та балету.
Галіна Кокостікова
Газета СВ «Гривна», 4 августа 2006
