on-line с 20.02.06

Арт-блог

05.06.2020, 08:44

Июнь-2020

Одари, июнь, меня прохладой, Надоела вечная жара, Только затяжных дождей не надо, Подойдет июньская гроза! Пусть грохочет гром над головою. Молнии сверкают ярче пусть, Приходи скорей — окно открою, Я грозы нисколько не боюсь, Пусть ворвутся запахи июня, Ароматы липы и цветов, А в ответ восторгом одарю я, И любовью, что поймешь без слов. Босиком протопаю по лужам, Сразу же насквозь промокну — пусть, Приходи же, ливень, ты мне нужен Я зову тебя, и я дождусь!  

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Новости региона

05.06.2020, 11:12

Відкрито реєстрацію на Третій міжнародний ярмарок грантів у сфері культури English version is below

04.06.2020, 14:15

Херсонців запрошують взяти участь у кінодискусіях про права людини

03.06.2020, 10:30

Гончарівка візьме участь у міжнародному творчому проекті

> Туризм, отдых, развлечения > Зелёные хутора Таврии > Тут ваше серце залишиться навіки

Тут ваше серце залишиться навіки 

Є на Херсонщині чудове місце, де достатньо побувати одного разу, аби закохатися назавжди. Зветься це місце «Зелені хутори Тавриії». На мапі сільського зеленого туризму цей історично-розважальний комплекс з'явився лише півтора року тому, а вже встиг заволодіти десятками тисяч сердець у всьому світі, стати однією з головних візиток нашої області, головною брамою Голопристанськог землі.
«Зелені хутори Таврії» — це, насамперед, унікальна мандрівка в часі. За якісь 800 метрів звідси трасою мчать автівки, вирує третє тисячоліття. А тут, як і кілька століть тому, буяє неторкана природа. Господиня сидить за старовинним ткацьким верстатом. На гончарному колі майстер виготовляє глиняні горшіки, мисочки і глеки. З ковальського хутора лунає милозвучний стукіт': це коваль кує маленькі символи щастя, залізні підкови. І вам обов'язково викує. Ви тільки завітайте...


Щойно ступивши на «Зелені хутори Таврії», забудьте про все, що залишилося за спиною. Краще прийміть хліб-сіль на вишитому рушникові з рук найвродливіших українських дівчат. Хлібом-сіллю тут зустрічають кожного гостя, адже «Зелені хутори Таврії» — справжнє уособлення української гостинності. А ще — це казка, яка на ваших очах стає реальністю. Думаєте, у який спосіб помандруєте в минуле? Сидячи на українській печі. Здається, ось-ось треба брати рогача і витягати з неї горщики з гарячим обідом. Та спочатку пічка довезе гостей туди, де їх вже з нетерпінням чекають. Це, власне, хутори. Їх п'ять, і всі різні: історичний, декоративно-ужитковий, ковальський, рибальський та хутір іпотерапії. Насправді перераховувати назви — справа невдячна. Це треба побачити. На 90 гектарах таврійської зеленої краси зосереджуються відомі кардашинські торф'яники, безліч ставків, лісові масиви, луки. Не дивуйтеся, якщо поруч зашелестить щось у траві. Ймовірніше за все, це ящірка чи вуж. Звір і птах живуть не за парканом зоопарку, а в цілковитій гармонії з природою. І серед усього цього знайшлося місце і для людини.

Перша зупинка, а з нею і перші неймовірні враження. Просто неба розташувалися старовинні засоби військової оборони: величезна рогатка, яка стріляє камінням (колись так обороняли вежі і замки), безліч ножів і списів (кожен гість може спробувати поцілити у мішень), лук і багато-багато інших, пройнятих сивою історією речей.Тут і засоби для покарання, які використовували наші пращури козаки. Дуже цікаво. І ви ще сюди повернетеся. А поки що гляньте, як милується білосніжна мазанка на луці, в обіймах квітів і трав. Через перелаз — і ми вже вдома. Виявляється, всередині розташувався музей українського побуту. Його продовження — на вулиці, просто неба. Тут, у холодочку, під солом'яними навісами, працюють ткаля, гончар, цирульник... Кожен з них буде радий навчити гостя своєму ремеслу. І ви навіть не сумнівайтеся, що захочете зіткати ряднинку, стати за гончарне коло, а може, й ...зробити найпопулярнішу зачіску минулих століть, відому під назвою «горщик»?!

Та хуторів аж п'ять, і наступний вам подарує не менше вражень. Адже це хутір іпотерапії. Небаченої краси коней можна погладити, покататися верхи і навіть завітати на білогривому на майстер-клас з лозоплетіння. Тільки не затримуйтеся надовго. Адже це тільки початок екскурсії. Далі на вас чекає декоративно-ужитковий хутір, дегустація фіточаїв, ковальський хутір, рибальський, дегустація меду, незабутнє спілкування з домашньою худобою: кролями, козами, вівцями, родиною кабанчиків, свійською птицею, відпочинок на сіновалі і справжній екстрим по-таврійськи — подорож кардашинськими болотами. Ця розвага і назву має відповідну — торфоленд.

Після такого насиченого відпочинку якщо й відчувається втома, то тільки найсолодша. За мить від неї не залишиться нічого. Адже хуторські господині вже приготували для вас найсмачніший у світі український обід, головна страва якого — борщ з пампушками.
Що можна сказати після такої мандрівки в минуле, після відпочинку на лоні природи, після екскурсії на «Зелені хутори Таврії»? А давайте запитаємо у відпочиваючих!

— Враження у нас неймовірні, — говорить вчителька Ірина Каращук, яка привезла на «Зелені хутори Таврії» свій 4-Б клас столичної гімназії № 30. — Тут усе зроблено з душею. Відчувається, що тут люблять кожного гостя . Ну а щодо розваг — вони знайдуться на будь-якої смак. Не занудьгує ані дитина, ані дорослий. І ми з великим задоволенням приїдемо сюди ще.
— «Зелені хутори Таврії» ваблять нас своєю натуральністю, тим, що тут усе справжнє. Людям з великих міст цього дуже не вистачає. Тут душа відпочиває. Тут естетичні почуття просто розквітають, — ділиться переживаннями гостя з Москви Наталя Латишева. — Минулого року ми були вперше. І моя 3-річна онучка усю зиму згадувала, як ми їздили на пічці, як застрягли в болоті, як вона сіла на коня... І весь час, з величезними очищами, запитувала: «А ми ще поїдемо?» — «Поїдемо», і ось ми тут знову. Бачимо, що за рік з'явилося ще більше краси і цікавих видів відпочинку.


Керівник проекту «Зелені хутори Таврії», голова Голопристанського районного осередку Спілки сприяння сільського зеленого туризму Олександр Долинко, з яким нам також вдалося поспілкуватися, запевнив, що з кожним днем, з кожним роком історично-розважальний комплекс дивуватиме своїх гостей новими сюрпризами.
— Протягом зими ми плануємо обжити ще чотири хутори, але які саме, не скажу. Нехай це і справді буде сюрпризом для людей, — зауважує Олександр Володимирович. — Тож ласкаво просимо усіх жителів і гостей Херсонщини та України до нас, на «Зелені хутори Таврії». Обіцяємо, цей день ви запам'ятаєте на все життя.


Тетяна ПІДГОРОДЕЦЬКА.
"Новий день". - №30 (4972). - 21.07.2011. - стр. 18
 

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.