on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

23.03.2017, 11:33

Демократичний розвиток областей України – Херсонщина не пасе задніх...

31.10.2016, 09:39

Відкриття фотовиставки "Європейці в Таврії"

27 жовтня в Херсонській  обласній універсальній науковій бібліотеці ...
19.10.2016, 12:02

На Zабалці 2016 - триб'ют парасолькам!!!

> Туризм, відпочинок, розваги > Туризм в Таврії > "...І результати не забаряться"

"...І результати не забаряться"

200 днів біля керма
Приблизно стільки часу очолює вітчизняний туризм Анатолій Касьяненко — колишній посол України в Грузії, херсонець родом. І саме його рідний Херсон ознаменував прихід цьогорічної весни в житті нашої галузі —«перспективної» та «пріоритетної», як безліч разів сказано і записано. У вересні 97-го в інтерв'ю нашому журналові щойно призначений голова Держкомтуризму сказав: «Час покаже, наскільки ми сильні»... Що ж показали нинішньому голові, вже досвідченому в царині туризму, ці 200 днів? На початку березня в Херсоні, на засіданні розширеної колегії Держкомтуризму України, якраз про це і йшлося.

Щоправда, прийнята там постанова називалась інакше: «Про підсумки роботи туристичної галузі в 1997 році...» Проте очевидно, що для голови комітету це теж був певний звіт. Тим більше, що Анатолій Іванович саме балотувався в народні депутати. Був і ще один рядок у весняній пісні Держкомтуризму. На засіданні в Херсоні, цьому перевальному пункті курортників і екскурсантів Півдня, запропоновано створити спеціальну (вільну) економічну зону на території заповідника Асканії-Нової. Але все по черзі — з вуст самого Анатолія Касьяненка, котрий люб'язно погодився виступити на нашому «Подіумі» й тим самим відкрити весняний номер «МТ».

Здається, небагато часу минуло від жовтня 1997 року, коли в Одесі Держкомтуризм зібрав на нараду представників вітчизняного турбізнесу . Виступали там різко, відчувалася напруга. Лунали й слова про те, що такі гострі балачки тривають уже кілька років, «а віз і нині там...».
А проте віз помалу зрушив. Торік він «привіз» нам 2,6 мільйони іноземних мандрівників — на 5 відсотків більше, ніж за рік перед тим. Умістив він і 5 мільйонів вітчизняних туристів та 13 мільйонів екскурсантів, а ще - понад 1 мільярд гривень прибутку. За умов податкового, організаційного та інших видів тиску, який відчувала на собі вся галузь, непогано. Якщо ж порівнювати з роком 1992-м, відбулося 20-кратне зростання.

Завдяки цьому матеріальна база туризму посилено реконструювалася. На приведення до ладу готелів, туркомплексів та інших туристичних об'єктів використано на третину більше коштів, ніж 1996 року. Серед прикладів успіху в столиці — реставрування готельних комплексів «Київська Русь», «Дніпро», спорудження бізнес-центру «Укртурінвестом». У Харкові можна назвати будівництво нового готелю «Асторія». В Криму за власні, інвестиційні та бюджетні кошти облаштовується понад 30 об'єктів.

Чимало представників турфірм ставили перед Держкомтуризмом питання про процедуру видачі ліцензій. За нещодавно прийнятим Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про підприємництво», ліцензуванню підлягає лише міжнародна туристична діяльність.
І чи не найголовніше досягнення останніх місяців — почалося зниження податкового тиску. 23 лютого Комітет Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності видав офіційне роз'яснення щодо застосування деяких норм Закону України «Про податок на додану вартість». В українських фірмах не оподатковуватимуться послуги, які надали туристам їхні зарубіжні партнери. Нарешті відповідне розмежування здійснене.Такі здобутки були б неможливі без посилення уваги до туризму з боку держави. Прийнято довгоочікувані - Закон України «Про туризм» і «Програму розвитку туризму в Україні до 2005 року», визнано туризм одним Із пріоритетних напрямів.

Нарешті Держкомтуризм вирішив питання про вступ України до Всесвітньої туристичної організації (WTO) — а це важливий крок до світової спільноти. Створено корпорацію "Україна туристична» для ефективного використання державних туристичних об'єктів, спеціалізований туристичний банк, фонд «Намисто Славутича» та однойменну систему туристсько-екскурсійних марпірумн. Здійснено підготовчі роботи до створення спеціалізованої туристичної страхової компанії. Засновано друкований -
орган галузі газету «Україна туристична», вперше випущено масовим тиражем високоякісну рекламно-інформаційну продукцію про туристичні можливості нашої країни.

Особливо цінний досвід у різнобічному розвиткові нашого туристичною ринку дали спеціалізовані виставки. Зокрема восени, за недавно сформованою традицією, проведено IY Міжнародний турсалон -Україна'97». Українські турпідприємці й представники державних структур взяли участь у біржах та ярмарках Лондона, Варшави, Салоніків, Мадрида, Мілана та інших важливих туристичних центрів. Наведені цифри й факти тішать — принаймні, на цьому етапі. Але мене як голову Держкомтуризму останні півроку більше займали не здобутки, а проблеми, які треба було дослідити і знайти з кожної вихід.

Досягнення галузі далеко не відповідають її можливостям. Наш національний туризм аморфний і безхребетний. Чого варте лише те, що держадміністраціями 13 областей досі не створені структурні підрозділи з туризму. Не дивно, що на місцях виконавчі органи не впливають на стан справ у туризмі, не розуміючи безумовної вигоди цієї справи. За ініціативою Держкомтуризму прем’єр-міністр України в лютому цього року доручив головам облдержадміністрацій вирішити ці питання до 15 березня.
Галузь серйозно втрачає через низький рівень реклами та про­паганди вітчизняного турпродукту за кордоном. Хоча Держкомтуризмом і деякими недержавними структурами в цьому напрямі зроблено перші вагомі кроки, їх явно не досить. Єдиний можливий вихід — створити єдину національну рекламно-інформаційну систему туристичних можливостей.

Іноземець при в'їзді до країни мусить сплачувати за візу до 120 доларів, тим часом як у Туреччині отримання такого документі коштує лише 10 доларів. Проблема візової дороговизни — серед найзастаріліших в українському туризмі. Даруйте на слові: віз із візами й нині там.
Не на користь нашій державі формуються потоки туристів з України. Переважає виїзний туризм: за даними Держкомкордону, торік він становив 73%. До того ж, іноземні туристи віддають перевагу відпочинкові лише в традиційних туристичних центрах України, оминаючи інші, не менш привабливі регіони. Кількість наших співвітчизників, охоплених внутрішнім туризмом, скоротилася до 28%. Лише вісім зі ста мешканців України побували в турах по рідному краю.

Збитково закінчили рік генеральні агентства з туризму в цілій низці областей, а також у ряду підприємств, які певний час вели вперед. Загальна сума збитків, порівняно з 1996 роком, зросла удвічі. Більшість підприємств працювали виключно на виїзд, не
запроваджували нових привабливих маршрутів по країні, не використовували міжнародних тур'ярмарків та інших акцій для залучення туристів в Україну.
Неувага до рекламування власного турпродукту призводить до небажаних, сказати б, парадоксальних результатів. Прикладом може бути Херсонська область. На її території достатньо туристичних баз, які перебувають у гарному або задовільному стані" До того ж вартість путівок туди значно нижча, ніж у фірм-конкурентів у країнах СНД. Але через поширення в закордонній пресі негативної інформації про екологічну та криміногенну ситуацію в регіоні — зусилля турпідприємців зводяться нанівець.

Південний регіон привертає дедалі більшу увагу Держкомітету. Для ефективнішого використання його потенціалу почато розробку концепції створення спеціальних точкових зон туристично-рекреаційного призначення в рамках «Причорноморського поясу», який включає Одеську, Миколаївську Херсонську області й автономну республіку Крим.

Символічно, що останнє засідання колегії Держкомтуризму, присвячене підсумкам І997 року, було проведене саме в Херсоні. В області збереглися унікальні куточки живої природи, які мають естетичне, наукове, оздоровлювальне, природоохоронне й туристично-рекреаційне значення. Передусім це всесвітньовідомий біосферний заповідник «Асканія-Нова» — куточок прадавнього українського степу з його флорою та фауною. Саме в селищі Асканії-Новій 100 років тому бароном Фальц-Фейном була започаткована заповідна справа в Україні. Сподіваємося, це степове селище відіграє ще одну роль у розвитку краю.

Ідея точкової спеціальної (вільної) зони (СЕЗ) полягає в особливому правовому режимі, що буде введений спеціальним указом Президента України. Головна мета СЕЗ — створити сприятливий інвестиційний клімат із подальшою розбудовою туристичного господарства на невеликій території (в Асканії-Новій вона становитиме 200 га).
Аби прискорити створення туризму як індустрії, формування державної політики щодо туризму, вписування туризму в контекст загальнонаціональної свідомості, — для цього необхідні рішучі кроки. На базі туризму можна формувати позитивний імідж держави, підвищувати її світовий рейтинг. А від цього залежать і інвестиції, й довіра інших держав, і зовнішньоекономічна політика України.

Найголовніше: ці кроки — свідомо прагматичні. Вже набридли нескінченні «прожекти» й «розмови про наболіле» — ліпше зробімо практичну спробу. Користь від такого підходу довела херсонська нарада. Створивши конкретний турпродукт в окремо взятій «точці», слід збільшувати кількість таких «точок» — і результати не забаряться.

«Міжнародний туризм».- № 1.- 01.01.1998

 

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.