on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

23.03.2017, 11:33

Демократичний розвиток областей України – Херсонщина не пасе задніх...

31.10.2016, 09:39

Відкриття фотовиставки "Європейці в Таврії"

27 жовтня в Херсонській  обласній універсальній науковій бібліотеці ...
19.10.2016, 12:02

На Zабалці 2016 - триб'ют парасолькам!!!

А в рюкзаку - туман...

Через «недорозвинутий» туризм Херсонщина щороку не дораховується сотні тисяч гривень надходжень у казну. Уже навіть для іноземців не секрет, що добрий господар у наших благословенних південних краях міг би гребти гроші лопатою. Цей інструмент, а також місцину для "розкопок» вручив сам Бог: майже 200 кілометрів золотих узбереж Чорного і Азовського морів, неповторні у мальовничості дніпровські заплави, степи і озера.

А автори нещодавно виданого вперше в історії регіону оригінального, професійно укладеного довідника «Херсонщина туристична» («Південне перехрестя») зауважують ще й інше: «З трьох біосферних заповідників України два розташовані саме тут: Чорноморський та "Асканія-Нова" ім. Ф.С.Фальц-Фейна, які входять до всесвітньої мережі природних резерватів, тісно співпрацюють з ЮНЕСКО».

З легенд посталий...
Згаданий щойно довідник - своєрідна енциклопедія, яку цікаво і корисно прочитати краянам. Укладачі подали на сторінках видання 9 заміток під рубрикою "Легенди і факти». Ось лише одна із легенд:

«Сатархеїв або сатархів, що займалися морським розбоєм, історики локалізують у районі Перекопського перешийку. Звідси вони через Каркінітську затоку виходили у море і грабували торгові судна. Сатархи виявляли найбільшу активність у тих місцях, де проходили морські шляхи між портами Криму і Ольвією. Тобто сучасні курортні райони вздовж Тендрівської коси (Скадовськ, Лазурне, Залізний Порт) у древності користувалися славою піратського гніздов'я».

Нині для того, щоб повертатися додому з мандрів з багатством, не обов'язково бути піратом. У цьому переконані насамперед у Херсонському державному лісогосподарському об'єднанні «Херсонліс» і обласному відділенні Українського товариства мисливців і рибалок. Подаючи карту мисливсько-рибальських промислів, автори «Херсонщини туристичної» впевнені, що: «Ви можете вполювати оленя, косулю, сайгака, дикого кабана за спеціальними ліцензіями. А лисицю, вовка, зайця, качку, фазана - і без них».

Про рибу - і говорити зайве. На щиті Херсонщини - сяюче срібло карасів, окунів, товстолоба, білого амура... Про деякі види риб в інших областях не всі й чули.

Звідусіль приїздять на морські узбережжя Херсонщини за цілющим повітрям, за сонцем, за романтикою. І нам здається, що область - Мекка для курортників і туристів, що жодна з областей не годна похвалитися таким напливом туристів, що у нас тут гроші лопатою гребуть, бо де турист, там і валюта (національна чи іноземна). Гай-гай! Хто думкою багатіє? Отож-бо...

Навіть у «Програму...» не вклинили
Ви знаєте, скільки туристських організацій зареєстровано в області? Ніколи не здогадаєтеся. Сорок шість! Ціла армія «цивілізованих кооператорів» захищає нас від нападу дикої осідлості, простеляючи скатертинами сотні близьких і далеких доріг. Та очевидно, що більшість із організаторів змістовного дозвілля займаються не чим іншим, як організацією так званих шоп-турів до Польщі, Туреччини, Білорусі, Німеччини, інших міст Європи (географія - на речових ринках краю). Зрештою, це знайшло підтвердження у статистиці, наведеній начальником управління у справах молоді, спорту та туризму облдержадміністрації Сергієм Шкарупою:

- Вартість обслуговування у минулому сезоні становила усього 84 гривні, тоді яку сусідів-миколаївців 134, у кримчан - 278, у Києві - 840. Чому? Бо у нас майже відсутня інфраструктура туризму, місця, де багаті чи середнього класу люди могли б залишати кошти…

«Вже де-де, а у нас тих місць - на кожному... місці!» - скаже обиватель. І буде правий. Бо зманіжений на цивілізованих пісках і облаштованих африканських преріях перебірливий іноземець у нашу захланність не дуже то й рветься. Йому сервіс подавай. А подавати, вважай, майже нічого. Хіба що «планів наших громаддя» (за Маяковським).

- Згідно з програмою соціально-економічного розвитку, розвиваємо і туризм, - каже Сергій Шкарупа. - Приводимо у відповідність якість рівня послуг у пансіонатах і на туристських базах. Започаткували дещо нове. У пік відвідуваності «Асканії-Нової» (травень-червень і вересень) торік вперше почали використовувати для екскурсантів бази відпочинку Арабатської стрілки. Думаємо, що задіємо такі ж бази на Чорноморському узбережжі, звідки до «Асканії-Нової» така ж відстань, як від Азова.

А ще Сергій Шкарупа висловлює подив:
- Незрозуміло, чому у Державну програму розвитку туризму на період до 2010 року включено тільки 7 туристських компаній, які, до всього, знаходяться у Києві?

Можна цей факт зрозуміти так: нічого на столицю сподіватися! Ніхто («ні цар, ні бог і ні герой») не дбатиме про те, щоб від використання унікальних природних, історичних, культурних можливостей область мала значний зиск. Такий, як має та ж понівечена війною Югославія. Хіба вона одна? З туризму, а не з химерних бавовняних чи страусових прожектів. І це вже давно пора зрозуміти.

Василь Піддубняк
“Гривна”.- 3.01.2002


 

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.