on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

23.03.2017, 11:33

Демократичний розвиток областей України – Херсонщина не пасе задніх...

31.10.2016, 09:39

Відкриття фотовиставки "Європейці в Таврії"

27 жовтня в Херсонській  обласній універсальній науковій бібліотеці ...
19.10.2016, 12:02

На Zабалці 2016 - триб'ют парасолькам!!!

> Туризм, відпочинок, розваги > Туризм в Таврії > Анатолій Негра : " Ми можемо бути самодостатніми"

Анатолій Негра : " Ми можемо бути самодостатніми"
 

Анатолій Петрович Негра став міським головою Голої Пристані вже втретє. За нього проголосували 58% виборців. А коли ми дивилися місто, з Анатолієм Петровичем віталися всі перехожі, від малого до великого. Місто за ці роки стало одним з фестивальних центрів Херсонщини, і вже третій рік поспіль посідає перше місце у Всеукраїнському конкурсі „Місто найкращого благоустрою та підтримки громадського порядку" серед міст районного підпорядкування. Про те, як вдалося цього досягти, Анатолій Петрович поділився з журналістом газети „Взгляд".

-З чого ви починали як мер маленького міста?
- Тринадцять років я пропрацював заступником міського голови. У мене завжди було багато ідей, які хотілося реалізовувати. Коли в 1998 році мене вибрали міським головою, я прийшов у зовсім маленький кабінетик, відразу попросив повну інформацію про місто. І був дуже здивований. На той час наш бюджет складався з 900 тисяч дотації і 675 тисяч власних надходжень. А борг міської ради по дебіторській заборгованості, комунальним послугам, зарплатні був 1 мільйон 200 гривень! Я подумав – куди ж це я потрапив? Але треба було щось робити.
Я дуже вдячний першому депутатському корпусу, який зрозумів усі ці біди. Тоді на першій сесії ми вирішили зробити генеральний план, провести оцінку землі у місті.

Саме ці заходи допомогли збільшити надходження в бюджет і бути незалежними. Борг по зарплаті був аж за 7,5 місяців. В ті часи зарплатню отримували усім чим завгодно, окрім грошей. Одне з моїх перших розпоряджень - про потижневу оплату праці. І щотижня, в п'ятницю ми платили її грошима. Скільки було рутинної роботи для бухгалтерів, та потрібно було так зробити. Перші отримували школи, дитсадки, потім - бібліотеки, стадіони, а вже самим останнім отримував міський голова і головний бухгалтер. І вже до 2000 року, коли школи передали в районний бюджет, залишилась лише півмісячна заборгованість. Анекдотичний випадок тих часів: бухгалтер розповіла, що подзвонили з гімназії і спитали, коли будуть отримувати „негрики". У ті роки ми не допустили жодної судової справи чи скандалу, намагалися усі справи вирішити на місці.

- Чи був стратегічний план розвитку міста?
- Коли був розроблений генплан, то тоді й визначили напрямки по розвитку нашого міста: розвиток малого й середнього бізнесу, туризму, інфраструктури міста, а також фестивального руху. З 1999 року проводили ярмарки, і вони дали дуже позитивні результати - „затягнули" до нас підприємців. Тепер кожну п'ятницю на наш ринок приїжджають підприємці усіх регіонів України. Від цього виграє міський бюджет: парковка транспорту, дозвіл на торгівлю, за місце. Якщо в 1998 році ми брали за парковку 12 тисяч гривень в рік, то зараз маємо майже 90 тисяч. А ціна як була 50 копійок за годину, так і залишилася. Ми виграли на тому, що зробили місця для парковки. З контролерами заключили угоди, дали їм 20 % від отриманих грошей. Контролер отримував інколи більше, ніж міський голова: я - 370 гривень, а вони майже 1000 гривень.

- Як складався бюджет міста?
- У 2002 році ми стали бездотаційними. Більше того у нас вже почали вилучати гроші з бюджету. За ці роки вилучили 1 мільйон 700 гривень, а якби ці кошти могли направити на розвиток своєї громади, то скільки б ще зробили! Якось перевиконали бюджет на 140 %, 219 тисяч гривень віддали до районного бюджету. Як добрі хазяїни вирішили поділитися: дали гроші на лікарні, музичну школу, будинок культури, міліції, пожежникам, це ж усе теж наша громада. Запропонували районній раді: давайте так і будемо працювати: ми будемо перевиконувати бюджет і ділитися. Нас тоді не зрозуміли і замість того, щоб підтримати, наступного року вилучили з бюджету замість 219 тисяч - 592 тисячі! Я тоді зрозумів, що не треба взагалі показувати, що ти добре працюєш, бо тебе не підтримують, а навпаки наказують. Зараз всі кошти надлишкові йдуть до спецфонду розвитку міста, а у бюджет ми віддаємо лише 238 тисяч гривень.

- Який зараз бюджет у міста?
- Бюджет голої Пристані понад 3 мільйони гривень, він бездотаційний. Щороку ми намагаємося зробити його більшим.
Нещодавно ми почали працювати по проекту „Реформування місцевих бюджетів". Три роки я добивався цієї можливості на усіх рівнях як дійсний член Асоціації міст України. 6 червня відбулося підписання договору. З Херсонської області у цьому проекті бере участь Гола Пристань і Каховка. Нас взяли в цю програму, хоча раніше працювали лише з великими містами, де бюджети 200-300 мільйонів.

В цьому році у Голій Пристані будуть формуватися два бюджети: постатейний (традиційний) та за програмно-цільовим методом. Наскільки я знаю, за програмно-цільовим методом працює вся Європа. Тобто цей метод вже відпрацьований в інших країнах, залишилося апробувати його у нас. На жаль, у нас в Україні так повільно приходять зміни: поки обговорять - минає кілька років. Через таку інертність і нерішучість наша країна і залишається у якомусь підвішеному становищі.

- Як міська влада працює з підприємцями?
- Треба рішуче йти назустріч змінам. Я знаю, що ми можемо бути самодостатніми. У нас немає великої промисловості, тому ми робимо ставку на малий та середній бізнес. Наші підприємці не ховають прибуток і чесно платять податки. Але якщо вони приходять до мене з якоюсь проблемою, то я намагаюсь відразу вирішити питання. У нас немає такого, щоб місяцями вирішувалися питання підприємців. Якщо хтось хоче побудувати магазин, чи відкрити підприємство і потрібне рішення виконкому, то ми його збираємо позачергово. Ви тільки працюйте! Це ж відрахування до бюджету і працевлаштування для городян. Зараз у нас на 18 тисяч мешканців Голої Пристані лише 500 чоловік безробітних, а кілька років тому було 5 тисяч.

- Як вдалося зробити місто таким чистим?
- У 1998 році у нас було лише 9% мешканців, які заключали договори на вивіз сміття. Зараз їх 68%, і це вже велика цифра (у місті більше 6 тисяч дворів приватного сектору). Ми ще не добилося 100%, та працюємо над цим. Потихеньку треба привчати людей до чистоти. За ці роки дуже змінилося ставлення людей до міста. І куди там „Таврійським іграм" до тієї чистоти, яка у нас залишається після проведення фестивалю „Купальські зорі". Під час поїздки до Польщі я побачив, що там роблять невеличкі виносні урни: залізний каркас, на який одягається поліетиленовий мішок для сміття. Відразу після повернення замовив таких ЗО штук. І коли проходить фестиваль, ми розставляємо їх через кожні 15-20 метрів, а два чергових стежать за їх наповненням і міняють мішки. І всі такі інновації треба використовувати.

- Чи вчилися ви десь тому, як працювати зі спонсорами?
- Я з села і знаю, що в селі усе робилося толокою, тобто гуртом. І це була честь, якщо тебе запрошували на толоку. Перша наша толока була у 2003 році, коли ми проводили фестиваль „Купальські зорі". Ми тоді збирали гроші на арки, що на набережній і на це не пішла жодна бюджетна копійка. Побудували ці арки ми за 2 місяці. А з спонсорами працюємо по дуже відомим рецептам: розсилаємо листи. Кожний день я отримую з бухгалтерії інформації, скільки й звідки прийшло коштів. Ми публікуємо в нашій газеті „Рідна Пристань" скільки прийшло коштів і на що ми їх витратили. Цього року на фестивалі „Купальські зорі", який проходитиме 8-9 липня, відкриємо альтанку, яка теж будується толокою. Її балансова вартість - 170 тисяч гривень, вже зібрали 126 тисяч. Щотижня в альтанці буде грати духовий оркестр, а раз на місяць будемо проводити дискотеку для молоді.

Зараз започаткували акцію: якщо здаєш на будівництво альтанки 3500 гривень, то біля альтанки потім буде встановлена табличка з прізвищем благодійника. Ми замовили вже 16 таких табличок.
У планах Анатолія Петровича ремонт кінотеатру, де буде виставковий зал, та обладнання спортивного центру з басейном. І все це теж планується будувати толокою. Чи встигне він це зробити за наступні чотири роки? Напевно, встигне. Та за цей час у нього можуть з'явитися нові ідеї. І що тоді робити? Балотуватися в мери на четвертий термін? Думаю, що громада міста була б не проти.

Оксана Маньковська
Газета "Взгляд".-  29 июня 2006

 

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.