on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728   

Новини регіону

23.03.2017, 11:33

Демократичний розвиток областей України – Херсонщина не пасе задніх...

31.10.2016, 09:39

Відкриття фотовиставки "Європейці в Таврії"

27 жовтня в Херсонській  обласній універсальній науковій бібліотеці ...
19.10.2016, 12:02

На Zабалці 2016 - триб'ют парасолькам!!!

> Персоналії > Література > Братан Микола Іванович

Братан Микола Іванович

Український радянський поет і прозаїк Микола Іванович Братан народився 1 січня 1935 р. в с. Сeменівці Каховського району на Херсонщині в сім'ї хлібороба. Свого часу він успішно закінчив Бериславське педагогічне училище, літературний факультет Одеського державного університету. Був солдатом, газетярем, співробітником облтелерадіокомітету. З 1971 року очолює обласне відділення Спілки письменників України.
Микола Братан - лауреат республіканської літературної премії ім. А. Малишка, делегат VI, VII з'їздів СП СРСР та VI, VII, VIII з'їздів СПУ. Нині відповідальний секретар Херсонської організації СПУ. Нагороджений орденом «Знак Пошани» та медаллю. Член КПРС.

Він є автором майже двох десятків книг, численних публікацій в колективних поетичних збірках, періодиці, перекладачем з російської, білоруської, чеченської, болгарської та багатьох інших мов. Цілий ряд його творів покладено на музику.
Автор збірок «Смаглява Таврія» (1961), «Луни» (1964), «Веселку — людям» (1966), «Поступ» (1968), «Свято на Перекопі» (1970), «Правда хліба» (1973), «У дорозі до вас» (1974), «Від першої особи» (1977), «Я — Сиваш» (1978), «Степові люди» (1979), «Озерниця» (1982), «Добрина» (1984), «Портрет з дороги» (1984), «Небо над долиной» (1985); «Поезії» (1986); повісті «Діждались весілля» (1976); роману «Бережина» (1981).

Натхненне слово письменника - земляка, закоханого в степове безмежжя і людей рідного краю, знаходить відгук у серцях шанувальників художньої літератури.
Пристрасний пропагандист книги, М.І. Братан постійно бере участь у масових заходах по пропаганді багатонаціональної радянської літератури, що влаштовуються бібліотеками, організаціями книголюбів, книгарнями області.
Пішов з життя 13 березня 2010 року. 

 

Джерело: "Пам'ятка читачеві. М.Братан". Херсон.-1986.
Управління культури Херсонського облвиконкому,
Обласна універсальна наукова бібліотека ім. О.М.Горького,
Обласне відділення Спілки письменників України,
Обласна організація товариства книголюбів.

 

АВТОБІОГРАФІЧНЕ

Новий 1935 рік моя мама Наталя Іванівна й тато Іван Гаврилович зустрічали в колі молодої родини, де наймолодшим, сином-первістком був я. Паспортна дата мого народження дещо змінена, хрестили мене раніше Нового року, поблизько дня ангела, тому й назвали Миколою.
Мама працювала дояркою в колгоспі, тато - механізатором в МТС (машинно-тракторній станції), тож через все життя несу повагу і любов до людей праці, радів, коли доля їм усміхалася, журюсь, що сьогодні ...
Доконали село,
Доконаємо й місто ми.

У рідному селі Семенівці Каховського району пішов до школи-семирічки восени 1943 року після визволення краю від фашистських загарбників. Далі були незабутні роки навчання в Бериславському педагогічному училищі, служба в Армії, праця в бериславській районній газеті, на обласному телебаченні, аж поки в 1971 році мене, молодого члена Спілки письменників, обрали керівником обласної письменницької організації, і пробув я на цій посаді 35 літ - рекордний термін для України. Закінчив філологічний факультет (заочне відділення) Одеського університету. Залюбки слухав лекції прекрасних викладачів В. Фащенка, А. Недзвідського, І. Дузя, Наталі Кузякіної, М.Левченка. І. Тараненка. Якщо зважити на те, що й служив я в Одесі, то вважаюсь до певної міри причетним до цього колоритного міста. У великому томі поетичних творів «Одеське віче» є солідна добірка моїх поезій.

Першу збірку віршів «Смаглява Таврія» видав 1961 року, звідтоді побачили світ десятки книжок віршів, прози, публіцистики, драматичних поем. Десь виходить по книжці, і то й дві на кожний прожитий рік. З-поміж віршованих збірок назву - «Луни», «Правда хліба», «Веселка - людям», «Поступ», «Свято на Перекопі», «У дорозі до вас», «Степові люди», «Портрет з дороги», «Небо над долиной», «Зупинка лебедина», «Царина», «Дожинок» тощо.

З прози - повість «Діждались весілля», романи «Бережина», «Перепелина ніч», «Танго над лиманом», «Далі буде», «Голодна кров», нариси про Олеся Гончара «Сила любові», «І краса і держава». З-поміж драматичних поем (а їх понад два десятка): «Туга», «Сліпий дощ», «Іде батько Махно», «Ляп на першій полосі».(комедія), «Ковила тече за обрій», «Шоста заповідь», чотири драматичні оповіді-про Тараса Шевченка: «Сердитий Бог», «Колюча нива», «Лукавий сон», «Побите серце».

Для юних читачів написані книжки віршів «Слон на стадіоні», «Равлик на пляжі», «Парасолька йде по місту», «Каченя шукає маму», «Зелена черепаха», «Росту!» та ін.

Багато перекладав - переважно поетичних творів. У збірці «Гостина» видрукуване, вважаю, краще з того, що я зробив на цьому терені. Опублікував чимало критичних статей, нарисів (працював же газетярем), передмов до книжок побратимів, а ще - експромтів (віршованих), на сьогодні 8 збірників. «Ні, я зовсім іще не заповнив золотої анкети життя», як писав В. Сосюра.

Брав участь у всіх з'їздах українських письменників, починаючи з 1971 р., у трьох всесоюзних з'їздах, був обраний членом ревізійної комісії Спілки письменників СРСР. Нагороджений орденом «Знак пошани».

Лауреат літературної премії імені Андрія Малишка, Заслужений діяч мистецтв України і просто - український письменник. На щастя - діючий. Література - моє життя. Моя довічна любов - мій талановитий і врівні безталанний народ. Задля просвітління його долі писав, пишу, писатиму.


Микола Братан
літературно-художнє видання “Від сонця до сонця” 2010 р.
Книги Миколи Братана читайте у мережі Інтернет на порталі “Просвіта” Херсонщини:
http://prosvilib.at.ua
 

 

 

Статті

15.09.2011 Микола Братан — у дорозі до нас
01.01.2011 Вшанували Миколу Братана
23.09.2010 ВІН йшов до нас
12.05.2010 ...Важко говорити в минулому часі
28.04.2010 Інсценізація останньої поеми Миколи Братана "Лукавий сон"
27.04.2010 У пошуках поетичних перлинок
08.04.2010 Життя поезії і мудре, і стрімке
01.04.2010 Пам'яті Миколи Братана
25.02.2010 Чари і розчари Миколи Братана
22.06.2009 Презентація творчості
25.12.2008 Поборник рідного слова
28.12.2006 Життя присвятив поезії
20.12.2006 Вечір експромту Миколи Братана "Просто живу"
20.10.2006 Полку гумористів прибуло
03.08.2006 Зустрічі з читачами
06.07.2006 "Дожинок" Миколи Братана
4. 03.07.2013 08:43
Павел Игоревич Иванов-Остославский

http://www.proza.ru/2013/04/02/1466 - Воспоминания о Николае Ивановиче.

3. 31.05.2013 08:06
Павел Игоревич Иванов-Остославский

Ссылка на статью о Николае Ивановиче: http://poetree.ru/blog/tvorchestvo_nikolaja_ivanovicha_bratana_baranova/2013-05-30-3801

2. 09.08.2010 12:52
Надія Лях

З деякими творами Миколи Івановича Братана можна ознайомитися на <a href="http://prosvilib.at.ua/publ/avtory/bratan_mi/13">порталі "Просвіти" Херсонщини</a>: http://prosvilib.at.ua/publ/avtory/bratan_mi/13

 

1. 15.03.2010 16:18
Anonymous

Микола Іванович пішов з життя!

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.