on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

22.03.2024, 13:15

Книга історій "Плач Херсонщини". Художниця створила ілюстрації використовуючи старослов'янські символи

  Художниця з Херсона Валерія Гуран працювала в Естонії та ...
20.03.2024, 23:16

Сквер на проспекті Незалежності в Херсоні назвали на честь Джона Говарда

  У Херсоні завершилось громадське голосування щодо перейменування ...
20.03.2024, 22:51

Присвятила 50 років свого життя театру. Історія Заслуженої артистки України з Херсона Олександри Тарновської

Заслужена артистка України Олександра Тарновська присвятила 50 років ...

 

Що врятує заповідники?


Через століття ми всі починаємо розуміти, що берегти природу це означає зберігати своє середовище. Багатовікова боротьба людини з природою поступово обертається проти неї. Локальні зміни переростають у регіональні та глобальні.
На жаль, сьогодні лише кілька відсотків людського суспільства усвідомлює необхідність і реально дотримується принципів збереження природи. Цей відсоток зростає у міру наростання гостроти відчуття впливу несприятливого середовища. Логічно, що більш розвинені країни, які в минулому знищили свої природні екосистеми, стурбовані цим питанням сильніше. Вони сильніше розвинений «зелений рух».

Сьогодні «зелений» туризм успішно розвивається у низці розвинених країн у національних природних парках та біосферних заповідниках. І це один із шляхів гармонізації взаємовідносин людського суспільства та природи. На жаль, у біосферному заповіднику «Асканія-Нова» поза заповідною зоною немає природних ресурсів для розвитку такого туризму, оскільки тут відсутні території з фермерськими доглянутими господарствами, лісовими масивами, озерами та луками. У ядерній частині є територія дивом уцілілої первозданної цілини, великий дендрологічний парк на штучному зрошенні та великий зоопарк із напіввільним вмістом диких тварин. Все — оазисного характеру, красиво та досконало.

Є чітка законодавча база, звідки і скільки необхідно виділяти кошти на утримання установи такого рівня. Але торік ми отримали за загальним фондом на корми, паливо, запасні частини та інші необхідні витрати аж 102 тис. грн, а у плані цього року вони становитимуть 86 тис. грн за необхідного мінімуму в 1,88 млн. грн.
Адже законодавством України передбачено, що такі об'єкти мають утримуватись за рахунок загальнодержавних коштів. На жаль, у Мінфіні та Мінекономіки вважають, що заповідники можуть виживати за рахунок спеціального фонду — тобто заробляння коштів самостійно, експлуатуючи природні ресурси, що охороняються.

Завдяки тому, що заповідні території в «Асканія-Нова» формувалися його засновником Фрідріхом Фальц-Фейном як у режимі абсолютної заповідності, так і для споглядання та вивчення, ми можемо частково використовувати ресурси дендропарку, зоопарку та степових об'єктів для еколого-виховної роботи. Минулого року прийняли 138 тис. екотуристів. Перемога у конкурсі 7 природних чудес України була найкращим визнанням наших успіхів та паралельно безкоштовною рекламою. Але ресурс екскурсійної діяльності обмежений у межах 150 тис. відвідувачів до зоопарку та дендропарку, 5 тис. — екологічного маршруту на мікроавтобусі та 1,5 тис. на візку у супроводі екскурсовода до стад копитних тварин серед заповідної ділянки Великий Чапельський під.

Частина засобів надходить від саджанців деревних рослин та диких копитних та птахів зоопарку. Ці кошти – 2,2 млн грн – минулого року, по суті, і врятували заповідник.
Але що може статися у разі карантину? Наприклад, 1981 року не прийняли жодного туриста! Ще нещодавно така загроза витала над нами під час лихоманки з пташиним грипом. Останніми роками ми неодноразово переконувалися в «оперативності» ухвалення рішень щодо виділення коштів у разі надзвичайних ситуацій. А тварин годувати треба щодня, інакше колекція, яка Кабінетом Міністрів віднесена до об'єктів, що мають національне надбання, швидко накаже довго жити.

Відповідальним за формування бюджету країни чиновникам треба підходити до формування бюджету таких установ не за залишковим принципом, виділяючи кошти лише на захищені статті, бо лише мінімальною зарплатою персоналу заповідник не втримати. Пам'ятаючи про людей, ми забуваємо про елементарний обов'язок забезпечення тварин умовами для нормальної життєдіяльності. Причому ці умови через Верховну Раду ми, затверджуючи європейський напрямок розвитку, самі ж звели до рангу закону, тільки його не виконуємо.
Особливо слід акцентувати увагу на розвитку та утриманні інфраструктури навколо об'єктів природно-заповідного фонду як галузі бізнесових інтересів. Багато закордонних національних парків і біосферних заповідників мають суттєву підтримку від індустрії екотуризму, яка знаходиться за межами зон, що охороняються: кемпінги, пункти харчування, паркування, розважальні центри тощо.

На жаль, ментальність наших підприємців така, що немає розуміння, що в інфраструктуру навколо об'єкта треба вкладати гроші та відраховувати кошти від діяльності цієї сфери на утримання об'єкта, який є привабливим центром для туристів, а не лише збирати їх у дикий спосіб. А саме так це робиться зараз — організовують базари для виносної торгівлі чи примітивні нічліги без удосконалення чи будівництва нового.
В Асканії-Нова, наприклад, немає плавального басейну, що в умовах спекотної погоди особливо актуально, немає кінотеатру, достатньої кількості місць у готелях із незахмарними цінами. Відсутня сучасна автозаправна станція. Актуальним є будівництво невеликого сміттєпереробного заводу.

Тож у цьому плані ще багато роботи з органами місцевого самоврядування. А за нашого менталітету, за низької культури ставлення до власного будинку, в якому живемо, на це підуть роки. Наведу для порівняння приклад. 1990 року американці з Сан-Дієго, оглядаючи наш заповідник і зоопарк із напіввільним утриманням тварин, говорили, що їхній зоопарк Сан-Дієго — лише «маленька Асканія». А зараз там сафарі-парк на 40 тис. га. Це більше за наш заповідник з усіма зонами. У нас же триває переділ земель то на користь аграріїв, яким все мало розораної на 86% Херсонщини, то на користь мисливців, які в сезон з'їжджаються з усієї України. Як вовки влаштують засідки навколо заповідника, а ми тримаємо кругову оборону.
Для того, щоб відносини між нашими заповідниками та бізнесом приносили користь, необхідно законодавчо передбачити адресні відрахування до природоохоронної сфери з доходів місцевого бізнесу. Наразі ж простежується паразитування на заповідних об'єктах, у які місцевий бізнес гроші не вкладає.

Віктор Гавриленко,
директор біосферного заповідника "Асканія-Нова" ім. Ф.Е.Фальц-Фейна,
заслужений природоохоронець України
«Новий час».- № 21 (156).- 27.05.2010.- стор.18

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.