on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 

Новини регіону

09.05.2025, 23:32

Піаністка з Херсона стала призеркою міжнародного конкурсу талантів

Вихованка херсонського ансамблю народної пісні “Веснянка” Центру ...
07.05.2025, 23:13

Херсонська майстриня відтворює на писанках традиційні для півдня України малюнки

Херсонська майстриня та ілюстраторка Катерина Четиріна почала створювати ...
05.05.2025, 23:23

Твори мистецтва, вкрадені з Херсонського художнього музею, досі незаконно зберігаються в Криму

Директор Центрального музею Тавриди Андрій Мальгін 5 травня 20225 року ...
> Теми > КУЛЬТУРОЛОГІЯ > Чумацький шлях > Чумацький промисел в Україні в першій половині XIX ст.

Чумацький промисел в Україні в першій половині XIX ст.


Незважаючи на те, що активно розвивалося шляхове і транспортне будівництво, все ж таки в першій половині XIX ст. основна роль в перевезенні вантажів належала гужовому транспорту. Основну масу вантажів перевозили волами, оскільки це було дешевше, ніж кіньми.
Особливої уваги тут заслуговує чумацтво, яке до кінця XIX ст. розвивалося виключно як торговельний промисел. Чумацький промисел перш за все пов'язувався з соляного торгівлею. Завезення чумаками солі і продаж її в Україні на середину XIX ст. досягло 131 тис.т щорічно [1].
На початку XIX ст. чумацтво з торговельного перетворюється в торговельно-візницький промисел, внаслідок чого чумацьке візництво стає основним засобом перевезення вантажів в Україні. Воно стає дуже важливим фактором розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі, сільського господарства й промисловості України. Все це визначалося відсутністю залізниць та недостатнім розвитком внутрішніх водних сполучень. На Південь України, де будувалися міста, порти, набував свого значення військовий і торговельний флот, швидко зростала чисельність населення, чумаки везли будівельні матеріали, різні промислові і ремісничі вироби, продукти харчування. Усі ці товари вони перевозили з Правобережної та Лівобережної України, Білорусії, а також з центральних промислових губерній Росії.


За підрахунками Слабченка М.Є., в середині 50-х pp. XIX ст. перевезення товарів волами на ярмарки Харкова, Полтави, Ромен, Кролевця було на 38 -73% дешевшим, ніж кіньми. Лише в Харківській губернії на початку 50-х pp. чумацтвом займалося понад 3000 державних селян [2]. Особливо значні переваги чумацьке візництво мало в південних степових районах України. Чумакуванням займалися переважно козаки. Доставка вантажів волами коштувала дешевше: з Одеси до Харкова у 2-2,9 рази, з Харкова до Керчі, Феодосії і Сімферополя - у 2,8-3 рази, до Севастополя, Ялти і місць Південного узбережжя Криму - 2,4-2,7 рази [3]. Дешевизна чумацького візництва була обумовлена значно меншими витратами на утримання волів, а не ефективністю перевезень.


Оскільки Україна була, в основному, аграрним регіоном, то наявність достатньої кількості дешевого, хоча і малоефективного, транспорту зіграло важливу роль у розвитку ЇЇ економіки в першій половині XIX ст., насамперед, сільського господарства, яке в цей період ставало на шлях товарного виробництва. Дешевий чумацький транспорт дав можливість широко розгорнути експорт хліба та іншої сільськогосподарської продукції за кордон. До чорноморсько-азовських портів чумаки доставляли щорічно 655,2 тис.т зерна [4]. Перевезення цих вантажів за відсутності залізниць було б неможливим без чумацького промислу. Чумацьке візництво сприяло процесу визрівання капіталістичних виробничих відносин у надрах феодально-кріпосного ладу.

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.