Де наше коріння?
01.01.2000
Як будете у Скадовську, загляньте до місцевою музею, що знаходиться у центрі цього невеличкого приморського містечка. Працюють тут привітні, добрі люди, котрі відкриють вам цілий світ. Сьогодні в музеї чергує Ірина ШАХМША (на фото). Ірина Володимирівна розповідає:
- Цієї осені мине 25 років відтоді, як був створений Скадовський краєзнавчий музей. Починалося все зі збору експонатів слідопитами місцевих шкіл. Особливо активно працювали учні школи № 1. Разом з учителями Людмилою Кримінською, Ларисою Коваль, Людмилою Ткаченко ходили від домівки до домівки, розпитували людей, просили, подарувати старі речі, документи, фотографії. Так з'явився шкільний музей, який пізніше переріс у районний.
Усім миром прибудували до приміщення міськради музей. Основою експозиції стали 3500 експонатів зі шкільного музею, а першим директором — Володимир Тимошенко, вчитель історії, завуч школи № 1, котрий і був ініціатором усього задуму. Уже через два роки музею надали статус народного. Дуже швидко він став своєрідним центром культурного життя: тут бували відомі художники Іван Шульга, Олександр Ворона, Василь Форостецький, Михайло Андрієць, котрі передавали в дар землякам свої твори. Пам'ятає музей і народного артиста Євгена Матвеева, артиста Володимира Конкіна, космонавтів Губарева та Віталія Жолобова, Героя Радянського Союзу Володимира Гуманенка... А потім музею судилося разом з усією країною пережити труднощі. Пішов з життя Володимир Васильович, на плечах котрого все трималося. Змінилася політична ситуація, настала економічна криза. Музей мав або відродитися, або тихо згаснути, як десятки і сотні інших.
На щастя, він не тільки вижив, але й продовжує розвиватися. Неабиякі організаторські здібності й винахідливість виявила новий директор музею Олена Антонова. Постійно цікавляться станом справ представники адміністрації району та міськради. Щиру, безцінну допомогу надає керівництво Херсонського обласного краєзнавчого музею. Старший науковий співробітник цього закладу Ольга Шкроб постійно буває у нас, допомагаючи в оформленні експозиції.
Цієї весни ми багато працювали зі школярами. Дітей дуже цікавлять відповіді на питання: хто ми, звідки, яке наше коріння? А літня пора для працівників музею — справжнє свято: скільки приїздить цікавих гостей, скільки приходить людей...
Пам'ятною для скадовчан стала персональна виставка творів молодого художника-земляка Олега Коврижного. Чудові портрети дівчат, морські пейзажі, краєвиди дивували багатьох самобутньою технікою живопису, глибинним почуттям любові до рідної землі. А цього літа у музеї розгорнута персональна виставка скадовського фотохудожника Олексія Білоусова. На перший погляд, здається, нічого особливого: знайомі куточки Скадовська, лише у незвичному ракурсі. Але саме цей погляд відразу надає того особливого духу, що притаманний справді високохудожнім роботам. Один з відвідувачів зазначив, що на фотографіях не вистачає людей. А мені здається, що вони зовсім поруч — життєрадісні, творчі. Ці люди не нудьгують, не скиглять від труднощів, а торують свою стежину.
Для того ми й працюємо, щоб залишалася пам'ять про таких людей, про життя нашої землі. Звичайно, проблем чимало — потрібно й ремонт робити, і зал новітнього періоду дообладнати... Мріємо створити зал рідної природи, щоб кожний міг побачити розмаїття флори і фауни, красу нашого Джарилгача.
Кожний музей — це живий організм, який або розвивається, або старіє. Усе залежить від людей, котрі взялися відповідати за цю справу. В Скадовську музей живе, а отже, не переривається зв'язок минулою, теперішньою і майбутньою.
Тетяна Скороход
