on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

22.03.2024, 13:15

Книга історій "Плач Херсонщини". Художниця створила ілюстрації використовуючи старослов'янські символи

  Художниця з Херсона Валерія Гуран працювала в Естонії та ...
20.03.2024, 23:16

Сквер на проспекті Незалежності в Херсоні назвали на честь Джона Говарда

  У Херсоні завершилось громадське голосування щодо перейменування ...
20.03.2024, 22:51

Присвятила 50 років свого життя театру. Історія Заслуженої артистки України з Херсона Олександри Тарновської

Заслужена артистка України Олександра Тарновська присвятила 50 років ...
> Організації > Кіно > Кінофестивалі > Docudays стартує в Києві

Docudays стартує в Києві

23 березня відкривається Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини
Вже традиційно в останній тиждень березня всі шанувальники документального жанру збираються у столичному будинку кіно. Ці фільми не показують по телевізору, їх не крутять у кінотеатрах, їх неможливо скачати з інтернету, а тому подія, вважайте, унікальна. Серед основних організаторів фестивалю – Херсонський обласний Фонд милосердя і здоров'я й Херсонська міська Асоціація журналістів “Південь”.
За два дні до відкриття нам випала нагода задати кілька запитань сценаристу, PR-директорові, члену Відбіркової ради фестивалю Дар'ї Аверченко і, передусім, ми попросили її розповісти про особливості форуму.

– Цього року Docudays UA присвячений темі запобігання авторитаризму, ми будемо багато про це говорити, аби привернути увагу до цього явища, яке все глибше укорінюється в країні. Чимало українців ще не усвідомлюють, куди рухається країна. Вірніше, куди її рухають. А коли суспільство не усвідомлює до кінця загрози, ним легко маніпулювати. Тому ми запланували круглий стіл “Чи можливий авторитаризм в Україні?” – за участі видатних правозахисників, аналітиків, науковців, письменників, журналістів. У холі покажемо виставку “Прага через об'єктив таємної поліції” празького Інституту дослідження тоталітарних режимів.

А головне – цикл фільмів на тему диктатури: з 24 по 26 березня у Синій залі Будинку кіно ми будемо демонструвати фільми “Україна. Точка відліку” Сергія Буковського, “Щоденник, листи, революції” Флавії Кастро, “Ходорковський” Кирила Туші. Фільм Сергія Буковського збере напевно багато глядачів, адже на обговорення прийдуть герої: Оксана Забужко, Семен Глузман, Олесь Доній та інші. Це привід поговорити, де ми зараз, після двадцяти років розпаду СРСР. “Ходорковський” стане українською прем'єрою. На обговорення приїде автор разом із продюсером Сімоною Бауман.

– Я знаю, що відмінність 9-го фестивалю від попередніх – інакше організований конкурс. Чому це зроблено? Яка ідея?
– Так, замість двох конкурсів справді буде три: DOCU/ЖИТТЯ, DOCU/ПРАВО, DOCU/КОРОТКО. У першому конкурсі будуть фільми креативної документалістики про життя в різних куточках планети, це покази для справжніх кіноестетів й кіноманів. До правозахисного конкурсу ми відбирали фільми, які аналізують порушення тих чи інших прав людини. Вони не менш художні, ніж у першому конкурсі, просто в них очевидніше виражена правозахисна тема. Ми будемо говорити і про проблеми людей, що живуть зі статусом ВІЛ, і про людей з обмеженими можливостями, і про порушення прав моряків, і про життя в'язнів. Модератором конкурсу, до речі, буде відомий правозахисник Максим Буткевич з проекту “Без кордонів”. Третій конкурс зовсім юний, я б сказала – новонароджений. Ми давно мріяли про короткометражну програму на фестивалі. І цьогоріч у нас розпочинається змагання короткого метру: чотирнадцять фільмів до сорока п'яти хвилин кожен. Програма вийшла вільна, цікава і дуже зворушлива.

– Кількість фільмів буде більшою, ніж у попередні роки?
– Так. Усього 44 фільми у конкурсній програмі. Минулого року було 30. Разом із позаконкурсною – 70 фільмів .

– Зараз багато говорять про те, що нарешті запрацювала схема, коли держава проводить конкурси, відбирає фільми, які вона підтримує. Запровадження цих схем щодо документалістики відчувається, і що саме? Чи поки ще рано говорити?
– Ми щиро сподіваємося, що кіно буде оцінено, як рупор держави і нарешті в Україні буде індустрія. Сподіваємося, що державі буде не байдуже і до кінофестивалів. Але поки що справді рано говорити. Щоб документалістика вважалася успішною, треба випускати щороку по сотні документальних фільмів, як це відбувається у Польщі. На Краківському фестивалі вже багато років існує національний конкурс. До речі, директор фестивалю Кшиштоф Гієрат цьогоріч привіз на Docudays UA прекрасну підбірку найкращих документальних фільмів Краківсього фестивалю.

Коли дивишся польські фільми, розумієш, наскільки сильно ми відстали від сусідів. Проблема тут комплексна: вироблені українські фільми ще мають десь показувати. А слотів для кінодокументу на нашому телебаченні практично немає. Хоча потреба у розумному документальному кіно у людей є. Це демонструє кількість глядачів у залах під час Docudays UA. Ще десять років тому у нас були прекрасні публіцистичні передачі на телеканалах. А зараз немає. І всі, хто проти політично-мильних-шоу, втікають у кінозали. Хочуть розумного, доброго і вічного. Як в усі часи, так і тепер.

– Хотілося б почути про склад журі.
– У журі буде поет і видавець Іван Малкович, програмер Марсельського фестивалю документального кіно Ніколас Федорофф, російська документалістка Марина Разбєжкіна, Ілона Бичевська з Латвії. До речі, Ілона унікальна продюсерка, вона п'ять років працювала над проектом, в який майже ніхто не вірив. A була в проекту така передісторія. Навчаючись в Америці, Ілона пішла до відеотеки, щоб взяти фільми про Латвію. Було п'ять фільмів, всі вони були про латвійських повій. Це було для неї потрясінням, і вона вирішила, що змінить стереотип американців про її країну, розкаже про те, як живе сучасна людина, яка вже народжена вільною. Просто розкаже більше про свою країну. Так почався проект “Трохи більше про Латвію”, трохи більше про Литву, Естонію, Україну, Росію. Врешті-решт вона знайшла режисерів з 15 пострадянських країн. Вона обирала режисерів за попередніми роботами і рекомендаціями. Україну представляє в альманасі Роман Бондарчук з фільмом “Поліна”.

– Розкажіть про позаконкурсну програму.
– Ми розширили конкурсну програму так, що не вміщаємося в один Будинок кіно. “Кінопанорама” – дружній майданчик. Там буде Маршал Каррі з останніми фільмами “Коли падає дерево”, “Мрії гонщика”. Там буде повна ретроспектива Марини Разбєжкіної. Також панорама знакових фільмів Великобританії – фільми - “попередження” про те, куди рухається планета.
Один зі спецгостей цьогоріч – австрійський режисер Міхаель Главоггер, який представить “Смерть робітника”, oдну з частин фільму він знімав у нелегальній копанці на Донбасі, жив з нашими шахтарями їхнім ризикованим, непростим життям...

– Дякуємо, успіху фестивалю!
– Не сумніваюся, що він таки матиме неабиякий успіх.

Василь Кузмук
“Вгору”.- №12 (495).- 22.03.2012.- стр.6

http://www.vgoru.org/modules.php?name=News&file=article&sid=11719

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.