on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

22.03.2024, 13:15

Книга історій "Плач Херсонщини". Художниця створила ілюстрації використовуючи старослов'янські символи

  Художниця з Херсона Валерія Гуран працювала в Естонії та ...
20.03.2024, 23:16

Сквер на проспекті Незалежності в Херсоні назвали на честь Джона Говарда

  У Херсоні завершилось громадське голосування щодо перейменування ...
20.03.2024, 22:51

Присвятила 50 років свого життя театру. Історія Заслуженої артистки України з Херсона Олександри Тарновської

Заслужена артистка України Олександра Тарновська присвятила 50 років ...

 

Чеховська «Чайка» звучить українською

Всесвітній день театру, незважаючи на роботу в умовах карантину, служителі херсонської Мельпомени зустріли прем'єрою. На великій сцені театру ім. М. Куліша ожила чехівська «Чайка».

Класику на підмостках Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша поставив Андрій Май. Режисер, відомий провокативними виставами, новітніми і почасти шокуючими рішеннями у сценографії, знову здивував. Втім, цього разу - відступом від тієї самої провокації. Ще перед прем’єрою попередив журналістів: його «Чайка» хоч і дещо осучаснена, але така дуже чехівська. Це на 100% твір класика, щоправда, в українському перекладі (стара версія, ще 1954 року). І хто б сумнівався, що Чехов прекрасно звучить і солов’їною. А десь він звучить і англійською, і німецькою. Важлива ж не мова, а те, як доноситься авторський посил.

- Ми подумали, що не завадило б нам запросити до себе в гості Антона Павловича Чехова, тому що дуже давно не було в нас вистав за його п’єсами. Андрій не викинув жодного слова з чеховського тексту, але зробив дуже сучасну виставу. Чехов - це філософська думка. Знаєте, я от вчора сидів, втомлений, вистава доволі довга, але спіймав себе на думці, що ти починаєш слухати. Ми давно відучилися слухати, у світі такому швидкому, де все змінюється, інколи не чуємо одне одного. А тут я сидів і слухав Чехова, - розповів генеральний директор-художній керівник театру Олександр Книга.

Слухати Чехова треба три години. Саме скільки триває вистава. І глядачі уважно стежать за тим, як закручується сюжет, хоч, напевно, багатьом він і знайомий. Тригорін, Аркадіна, Треплев - за п’єсою «Чайка» поставлено чимало вистав і є не одна кіноверсія. Герої сприймаються по-різному, але байдужими точно нікого не залишають, як і, власне, творчість Чехова. Відтак, було цікаво побачити, як персонажів прочитав режисер Май. Сам він зізнався, що не так дотримувався типажів, як прагнув донести історію, оті чеховський трагізм і невідворотність, за які так цінують класика.

- Тригорін в мене, мабуть, молодший, ніж у Чехова. І ця дистанція свідомо мною обрана між ним та Аркадіною. Мене, звісно, привабила тема свободи, тема кохання і тема приреченості митця. В обставинах, де потрібні ділки, а не митці, твоє завдання - застрелитися вчасно. А тим більше, якщо ти людина, яка має почуття - де тоді твоє місце? Фраза, яку говорить Треплев, «Хто я?, Що я?», вона актуальна, так само, як теза «Хто ми? Що ми?» і чи вміємо ми насправді кохати, чи наші серця вже достатньо зачинені», - розповів Андрій Май.

У «Чайці» задіяні як відомі актори театру, так і молоді. Всі визнають, що працювати доводилося багато, адже виставу здали пришвидшеними темпами. Разом з тим, служителі Мельпомени дуже скучили за класикою. Тому чекали на цю прем’єру.

- Хороший режисер, інтелігентний, нам всім було дуже комфортно з ним працювати. Інша справа, чи змусимо ми місто ходити на цю виставу? Тому що ми трохи розбалували концертами, а класики практично не було. І тепер треба повернути людей, аби вони знову полюбили класику. А це складне завдання, - говорить народна артистка України Олена Галл-Савальська.

Втім, схоже, побоювання, які озвучила прима театру ім. М. Куліша, таки безпідставні. Глядач, який теж вже давно чекав на класику, не відпускав акторів зі сцени хвилин десять, аплодуючи після завіси. Постановка без лайки, про вічні людські цінності, як кажуть, це те, що зайшло. Хоча, може, й не всім.

Марина Савченко
«Новий день».- №13 (5474).- 31.03.2021.- стр.16

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.