on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 

Новини регіону

23.03.2017, 11:33

Демократичний розвиток областей України – Херсонщина не пасе задніх...

31.10.2016, 09:39

Відкриття фотовиставки "Європейці в Таврії"

27 жовтня в Херсонській  обласній універсальній науковій бібліотеці ...
19.10.2016, 12:02

На Zабалці 2016 - триб'ют парасолькам!!!

> Персоналії > КУЛЬТУРОЛОГІЯ > Фальц-Фейн Фрідріх Едуардович

Фальц-Фейн Фрідріх Едуардович


Фрідріх Фальц-фейн
1863—1916
Генія не люблять сучасники, забувають наступні покоління і згадують лише нащадки. Але згадують його вже не як особистість, а як сукупність ідей. Ми розповімо про засновника Асканії-Нова як про особу, і як про сукупність ідей.
«Найбільш невідкладним, — писав в 1914 році відомий піонер охорони природи Росії академік І.П. Бородін, — здається мені утворення степових заповідних ділянок. Степові питання — це наші, виключно російські питання, тим часом саме степ, незайманий степ, ми ризикуємо втратити швидше за все... З приватних осіб з особливою пошаною і подякою слід зазначити діяльність Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна. Його маєток Асканія-Нова... користується європейською популярністю завдяки оригінальному зоологічному саду... Але в даному випадку важливіша та обставина, що в тому ж маєтку Асканія-Нова Ф.Э. Фальц-Фейн влаштував (у 1898 році) дві захисні ділянки незайманого степу, один в 500, інший в 100 десятин, а більше того, в іншому своєму маєтку Елізаветфельді, що знаходиться в сусідньому Мелітопольському повіті, ще дві невеликі ділянки (10 і 15 десятин). Ці степові ділянки вивчали і описали Н.І. Прохоров і І. Пачоський». (1).


А ось свідоцтво ще одного авторитету, відомого ученого-географа і природоохоронця, академіка Д.Н. Анучина: «Значним діячем в сенсі охорони природи є у нас крупний землевласник Таврійської губернії Фр. Ед. Фальц-Фейн» (2).
Так само високо оцінив почин засновника Асканії-Нова професор ботаніки Харківського університету В.І. Талієв: «...Але в історії питання охорони природи не тільки в Росії, але і взагалі особлива заслуга належить крупному освіченому землевласникові Ф.Э. Фальц-Фейну» (3).


Професор М.М. Завадовський згадував: «Мене безмежно вражала справа його рук, кожне дерево, кожен гай або ставок були їм продумані і вражають цілісністю призначення. Ця людина не любила писати, і та маленька частина, що значиться в літературі під його ім'ям, часто написано лише по його вказівці. Його талант пішов у справу, в організацію, у створення крупного твору абсолютно особливого роду... З надзвичайною енергією він розгортав справу свого життя, віддаючи йому свій талант, свою рідкісної сили волю і кошти» (4).
Дійсно, у природоохоронні Фальц-Фейн передбачав навіть дрібниці. За його наказом при будівництві нових кам'яних будинків в стінах залишали ніші для шпаків, що кублилися там, під час сінокосу попереду косарів йшли дівчата і відлякували зайчат і перепелиць, що затаїлися . Усіма силами підтримував Фрідріх Едуардович й інші природоохоронні установи, зоосади. Ризькому він подарував немало рідкісних звірів і птахів, за що був вибраний почесним членом суспільства «Ризький зоосад».
Професор І.К. Пачоський писав: «Найбільш цінною визначною пам'яткою заповідника Асканія-Нова безперечно є незайманий степ. Все інше, взагалі подібно справам рук людини, при наявності коштів і бажання, може бути не тільки відновлено, у випадку, якщо воно буде зруйновано, але навіть і розвинено, і розширено до небувалих розмірів. Навпаки, степ, як явище природне, може бути тільки збережений» (5).


Заповідною цілиною і її господарем захоплювався до революції і майбутній ганьбитель Фрідріха Едуардовича — професор-тваринник М.Ф. Іванов:
«Великий любитель природи, тонкий знавець і поціновувач її, Ф.Е. Фальц-Фейн забажав мати у себе зразок первісного степу, тобто такого, який він був до заселення його людиною з її домашніми тваринами. Я не можу не сказати хоч би декілька слів про цей охоронний степ... Степ взагалі, а охоронний особливо, весною казково красивий, як тільки пригріє весняне сонце, він швидко покривається яскравою зеленню. Степ в цьому районі Таврійської губернії рівний, як стіл, без найменшого пагорбка, узгір'я. Цей нескінченний зелений килим швидко покривається квітами. Спочатку великими групами з'являються різних кольорів і відтінків степові іриси, наповнюючи повітря ніжним ароматом, через декілька днів весь степ густо покривається степовими тюльпанами, переважно червоного і жовтого кольору. Це один з найгарніших моментів в житті степу. Ще не встигають відійти тюльпани, як з'являються красиві грона валеріани, а потім швидко зникають, оскільки до цього часу розростається і заглушає все інше ковила, яка в середині травня викидає свою срібну пухнасту мітелку, і тоді степ перетворюється на сріблясто-біле море, що постійно хвилюється. До осені ковила досягає в благополучний рік до двох аршин зростання, причому буває густою, як щітка. Взимку тут знаходять собі притулок тисячі зайців» (6).


Ці вислови видних учених я приводжу для того, щоб ще раз підтвердити вірність думки письменника Олександра Кременського, у кінці 20-х студентом-біологом, що побував в Асканії і полюбив її на все життя: «Здається, пора відновлювати справедливість, що зневажається впродовж багатьох років: у тридцятих-сорокових роках (та і пізніше — В.Б.) в статтях, брошурах було прийнято писати про творця Асканії зневажливо: мов, поміщик-багатій біситься з жиру і розвів в степу парки, хотів прогриміти на всю Європу» (9). Одним з перших цією непристойною справою став займатися тваринник М.Ф. Іванов, той самий, якому Фальц-Фейн свого часу надавав всі умови для роботи. У травні 1935 року, на своєму ювілеї, невдячний вівцевод заявив: «Той зоопарк, який до революції був широко відомий і яким захоплювалися вільні туристи, є вигадкою, любительською справою. Його було засновано з честолюбства із мотивів наживи, і в усякому разі, не для науки, бо жодних наукових проблем він перед собою не ставив» (7).


Брехня пробралася навіть в таке солідне академічне видання, як «Історія міст і сіл Української РСР. Херсонська область»: «Створюючи парк, Фальц-Фейн менше всього думав про наукові інтереси... З урахуванням положення розділилися і зобов'язання між спадкоємцем «королів вівчарства» і бідняком (Фальц-Фейном і його вірним помічником Іваном Сиянко. — В.Б.). Перший вчився, подорожував, скуповував цінні види тварин, а син бідняка гнув спину в зоологічному парку» (16).
Втім, це і зрозуміло, бо сам В.І. Ленін писав про Ф.Е. Фальц-Фейна виключно як про «експлуататора», у якого було 200000 десятин землі і «працювало» в 1893 році на косовиці 1100 машин» (8).


Але навіщо спотворюється історія? Ні, не примха багача і не панська забаганка створили дивовижний зоопарк-заповідник Асканію. «Вона, — писав Олександр Кременський, — народжена довічною пристрастю, науковими інтересами природодослідника» (9).
Погляньте на фотографію засновника Асканії. Все говорить про силу волі і талант цієї людини.
Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн народився 16 квітня 1863 року в Асканії-Нова і був старшим серед семи братів і сестер.
Голова сім'ї — Едуард Іванович — перший син легендарного Йоганна Фальц-Фейна, помер, коли Фрідріх ще був підлітком. Мати Соф'я Богданівна, підтримувала дружні взаємини з І.К. Айвазовським, Л.М. Толстим, Ф.М. Достоєвським, В.Д. Набоковим. Ця красива імпозантна пані володіла великою практичною кмітливістю і, якби жила в Америці, могла б стати героїнею пригодницьких романів. Біля кримського Перекопу побудувала незамерзаючий порт Хорли з величезними складами, хлібними елеваторами, митницею, метеостанцією, поштою і телеграфом. Родич Фрідріха — Олександр, піонер російського повітроплавання, випробовував перші аероплани Тупольова (з яким вчився в одній школі), загинув льотчиком під час першої світової війни в Карпатах. Брат — Володимир, обирався членом Державної думи Третього скликання, очолював Херсонський відділ Російського товариства правильного полювання.
Вчителем для Фрідріха запросили француза Конрадса. Конрадс, мабуть, і прищепив тямущому і допитливому хлопчиськові любов до природи. У сімнадцять років за відмінно складені іспити в Херсонську гімназію Фрідріх отримав від батьків дозвіл на обладнання першої вольєри. У 1983 році недалеко від панського будинку в Асканії-Нова Фрідріх огородив 8 десятин степу, де утримував декілька степових тварин (17).


У 1882 році Ф.Е. Фальц-Фейн вступає в Дерптський (Юр'євський) університет і під час канікул об’їжджає всі крупні ботанічні сади і зоопарки світу. Першу ділянку цілини в районі урочища Кролі Фрідріх став охороняти, закінчивши університет в 1889 році. Цю дату можна вважати початком організації першого заповідника, як на Україні, так і в цілому в Російській імперії. Додам, що спочатку, при поділу батьківського спадку, Фрідріху дістався Доренбург, а Володимиру — Асканія. Але побачивши, як Фрідріх засмутився, Володимир обмінявся з ним маєтками.
Ділянка в урочищі Кролі виявилась не дуже вдалою, по ній раніше проходив чумацький шлях, і тоді за порадою ботаніка І.К. Пачоського Фальц-Фейн закладає в 1898 році нові заповідні ділянки в 500 і 120 десятин. А потім, в маєтках братів — ще три ділянки в 45 десятин. Цікаво, що вже тоді вони мали буферну зону. З 1897 року він створює зоопарк і ботанічний парк, з 1898 року — природничий музей. На глибину 70 метрів були прориті свердловини, з яких за допомогою могутнього насоса викачувалося по 300 тисяч відер води щодня для поливів. Пізніше Фрідріх Едуардович провів в Асканію водопровід, телеграф, телефон, електричне освітлення, побудував пошту, лікарню, створив велику бібліотеку.
Спочатку Соф'я Богданівна і керівник маєтком Подоба опиралися природоохоронним починанням Фрідріха. Ставши повновладним господарем Асканії, Фрідріх відразу вигнав Подобу і повністю підпорядкував господарські інтереси природоохоронним і науково-біологічним. Прибуток від продажу овець і шерсті він пускав на розвиток заповідника, зоопарку, дендропарку і біологічних досліджень (по 20—40 тисяч в рік). Охорона природи і біологія стали в Асканії при Фальц-Фейні справою номер один.


Фрідріх славився упертим і вольовим. Розповідають, що якось на полюванні заряд дробу задів його праву руку. Щоб не турбувати батьків, він нашвидку перев'язав руку, змінив куртку і, як ні в чому не бувало, з'явився на святкову вечерю. Але коли один із знайомих міцно потиснув йому руку, Фрідріх не виніс болю і втратив свідомість.
Інший раз він добився звільнення одного гонористого інспектора, а той в помсту заклав під його будинок вибухівку і підпалив вночі бікфордів шнур. Лише залізне ліжко врятувало Фрідріха від смерті: одна із стельових балок впала на спинки ліжка.


У 1889 році Фрідріх Едуардович відвідав Всесвітню виставку в Парижі, де познайомився з відомим зоологом Сент-Хіліром.
«У Вас, — сказав йому учений, — щасливо поєднуються любов до природи, знання, енергія і наявність необхідних коштів для виконання Ваших планів» (10).
Незабаром Фрідріх Едуардович подружився з відомим мандрівником генералом П.К. Козловим. При його допомозі Фальц-Фейн, після декількох невдалих спроб, нарешті в 1899 році здобуває в Монголії коней Пржевальського. Жеребця дарує цар, і незабаром в Асканії (вперше в світі) дикі коні дають приплід. На початку ХХ століття у вольєрах Асканії-Нова міститься 58 видів ссавців, 344 види птахів, більше ніж 1800 різних тварин. У квітні 1902 року в зоопарк з Біловіжжя привозять зубрів. Від них Фальц-Фейн з помічниками добивається приплоду. З 1902 року аськанійські степи систематично стали вивчатися І.К. Пачоським і іншими значними вченими.


Крупною науковою установою стає і зоопарк. В ньому працюють більше 100 чоловік, з них 10 кваліфікованих екскурсоводів.
Далеко за межами Росії розійшлася слава про «райський сад». З 1912 по 1917 роки його відвідало 12850 чоловік. Бували професора І.К. Пачоський, Г.К. Висоцький, М.М. Завадовський, Н.Н. Клепінін, М.Ф. Іванов, І.І. Іванов, А.А. Браунер, німецький вчений Лейдекер, мандрівник П.К. Козлов. У 1913 році у Фальц-Фейна гостював відомий німецький пропагандист охорони природи Р. Конвенц. «Райським садом» назвав Асканію професор Хеч.


У 1901 році Микола II, відвідавши Всеросійський торговий ярмарок і познайомившись з асканійськими експонатами, твердо вирішив погостювати у Фрідріха Едуардовича, чим вперше порушив палацовий етикет, що забороняє імператорові зупинятися у приватних осіб в їх власному будинку.
21 квітня 1914 року в Асканію прибув полковник Спірідович, начальник секретної служби. А через два дні на трьох автомашинах з Криму приїхав Микола II. Господар довго водив царя по своїх володіннях, розповідаючи, як вирішує проблему розведення в неволі зникаючих тварин. Імператор всім цікавився, задавав масу питань. У зоопарку на Миколу напав півень. Розсерджений Фальц-Фейн обіцяв посадити його в клітку.
«Не треба, — посміхнувся государ, — це мій єдиний ворог, який нападає у відкриту».


Від'їжджаючи, самодержець обіцяв дати господареві Асканії нагороду за його працю — звання «спадкового дворянина». І обіцянку виконав. Єдиний випадок, коли за охорону природи отримали дворянське звання. Пізніше цар ще раз хотів відвідати Асканію, узявши сина, та почалася війна. Згодом Микола II захоплено писав своїй матері про Асканію: «Там живуть різні олені, кози, антилопи, гну, кенгуру і страуси круглий рік просто неба на відкритому повітрі і теж разом. Дивовижне враження, точно картина з Біблії, неначе звірі вийшли з Ноєва ковчега» (17).
Фрідріх Едуардович — активний член Постійної природоохоронної комісії при Імператорському Російському Географічному товаристві. У травні 1913 року підтримав її внеском в тисячу рублів (11).


З початком першої світової війни в Росії видали низку «антинімецьких указів»: вся німецька власність ліквідовувалася, німцям заборонялося говорити на рідній мові, збори більш ніж двох німців оголошувалися поза законом, коней конфіскували, свиней — реєстрували, поштових голубів за наказом місцевого генерал-губернатора Ебелова — переписували і забороняли випускати. Відчув зайву увага влади і господар Асканії.


У паперах професора А.А. Браунера мною було знайдено цікавий лист.
«В товариство природодослідників при Новоросійському університеті.
В останніх числах липня цього року одним з селян Дніпровського повіту на полюванні в степу поблизу маєтку Фальц-Фейна «Асканія-Нова» був убитий кібець, на нозі якого виявлено алюмінієве кільце з написом, яке доставлено потім мені.
Покірно прошу не відмовити в розпорядженні повідомити мене по можливості в найближчий час, які є у Вас з цього питання відомості з метою освітлення цієї обставини, що викликала розмови про якісь підозрілі затії ворожої нам Німеччини.
В.о. помічника начальника Херсонського губернського жандармського управління в Дніпровському повіті Таврійської губ. Полковник (Підпис нерозбірливий).
25 жовт. 1914 р. №1770, м. Херсон».


Фальц-Фейн став кільцювати птахів одним з перших в Росії, ще в початку дев'яностих років минулого століття. Кільцями не користувався. На шию птахам вішалися спеціальні циліндрики із записками на чотирьох мовах. Одна така потрапила до правителя Судану Каліфові Махді. Той викликав до себе європейця Рудольфа Златіна, що тужив в неволі не один рік, і наказав пояснити, що це за річ.
«Цей журавель виведений і вирощений в моєму маєтку «Асканія-нова» Таврійської губернії, на півдні Росії. Прохання повідомити, де птаха було спіймано і вбито. Вересень 1892 року. Фрідріх Фальц-Фейн» — прочитав європеєць.
«Нечестивці, у них ще є час займатися таким дріб'язковим і даремним заняттям, — знизав плечима правитель Судану. (1).


Пізніше кільцюванням у Фальц-Фейна став завідувати Генріх Рібергер. Взагалі у господаря Асканії зібралася вірна і працелюбна команда: Рібергер, Сіянко, Ігумнова. Кучер Никифор, більш ніж п'ятдесят років прослужив у Фрідріха і за свою відданість отримав медаль з рук царя. Наливайко, помічник головного пастуха: душею немовля і обличчям Стєнька Разін. Досвідчений пастух Іван Саучак, який в свої сто чотири роки краще за інших пас отари.
Дружина мандрівника П.К. Козлова, Єлизавета Козлова, згадує:
«Ф.Е. органічно не терпів письмово висловлювати свої думки, він ніколи або майже ніколи не писав листів і за все своє життя випустив тільки п'ять маленьких статей... На всі мої зауваження і докори із цього приводу він, бувало, відповідав: «Приїжджайте в Асканію і давайте спільно працювати: я говоритиму, розповідатиму, відповідатиму на питання, я нічого не втаю... А Ви — питайте, спостерігайте самі, розбирайтеся в архіві зоопарку і пишіть». Але цьому доброму наміру так і не судилося здійснитися, і Ф.Е. поніс з собою все, що знав, над чим працював, і чого досяг його видатний, самобутній розум...» (12).


На початку 1917 року Ф.Е. Фальц-Фейн покидає Асканію. Живе в Москві, де займається природоохоронною, організовує Московське товариство охорони природи. Пише до Харкова професорові В.І. Талієву: «Відносно охорони степу необхідно висловитися з приводу нижченаведеного: 1) моя захисна ділянка цілинного степу в 500 десятин є об'єктом великої наукової цінності; 2) решта цілинного степу, розташованого навколо цієї ділянки, як сінокісна і випасна, є необхідним оздобленням і доповненням для ділянки захисного, захищаючи цей останній від засмічення і видозміни флори» (13).


Через рік Фрідріх Едуардович виїжджає до Німеччини, де в лютому 1919 року виступає з доповіддю про Асканію на засіданні природоохоронної комісії під головуванням професора Р. Конвенца. Господар Асканії дуже важко переносив розлуку з своїм заповідником.
«Як важко жити в місті, тут навіть не видно, як заходить сонце» — передає його слова Е. Козлова (12).


Помер Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн в санаторії Бад Кіссінген у 57-річному віці 2 серпня 1920 року. Похований на старому кладовищі «Дванадцяти апостолів» в Берліні. На могильному камені, із зображенням двох степових орлів, висічений напис: «Тут покоїться знаменитий творець «Асканії-Нова».
Ще при Фальц-Фейні, вчені-природники не раз піднімали у пресі питання про націоналізацію заповідника-зоопарку. Друг Фрідріха Едуардовича — Петро Кузьмич Козлов писав в 1915 році: «...У завершенні дозволю собі висловити щире побажання, щоб Асканійський зоопарк — гордість Росії, швидше перейшов в національну власність і являвся б, таким чином, живим відгуком на сучасне питання «про охорону пам'ятників природи».


Тільки при широкому сприянні уряду, при швидкому виданні відповідного закону, питання про охорону пам'ятників природи стане на твердий грунт» (14). Звісно, Козлов не міг висловити таку точку зору без згоди власника Асканії.
Мабуть, до такого рішення Фрідріх Едуардович схилився після 1905 року, коли натовпи селян громили поміщицькі садиби. У сім'ї Фальц-Фейнів зруйнували Хорли, Преображенку, Максимовку, Дофіно, Даровку.


2 грудня 1905 року пристав Дніпровського повіту повідомив таврійського губернатора:
«Вчора, 1 грудня увечері, розгромлена економія «Дофіно» з цукерковою фабрикою, а сьогодні вранці остаточно спалена. Громили і грабували селяни, жінки і діти сіл Калапчака, Чалбас і Миколаївка, куди відвезли награбоване. Грабіжників було бричок сорок, з них деякі були озброєні вогнепальною зброєю. Сьогодні удень розграбована економія «Максимовка» С.Б. Фальц-Фейн... У Хорлах поки тихо, теж влаштована самооборона, зроблені барикади» (15).
Стурбований долею «райського саду», Фрідріх Едуардович терміново пише таврійському губернаторові: «Зважаючи на жахи, що відбуваються в західній частині нашого повіту, звертаюсь до Вас з покірним проханням, заради порятунку від розгрому хоч би декілька садиб нашого повіту, призначити на постій до мене в Асканію-Нова і до брата Володимира хоч би двадцять чоловік козаків або кримчаків за наш рахунок і повне утримання. Ці, хоч і нікчемні, сили спільно із службовцями, я упевнений, мали б змогу відстояти поки що не розгромлені економії... Скажу тільки, що пожежа ця швидко розгорається, рухаючись із заходу на схід... Тому переконливо прошу Вас, Ваше превосходительство, виконати моє прохання, інакше все загине...» (15).
Губернатор направив солдатів, і вони врятували «земний рай».


Література:
1. Бородин И.П. Охрана памятников природы, СПб., 1914, 32 с.
2. Анучин Д.Н. Охрана памятников природы, М., 1914, 42 с.
3. Талиев В.И. Охраняйте природу, Харьков, 1914, 14 с.
4. Завадовский М.М. Общий почерк развития Аскании-Нова. // Аскания-Нова, М, с. 1—60.
5. Пачоский И.К. Целинная заповедная степь Аскании-Нова // Аскания-Нова, М., 1924, с. 83—113.
6. Иванов М.Ф. Акклиматизационный зоологический сад Ф.Э. Фальц-Фейна в Аскании-Нова Таврической губернии // Естествознание в школе, 1911, № 3, с. 3—15.
7. Иванов М.Ф. Наука должна освещать путь производству // М.Ф. Иванов. Полное собрание сочинений, М., 1963, Т. 1, с. 443.
8. Ленин В.И. // Полное собрание сочинений, Т. 3, с. 243.
9. Кременской А.А. Черные пески. М., 1985. — с. 200—201
10. Гржимек Б. Дикое животное и человек. М., 1982. — 150 с.
11. Архив РГО. Дело Постоянной Природоохранной комиссии, № 41/1911, Д. 30, ч. 1, 2.
12. Козлова Е.В. Аскания-Нова: Зоопарк в южно-русских степях. Петроград, 1923, 120 с.
13. Бюллетени Харьковского общества любителей природы, 1918, № 1.
14. Козлов П. Аскания-Нова: первые опыты акклиматизации животных в России, СПб., 1915, 95 с.
15. Революционная борьба на Херсонщине: 1905—1917 гг., Херсон, 1962, 250 с.
16. Iсторiя мicт i сiл Української РСР: Херсонська область, К., 1972, 560 с.
17. Фальц-Фейн В., 1997. Аскания-Нова, К.: Аграрная наука, 347 стр.


Джерело: http://www.ecoethics.ru/b29/04.html

 

Галереї


Фальц-Фейн Фрідріх Едуардович

Статті

16.11.2009 Фальц-Фейн у бронзі
03.11.2009 Памятник основателю
30.10.2009 Памятник основателю чуда
16.04.2008 К юбилейной дате
09.11.2006 Золотое руно Таврии
01.09.2003 Охрана природы степи
11.11.2002 Память о Фальц-Фейне и его деле
07.01.2000 Чей ты родом? (О происхождении южнорусской овчарки)
01.01.2000 Аскания-Нова и Одесса.
01.01.2000 Лошадь Пржевальского.
01.01.2000 Материнский век
01.01.2000 Южно-русская овчарка.
01.01.1998 Фальц-Фейн Фридрих Эдуардович
01.01.1995 О южнорусской овчарке.

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.