on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Новини регіону

20.04.2024, 14:28

"Ескізи вільної весни". У Херсоні художниця представила виставку картин у стилістиці самчиківського розпису

  Херсонка Олена Маляренко презентувала виставку картин у стилістиці ...
20.04.2024, 14:24

На концертах збирає гроші на потреби ЗСУ. Історія адвоката та музиканта з Херсона

  Херсонець Дмитро Ігнатов 20 років працює у правовій сфері ...
20.04.2024, 14:17

Онлайн-екскурсія Гозадінови - херсонська та маріупольська гілки династії

  19 квітня пройшов ще один віртуальний захід у межах проєкту ...

Сад народного майстра

 

Вулиці Титова, що у Нововоронцовці, думається, скоріше імпонувала б назва Садова: за фруктові садки біля кожної оселі, за напоєне цілющими ароматами достиглих яблук повітря. Живе на ній визнаний на Херсонщині та за її межами майстер із різьблення по дереву Павло Лук'яненко. Цій професії він присвятив 30 років свого життя. Кращі роботи Павла Опанасовича виставлялися в Києві не один раз. І нині як найдорожчу реліквію зберігає майстер диплом Художнього фонду Української РСР. Ця заслужена відзнака дає йому право називатися народним майстром. Павло Лук'яненко змайстрував понад 400 сувенірів, які стали окрасою багатьох приватних осель, підприємств та організацій Херсонщини і сусідньої Дніпропетровської області, столиці України. Павло Лук'яненко вже другий рік — керівник на громадських засадах гуртка ужитково-прикладного мистецтва Нововоронцовського районного центру дитячої творчості. Постійні відвідувачі занять — учні місцевої загальноосвітньої школи № 2. Серед кращих гуртківців майстер називає Віктора Триленка, Едуарда Олійника, Руслана Бажу та інших школярів. До слова, учень цієї школи його внук Павло Запорожченко також учиться у свого дідуся майструванню по дереву. Він у цьому році вже посів призове місце на обласній виставці ужитково-прикладного мистецтва. Журі високо оцінило красиву інкрустовану поличку, яку він змайстрував, відзначивши його подякою Херсонського обласного центру дитячої творчості. А кращі роботи інших юних майстрів стали надбанням районних виставок.

Директор районного центру дитячої творчості Світлана Ковалик, високо
оцінюючи співпрацю з визнаним майстром, сказала: «До Павла Опанасовича діти тягнуться, як квіти до сонця! Цій добрій людині без педагогічної освіти доля подарувала самобутній талант, підкріплений неабиякими задатками вчителя. Промайне небагато часу, і юні гуртківці зможуть якщо не перевершити свого наставника, то хоч продовжити його благородну справу».

Знайомство з Павлом Лук'яненком з часом переросло в нестримне бажання на власні очі побачити його майстерню та фруктовий сад, створені руками самого працелюба та його . рідних. І ось це бажання здійснилося влітку. В просторих приміщеннях — заготовки різних порід деревини та інструменти, а в окремій папці — різноманітні ескізи та креслення. На видному місці — кращі роботи юних умільців, котрі залюбки приходять на заняття в гуртку. Побачене справляє якнайприємніше враження! Але яким було здивування, коли взяв до рук ескіз майбутнього іконостасу для православного храму. Виявляється, майстер упродовж багатьох років виготовляє не лише красиві Іконостаси, а й аналої для ікон та книг — все для Божого храму. Зі знанням справи виконує він і реставраційні роботи в православних церквах.

— Першим і єдиним моїм учителем багато років тому став корінний ленінградець Борис Вітушка. Його родина у роки Великої Вітчизняної війни пережила страшні блокадні місяці, а в мирні дні він своєю другою малою батьківщиною обрав південне місто Херсон, — просвітліло від приємних спогадів обличчя Павла. — Мені дуже хотілося, аби професія різьбяра по дерезу стала другою і для мого зятя Руслана Запорожченка та його сина Павлика. Руслан уже став справжнім майстром, і я дуже ним пишаюся, як і своїм старшим внуком Павликом. Радісно на душі, коли бачу творіння своїх та їхніх рук у православних Божих храмах Херсонщини та інших регіонів України. Це додає мені ще більшого бажання дарувати людям радість. Яким би не був досвідченим майстер, він усе своє життя повинен наполегливо вчитися!


Після побаченого й почутого в майстерні Павла Лук'яненка була зустріч ще з одним його рукотворним дивом — плодоносним садом. Ніби вгадуючи мої думки, господар сказав:
— Ще сім років тому на цьому місці вирощували картоплю та іншу городину, а вже кілька років щедро плодоносять яблуні, сливи, груші, абрикоси, горіхи, вишні, виноград... Коли дуже втомлююся на роботі або в голову лізуть невеселі думки, приходжу сюди. Кращого психолога і терапевта, ніж фруктовий сад, годі шукати! На ринку і уздовж траси я не торгую його дарами, а завжди радий пригостити ними всіх бажаючих. І ви скуштуйте ось це соком налите яблуко і ароматний виноград, — показав на одягнене в червонощокі плоди невисоке деревце та важкі грона винограду.

Талант майстра, як і його фруктовий сад, ще довго даруватиме людям радість. Як і неповторні в своїй красі творіння з дерева, що заворожують людську уяву. В золотих руках Павла Лук'яненка деревина оживає, перевтілюючись не лише в красиві церковні іконостаси та аналої, а й в оригінальні меблі.

 

Микола ГУРЕПКО
«Новий день». -№39(4877). -24.09.09. –стр.24

 

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.