Геральдична спадщина Херсонщини та Миколаївщіни
01.11.2004Одночасно з Херсоном отримав свій герб і Миколаїв, названий на честь здобуття Очакова російською армією та чорноморськими козаками 6 грудня 1788 року у день святого Миколая. Емблеми миколаївського герба мали «промовистий» характер, тобто виступали як іконографічні атрибути святого опікувача міста.
«У щиті, розділеному від верхньої середини до нижніх кутів, на чорному тлі над срібним кадилом поставлений золотий хрест, оточений променями, а з боків — на блакитному тлі архієрейська митра та на золотому тлі архієрейський жезл».
1883 року барон Б.В.Кьоне створив новий герб Миколаєва, який містив у собі елементи попереднього, але більший наголос робив на значенні міста як центру суднобудування:
«На блакитному щиті, на срібному хвилястому підніжжі золотий корабель з чорними веслами, супроводжуваний у голові щита золотою архієрейською митрою на двох таких самих навхрест покладених жезлах. У вільному куті щита герб Херсонської губернії. Щит увінчано срібною кам'яною короною з трьома зубцями й обрамлено двома якорями, з'єднаними Олександрівською стрічкою» (ознака портового міста).
У І половині XIX століття отримують герби й деякі заштатні міста Херсонської губернії, що нині входять до складу Миколаївської та Херсонської областей.
6 серпня 1845 року було затверджено герб Вознесенська — колишньої столиці Бузького козацького війська, що виник на місці запорозького зимівника Соколи: «У верхній частині щита на золотому тлі державний російський герб, а в нижній, розколеній надвоє, на блакитному тлі Сокіл, що летить над рікою Бугом та на червоному тлі — атрибути військові та сільські: навхрест покладені спис та коса, над ними уланська шапка, а унизу серп». Герб наголошував на статусі Вознесенська як військового поселення та нагадував про його давню назву.
Одночасно з Вознесенськом отримав свій герб і Ольвіополь (нині Первомайськ Миколаївської області), який виник на місці запорозької фортеці Орлик (1676 рік). Цей герб також вказував на характер міста як військового поселення та особливості його географічного розташування у XVII-XVIII століттях на кордоні з Річчю Посполитою та Османською імперією:
«У верхній частині щита, на золотому тлі, державний російський герб, а у нижній, розколеній надвоє, у першій половині на блакитному тлі півмісяць, а у другій — на червоному тлі срібний одноголовий орел».
Місто Очаків отримало свій герб у 1872 році. Розроблена бароном Б.В.Кьоне відзнака репрезентувала місто як давню приморську фортецю й відтворювала у алегоричній формі воєнні події кінця XVIII століття, коли Очаків здобули російські війська за участю чорноморських козаків:
«На червоному тлі, на блакитному хвилястому підніжжі — золота кругла зубчаста вежа, супроводжувана праворуч золотим православним хрестом і ліворуч — таким самим перекинутим півмісяцем. У вільному куті щита герб Херсонської губернії. Щит увінчано червоною кам'яною короною з трьома зубцями й обрамлено золотими колосками, з'єднаними Олександрівською стрічкою».
Олексій Паталах,
осавул Українського козацтва,
член Українського Геральдичного Товариства
Журнал «Новий фаворит» ноябрь – декабрь 2004 р.
