on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Новини регіону

23.03.2017, 11:33

Демократичний розвиток областей України – Херсонщина не пасе задніх...

31.10.2016, 09:39

Відкриття фотовиставки "Європейці в Таврії"

27 жовтня в Херсонській  обласній універсальній науковій бібліотеці ...
19.10.2016, 12:02

На Zабалці 2016 - триб'ют парасолькам!!!

Гідно вшануймо

Олесь Гончар:
«Дякую Богові, що дав мені народитися українцем»

Час невблаганно й невтомно не просто біжить, а летить із великою і нестримною швидкістю.
Здається, недавно ми зустрічались із Олесем Терентїйовичем Гончаром — нашим справжнім народним депутатом, розмовляли, ділились думками, мріяли про краще майбутнє. А 14-го липня 2010 року минуло 15 років, як він відійшов за межу вічності. Наближається 95-річчя від дня його народження — у 2013-му.

Настав час осмислити, ким він був, чим дорогий і близький нам, херсонцям. Своєю неповторною багатогранною творчістю, у якій поруч із загальнолюдськими світовими проблемами він піднімав і проблеми, що хвилювали людей і відбувалися у нашому сонячному південному краї. Своєю невтомною громадською діяльністю, у якій значне місце посідали потреби й інтереси окремих людей, багатьох творчих, трудових колективів нашого краю... Своєю щирою, відданою і справжньою любов'ю до Херсонщини, херсонців.
Чи належно ми вшановуємо його за невтомну працю і зроблене для нас, херсонців, і Херсонщини? Пригадаємо, як широко на державному рівні був відзначений у 2008 році 90-річний ювілей нашого видатного письменника, громадського діяча, академіка НАНУ, почесного доктора Альбертського (Канада) та професора Дніпропетровського (чиє ім'я нині він носить) університетів, великого українця, всесвітнього інтелектуала, Героя України Олеся Гончара.

Вийшли кілька книг, зокрема, в «Бібліотеці Шевченківського комітету» — «Олесь Гончар. Листи», спогади дружини письменника В.Гончар «Я повен любові...», дослідження полтавчан ВЛащенка «Гончарева правда про духовність і церкву» та М.Степаненко «Публіцистична спадщина Олеся Гончара»; захищена докторська дисертація «Олесь Гончар — журналіст, публіцист, редактор» Валентини Галич і видана її монографія; присуджені щорічні літературні премії ім. Олеся Гончара та українсько-німецька літературна премія молодим письменникам і дослідникам творчості Олеся Гончара; вийшов збірник гончарівських лауреатів і їх твори. Відкрита виставка у Національному музеї літератури, присвячена 90-річчю Олеся Гончара, споруджений пам'ятник біля будинку, де він жив.

17 жовтня відбувся великий літературно-мистецький вечір «Письменник — нервова клітина нації» у Національному академічному драматичному театрі ім. І.Франка. Проведеш наукові конференції у Київському національному університеті ім. Т.Шевченка, в Дніпропетровському національному університеті та Полтавському педагогічному університеті ім. В.Короленка.
Серед інших заходів — літературно-мистецький вечір у Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара та Центральній міській бібліотеці ім. Лесі Українки. Херсонська міськрада присвоїла одній із нових вулиць ім'я Олеся Гончара, який понад чверть століття обирався від Херсонщини народним депутатом до колишньої Верховної Ради СРСР. Нині вулиці його імені є в Києві, Львові, Луцьку.

Як справді народний депутат, він полишив після себе багато добрих справ на Херсонщині. Він любив наше місто, наш південний сонячний край, не раз про це говорив і писав. Наведу лише кілька його думок: «Вітаю красу Херсона, вітаю його чудових людей. Бажаю вам, друзі, радісної творчої праці і щастя в житті. Вічного квітування цьому сонячному місту нашої прекрасної України». І ще: «Помолодів красень Херсон і Асканія-Нова. Херсон... Знаю і люблю його давно і цьому є, звичайно, свої причини: декілька літ наполегливої праці я провів під його гостинним дахом, працюючи над романами «Перекоп» і «Таврія», пізніше над «Тронкою». Книги ці, як відомо, народжувалися із життя, достовірності, яка тут, «в степу під Херсоном», і в самому місті обступала мене».

Тепло і щиро вітав він Херсон із 30-річчям визволення від німецько-фашистських загарбників у 1974 році, закінчуючи такими словами: «Слава роботящим і чесним рукам! Слава місту над Дніпром, місту краси і сонця!» А ось ще одне вітання — із 200-річчям Херсона в 1978 році: «Двісті років виповнюється нашому славному Херсону, а він, мов юнак, повен снаги і сили, красується на своїх сонячних висотах... Місто — трудар, місто — звитяжець, місто, повите легендами, що сходяться до нього з просторів усього таврійського хліборобського краю. Будує кораблі, і вони несуть по всьому світу славу нашої Батьківщини, тче барвисті тканини, і вони, мов райдуга, єднають народ наш зі всіма братніми народами країни рад. Вітаємо сьогодні і старшу, і юну робітничу гвардію Херсона, і тих, хто поруч з нею вирощує золотий повнозерний колос для Батьківщини.

Від душі вітаємо і тих, хто плекає духовні плоди для народу, натхненно збагачує українську культуру. Юний вогнистий танок і пісня, що лунає з Херсона, і натхненне слово поета, і театральна вистава — їх чути і видно далеко. Хай ще рясніше квітує і величними звершеннями трударя, і мистецькими художніми талантами щедра херсонська земля. Хай почуттям високої гордості зігріється серце матері, чиї сини мужньо захищали цю землю від фашизму. Хай з патріотичною гордістю озирається в день свята на пройдений шлях сивочолий солдат-ветеран, що себе не щадив в боротьбі за щастя народів. В дні славетного міста бажаю Херсону й херсонцям добра та щастя від усієї душі!»

Тепло і сердечно вітав він жителів молодого міста-красеня Нова Каховка з 25-річчям. Із вдячністю вітав О.Гончар і «...колектив вчених, робітників та службовців Інституту Асканія-Нова за високе довір'я і честь, які ви мені виявили, висунувши кандидатом в депутати Верховної Ради по Херсонському виборчому округу №60, по виборах до Ради Національностей. Даю згоду балотуватися по цьому округу. Бажаю вам, дорогі товариші, доброго здоров'я, великих патріотичних звершень в ім'я нашої Батьківщини».

Як народний депутат Олесь Гончар сумлінно виконував свої обов'язки перед виборцями, старанно захищав і піклувався про них. Неодноразово допомагав виборцям долати труднощі у Великоолександрівському, Високопільському, Нововоронцовському, Білозерському, Бериславському та інших районах. Звертався до Міністерства освіти з приводу закриття в Таврійську 8-річної школи; Міністерства меліорації та водного господарства — з приводу надання допомоги жителям Станіслава в укріпленні морського берега, допоміг побудувати школу в радгоспі «Перше Травня» Голопристанського району, лікарню у Високопіллі, виділити автобус для сільської лікарні в Качкарівці, провести асфальтову дорогу між Бериславом і Великою Олександрівкою та багато іншого.

При його підтримці і сприянні була побудована обласна універсальна наукова бібліотека, яка сьогодні носить його ім'я; відкриті музеї — літературний ім. Б.Лавреньова та художній ім. О.Шовкуненка. О.Гончар не раз зустрічався із викладачами й студентами, вчителями та учнями. Пам'ятні й зворушливі такі зустрічі у старому корпусі Херсонського педагогічного університету, тоді інституту по вулиці Перекопській, в Палаці культури текстильників... І живуть іще багато учасників цих зустрічей. Добре було б зібрати їх спогади й видати книгу...
Олесь Гончар заслужив своєю наполегливою й благородною діяльністю більшої уваги, пошани, особливо з наближенням 95-річчя від дня народження.

Добре було б присвоїти його ім'я одній із шкіл нашого міста, відкрити меморіальну дошку на університетському корпусі, де він не раз зустрічався зі студентським і викладацьким колективами і громадськістю міста, спорудити пам'ятник біля обласної універсальної наукової бібліотеки, запровадити премію ім. О.Гончара, підготувати й видати книгу про нього та його зв'язки з нашим краєм, щорічно відзначати його день народження і день пам'яті, проводити конференції, літературні читання, круглі столи, зібрати листи до наших земляків, книги з дарчими надписами землякам, записи виступів, фотодокументи про зустрічі з письменником і нашим колишнім депутатом. Хорошою справою було б проведення олімпіади, конкурсу серед учнів і студентів на краще знання його творчості.
Олесь Гончар був великим життєлюбом, любив людей, Україну, жив її інтересами, радощами і болями, вірив у її краще майбутнє.
Перед тим, як відійти за межу вічності, він написав такі щемливі рядки:

Умру на світанні.
В години робочі
Залишу вам ранок
І чисту на травах росу.
Я й там вас любитиму
З тої мраночі.
Якісь для вас тайни
Сюди принесу.
Ще квіттям зійду
Я в полях України.
Ще вам провіщатиму
Радості день.
Краю коханий, люди кохані,
І звідти вам вимолю
Сонця й пісень.

Павло Параскевич,
кандидат філологічних наук
“Новий час”.- №43 (178).-28.10.2010.- стр.7

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.