on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Новини регіону

23.03.2017, 11:33

Демократичний розвиток областей України – Херсонщина не пасе задніх...

31.10.2016, 09:39

Відкриття фотовиставки "Європейці в Таврії"

27 жовтня в Херсонській  обласній універсальній науковій бібліотеці ...
19.10.2016, 12:02

На Zабалці 2016 - триб'ют парасолькам!!!

> Туризм, відпочинок, розваги > Кавунові справи > Голопристанський хліб-сіль — солодкий і в смужку

Голопристанський хліб-сіль — солодкий і в смужку


Ви коли-небудь чули, щоб люди лишень заради того, аби з пальмової гілки досхочу попоїсти бананів, масово вирушали до Африки?
Чи, може, перелітали через цілі континенти до островів Індійського океану на збір врожаю кокосового горіха? А от в Україні, у Херсонській області, протягом серпня кількість туристів традиційно збільшується у рази. Бо ж просто гріх відпочивати на наших уславлених курортах і не наїстися кавунів. Ще більший гріх — не завітати до кавунової мекки — Голої Пристані. Адже саме тут 22 серпня вже вшосте відбувся найсмачніший фестиваль усіх часів і народів — «Український кавун — солодке диво».


Куди не глянь — скрізь кавуни
Таке можна побачити лише у найсолодшому сні або на фестивалі у Голій Пристані: ідеш звичайною вулицею і з кожним наступним кроком тобі простягають велику скибку достиглого медового кавуна. Прямуєш далі і просто не віриш власним очам: на прикрашених рушниками столах лежать смугасті ягоди вагою 20 кілограмів і більше кожна (!). От тоді тільки починаєш розуміти: кращої назви для свята, ніж «Солодке диво», просто не існує.
До речі, цей фестиваль — чи не єдиний в Україні, коли організаторам достатньо повідомити лише дату проведення. Години початку тут — абсолютно формальна річ. Сонце ще ледь-ледь торкається міста вранішнім промінням, а біля набережної вже вишикувалися вантажівки, легковики з причепами і навіть вози, запряжені кіньми. Усі — з кавунами.


— А у нас у Добропіллі кавуни чудові, а у нас у Добропіллі кавуни медові! Кавуни чудові, кавуни медові! Кавуни у-ха-ха! Кавуни медові! — запрошує скуштувати смугастих ласощів Добропільська сільська рада Голопристанського району. Після такої пісні гості ковтають слинку і не втримуються… Що більше людей підходить до столу, то більшою радістю проймають обличчя частувальників.
— Без цього фестивалю вже й не уявляємо своєї праці, — зауважує добропільський сільський голова Валентина Кузьміна. — У нашій сільській раді дуже великі земельні площі — 20 тисяч гектарів, левова частка — під баштанництвом. Не хочемо, аби такий врожай залежався, тим паче оптові ціни у нас справді смішні. Дуже вдячні Анатолію Негрі, голопристанському міському голові й ініціатору «Солодкого дива» за те, що цього разу він запросив на свято мерів різних міст України. Бо ж чим більше людей знатиме і купуватиме херсонські кавуни, тим багатшим буде наш край.


Взагалі майже всіх гостей фестивалю можна було побачити у двох справах: якщо у руках не скибка, то …декілька кавунів одразу. Автор цих рядків помічає чоловіка поважних років, який, перекинувши через плече «авоську» з трьома великими смугастими ягодами, поквапливо кудись прямує. Наздоганяємо його і буквально на ходу знайомимося:
— Ми з дружиною приїхали на своєму «Запорожці» з Кардашинки, — зауважує Всеволод Петрович. — Купили, було, один великий кавун на трасі, а він — ніякий. А тут, на фестивалі, скуштували: смачнющі, солодющі, от і вирішили набрати побільше. Зараз ще й динь купимо. Ми тут взагалі вперше, від багатьох людей чули, як тут цікаво. А тепер і самі будемо приїжджати щороку.
На брак покупців баштанникам нічого жалітися. Адже уся продукція — однаково приваблива, поцінна та від привітних продавців. Як тоді пояснити справжній ажіотаж, який спостерігався біля деяких прилавків?!


— У чому секрет такого успішного продажу? — питаємо у колоритного чоловіка в брилі. Біля його кінного возика протягом цілої години не зникає черга.
— Ніякого секрету немає. Продаємо, і все. А коли люди беруть, значить, подобається їм, — відповідає Дмитро Рубан із Гладківки Голопристанського району і продовжує відпускати нетерплячих покупців.

Наші баштанні — найсмачніші у світі
На годиннику лише ледь за десяту, а свято вже у розпалі. Відволікти люд від жвавої купівлі-продажу та нескінченних дегустацій може хіба що батько фестивалю. Анатолій Негра бере мікрофон, і на якийсь час усі довкола затихають: «Добрий день, шановні гості і голопристанці! Сьогодні ми зібралися у чудовому краї, у південному містечку, маленькому куточку раю держави Україна. До нас з’їхалися люди майже з усіх областей, прибули і з Польщі, Німеччини, Росії… Душа радіє, що всі ми тут разом на чудовому святі українського кавуна. Вітаю вас».
Далі поздоровлення виголошують представник співорганізаторів — заступник голови райради Іван Басараб, голова асоціації малих міст України, мер міста Українки Київської області Павло Козирєв, делегації з міст Лєчна (Польща), Потсдам (Німеччина) та багато інших почесних гостей. Зачитуються поздоровчі телеграми від керівників Херсонської області та міських голів.


— Скажіть, а в Німеччині кавуни люблять? — питаємо в Анетти Рубо та Рене Троха, представників громадської організації «Молодь за охорону природи Німеччини».
— Звичайно. У нас ці ягоди можна прирівняти до делікатесу, бо у Німеччині кавуни не вирощують. Їх завозять переважно з країн південно-східної Європи. Ціни залежать від сезону: взимку — близько трьох євро за кілограм, у теплу пору року — дешевше, від одного до двох євро, — відповідають Анетта та Рене. — Ми скуштували і херсонських кавунів, щойно приїхавши на фестиваль. Тут вони чомусь набагато солодші і соковитіші.


— А ми справжні кавуни вже з легкістю впізнаємо за смаком, бо на Херсонщину приїжджаємо четвертий рік поспіль, — розповідають дітлахи з народного хореографічного колективу «Улыбка» (Російська Федерація). — Коли купуємо кавуни у нас в Москві, часто теж чуємо, що вони з України, з Херсонщини. Починаємо їсти, і …розчаровуємося, бо насправді ж вони зовсім не звідси.

Однією ягодою наїлася б вулиця!
Ну а що то за фестиваль кавуна без кавунових конкурсів та розваг?! Тим паче, коли ведучі розважальної програми — Кавун та Диня. З цими акторськими ролями блискуче впоралися голопристанці Микола Короткий (він — Кавун зі стажем) та Олена Бублик: «Грати господарів свята — справа і цікава, і відповідальна. Дуже багато людей, і хочеться кожному приділити увагу. А взагалі-то ми щиро раді такій кількості гостей і творчих колективів. Тим більше, розуміємо, що більшість з них, аби побувати на «Солодкому диві», долають сотні і навіть тисячі кілометрів».
Ведучим вдалося створити настільки теплу і веселу атмосферу, що глядачі-чоловіки наввипередки виборювали титул кавунового багатиря (юний переможець 40 разів підняв над головою замість гирі 8-кілограмову ягоду), малеча змагалася за звання найбільшого ласуна динь. Чи не найбільше глядачів зібралося під час апетитного видовища, коли дві жіночки годували одна одну кавуном із зав’язаними хустками очима.
Та найхвилююча мить фестивалю «Український кавун — солодке диво» — нагородження баштанників, які можуть похвалитися гігантським врожаєм.


Так, журі визначило, що на конкурсі немає рівних кавунам, які виростили батько і син з Новомиколаївки Скадовського району Володимир та Олег Берегові. Їхні смугасті красені заважили 42 кг 100 грамів та 41 кг 360 грамів. Очевидці зголосилися, що навіть одним кавуном можна було б нагодувати усю вулицю.
— Ми не збиралися вирощувати таких велетнів спеціально, — зізнається Володимир Григорович. — Добре поливали, хімічних речовин під час вирощування не застосовували. А коли зрозуміли, що у нас буде такий надзвичайний врожай, — вирішили поїхати на фестиваль.
Фермерське господарство «Фаворит» з Голої Пристані (голова Іван Яланський) пишається кавунами вагою 37 та 32 кг 500 г, тож і посіло почесні друге та третє місця. А ще стало переможцем у конкурсі динь, презентувавши 8-кілограмову жовту ягоду. На другому місці з динею у 7 кг 600 г — ФГ «Мрія» з Голої Пристані (голова Юрій Покотилов), на третьому — знову «Фаворит» (7 кг 400 г).


Переможець конкурсу «Гарбуз-велетень» — Леонід Жайворон, житель Малих Копанів Голопристанського району. Його гарбуз важить 36 кг.
У рамках конкурсів були й інші нагороди. Так, краща експозиція продукції місцевих товаровиробників — у фізичної особи-підприємця Людмили Серпутько, краща експозиція сільськогосподарської продукції — в Інституту південного овочівництва і баштанництва УААН (директор Володимир Лимар), найгостинніша експозиція і найприємніший колектив-учасник — з Новозбур’ївської сільської ради (сільський голова Таїсія Самойленко).


— Просто душа радується, коли дивишся на усіх вас, шановні переможці! — говорить голова журі Анатолій Негра. — Велике спасибі вашим працьовитим рукам від усіх громад. У непростих погодних умовах та негараздах, які переживає держава, наші землероби працюють, вирощують такі чудові врожаї, більше того — показують їх. Доки є такі чудові працьовиті люди, доти житиме і розвиватиметься і Голопристанщина, і Херсонщина, і вся Україна. Таким, як ви, сьогодні треба давати звання героїв України. А ми ще добре подумаємо над тим, аби у Голій Пристані відкрити стелу працівникам ланів, з портретами щорічних переможців фестивалю «Український кавун — солодке диво». Ви того варті!


Тетяна ПІДГОРОДЕЦЬКА
"Новий день".- № 35.-27.08.09.- стр.11

 

1. 29.08.2010 13:17
Влад

В этом году Юрий взял первое место с арбузом почти 50 кг. А его сын Ростислав 2-е место.

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.