on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   

Новини регіону

23.03.2017, 11:33

Демократичний розвиток областей України – Херсонщина не пасе задніх...

31.10.2016, 09:39

Відкриття фотовиставки "Європейці в Таврії"

27 жовтня в Херсонській  обласній універсальній науковій бібліотеці ...
19.10.2016, 12:02

На Zабалці 2016 - триб'ют парасолькам!!!

Рідна Віра


Всім нам з дитинства відомі прості і зрозумілі істини – рідна земля, рідна мати, рідні діти, рідна мова тощо. І все це є цілком зрозумілим. Рідна земля – це та, де ти народився і в якій лежать сотні поколінь твоїх предків. Рідна мати - це та жінка, яка тебе народила. Рідні діти - це ті, яких ми породили. Рідна мова – це мова наших кровних предків. Ба, навіть сьогодні, коли реально російськомовними є 50% України, українську рідною назвали 68%. Соціологи дивуються і вчать нас, мовляв, «що ж ви такі нерозумні? – Рідна мова - це та, якою ви говорите з дитинства, а не та, якою мовили ваші предки». Але ми не приймаємо такої «правди», бо то безглузда правда, правда тимчасова, лихварська. Де б не народився Слав’янин, рідна земля у нього буде одна. Й мати рідна – одна, і діти – одні, і мова – одна.

Але щось стається з нами, коли нас запитують про рідну віру. Більшість Українців, добре замислиться, перед тим як відповісти на це питання. Чому? Та, власне, тому, що ще на підсвідомості ми не сприймаємо христосіянство (християнство) за рідну віру. Десь на ґенетичному рівні засіли спогади про те, з якою великою кровію утверджувалось христосіянство на Русі-Україні.

«Якщо не з’явиться хто завтра на ріці — багатий, чи убогий, чи старець, чи раб,— то мені той противником буде».

Князь київський Володимир Святославович,
Літопис Руський, 6496 (988) р.



Тож, аби відповісти і поставити крапку в питанні Рідної Віри, визначимось з тим, що ж, власне, є рідним. Прикметник «рідне» походить від іменника «рід». Родом же зветься кровно та духовно споріднена спільнота людей. А відтак, рідна земля - це земля, з якою ти пов’язаний кровно й духовно. Рідна мати – це та мати, яка народила та сповила (кров та дух). Рідні діти - це ті, яких ми породили, та які виконують наші заповіти. Рідна мова - це та, якою мовили наші кровні предки, і яка допомагає нам єднати народ в одне ціле, виступає засобом єднання сучасників, предків і нащадків. Отже ми з’ясували, що прикметник «рідне» використовується в тих випадках, коли хочуть позначити кровну та духовну єдність.

Віра. Щоб зрозуміти, що означає це слово, варто звернутись до Орійської мови, мови Волхвів, тобто тієї, якою говорили в давнину усі білі народи. Сьогодні найближчим до «Віри» в нашій мові є слово «Ирій», чи як зараз кажемо «Вирій». Вирій - це Слав’янське Небо, місце звідки прибувають душі наших дітей, це сам Сонце-Дажбог, від якого ми походимо. Але Сонце особливе – весняне, бо саме навесні птахи прилітають з Вирію і «приносять» діточок, зачатих на Купалу.

«Віра» - означає «в Ирій», «шлях у світ Богів і Предків». А оскільки Дажбог дав нам не тільки життя, але і знання, то ми ще кажемо Віра-Віда - «Сонячнення знання». «Ір», «oр» чи «яр» (в залежності від діалекту того чи іншого білого народу) це молоде, весняне сонце. Тому ми і називаємо сонце народжене в березні (на весняне рівнодення) – Ярим, Ярилом, а от італійці загалом весну називають «prima vera». Не зайвим буде нагадати, що в мові Оріїв (мові наших далеких предків), які вимандрували в Індію, слово «віра» стало синонімом нинішнього «муж», «богатир», «герой». Засновника однією з індійських релігій (джайнізму) названо Мага Віра, що перекладається як «Великий Герой», «Могутній Муж».

Наша Рідна Православна Віра є незмінною в основі свого світобачення, у прямуванні до глибинного пізнання Бога-Богів – Рода Всевишнього. На різних відтинках визначеного Числобогом шляху (часу) Рідна Віра приймає вигляд відповідний періоду Доби Сварожої (Ніч, Світанок, Полудень, Сутінки). Тисячу років тому, ще перед запровадженням христосіянства, Слав’яни (так само як і ми, сучасні рідновіри) вважали себе невід’ємною частинкою ПриРоди, вшановували і обороняли її; славили Рідних Богів і Предків; сіяли зерно та випасали худобу; боронили від чужинців рідну землю, мову та віру; приносили безкровні пожертви Богам; відзначали веселі й величні свята, що випливали з руху Сонця, Місяця, Зірок та сили життя в ПриРоді; навчали Відам народи світу; вважали себе нащадками Єдиного, Багатопроявного та Многоназивного Бога – РОДА. А тому звали один одного РОДичами.

Отже, Рідна Віра – це шлях в Ирій, сонячний шлях до Бога, до духовних знань (Віди), який вказали, вимостили та передали нам наші кровні Предки.

1. 24.07.2010 00:01
Radomyr

Після насильницького хрещення Русі-України на протязі декількох століть чорноризне християнство винищило цвіт української нації: знахарів, жреців, волхвів та ін. етнічної Предківської Віри українців. Молодих і старих жінок попи оголошували відьмами, чоловіків - ворогами церкви і суспільства і спалювали на кострах або жорстоко вбивали. Сьогодні багато людей (не лише рідновірів) висловлюється за встановлення в Україні пам'ятника жертвам інквізиції. Тема для обговорення.

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.