Чи стане Херсон «театральною Меккою»?
22.03.2001
Років кільканадцять тому розкішну білу споруду Херсонського облмуздрамтеатру часом називали у місті «летючим голландцем» - мовляв, він ніби привид (чи є, чи немає). Не раз точилися розмови про закриття закладу. Але він не тільки живе, але й розвивається, вносячи у життя ті самі ноти, без яких воно стає безбарвним.
Напередодні свята наш співрозмовник — заслужений працівник культури України, директор Херсонського облмуздрамтеатру ім. М. Куліша Олександр КНИГА.
— Розкажіть, будь ласка, що є сьогодні найголовнішим у вашій роботі?
— Найголовнішим є те, що херсонці повертаються обличчям до рідного театру. Минулого року наші вистави відвідало втричі більше людей, ніж два роки тому, — 126 тисяч глядачів. Дедалі частіше приходить молодь. З кожною школою Херсона ми уклали угоду про відвідування дітьми вистав. Адже саме театр може і повинен виховувати гарні смаки. Тепер, коли навколо просто вал вульгарності і низькопробності, таке завдання є складним. Але хтось же мусить його ставити перед собою.
Можливо, саме тому й збільшується кількість театральних глядачів: люди відчувають щирість, бажання нести їм чисті, прекрасні почуття. Колектив працює, як кажуть, «не за страх, а за совість». Адже що для актора найголовніше? Сцена і глядачі.
І хоч тиск матеріальних проблем не зменшується, дух творчості сьогодні в колективі високий. Це підтверджує, наприклад, одна з найкращих вистав минулого року «Лісова пісня». Цей спектакль отримав високу оцінку критиків і глядачів у всій Україні.
— Сьогодні багато українських театрів «старіють»: немає притоку нових сил. Як складаються справи у нашому театрі?
— Із 110 професійних театрів України ми перебуваємо практично в першій десятці щодо вікового цензу акторів. Середній вік трупи — 32 роки, і нещодавно до колективу прийшло четверо молодих акторів. У нас представлені всі покоління: старші передають досвід молодшим. Невипадково премію «Успіх», яка цього року буде вручатися у День театру, присуджено у багатьох номінаціях акторам різного віку. Свято продовжуватиметься протягом двох днів. Завдяки ЗАТ «Таврійські Ігри» на нашій сцені виступить відома співачка Ірина Сказіна. Тож запрошуємо, приходьте, не пожалкуєте.
— Традиційне запитання: плани на завтрашній день?
— У нас є амбіції перетворити Херсон на «театральну мекку». У червні втретє пройде театральний фестиваль «Мельпомена Таврії». Уже надійшли заявки на участь з Києва, Санкт-Петербурга і навіть Омська (що було для нас несподіванкою). Плануємо і вуличні вистави, карнавал, гала-концерт. До речі, на колегії Міністерства культури України фестиваль був названий серед семи визначних культурних подій минулого року.
Є у нас мрія: щонеділі у центрі міста проводити виставу просто неба. На замовлення театру молодий архітектор Григорій Ходін виконав проект реконструкції Потьомкінського скверу — хочеться, щоб територією театру була і прилегла зона, щоб тут люди відчували дух творчості, відпочивали душею.
— Чим порадуєте сільського глядача?
— Минулого року ми показали в області 40 вистав. Спеціально для гастролей був створений спектакль «Кочова зірка». Є в репертуарі чудові вистави, що завжди подобаються людям села: «Як козаки жартували», «Кайдашева сім'я», «Любов і голуби». З кожною райадміністрацією ми уклали угоду про співробітництво. Хотілося б, аби представники влади дбали про своїх людей, як, наприклад, у Бериславі — бериславців ми традиційно зустрічаємо в театрі 8 березня.
— Дозвольте від імені читачів «НД» щиро привітати з професійним святом і сказати те саме «спасибі», на яке так заслуговує весь колектив театру.
— Дякую. І хочу звернутися до всіх: обов'язково приходьте, ми чекаємо, ми працюємо для вас.
Тетяна СКОРОХОД.
"Новый день" 22.03.01 р.