Вибухи замість музики. Як війна руйнує культурні осередки Херсона
15.09.2025 22:21Там, де колись лунали музика, поезія, сміх – запанувала мовчазна порожнеча. Невибіркові обстріли російської армії руйнують у Херсоні все – від житлових будинків, лікарень та шкіл до об'єктів культурної спадщини. Під ворожим вогнем опиняються критична інфраструктура, вокзали, ринки, магазини та поштові відділення. Росіяни цілеспрямовано знищують усі сфери життя. І херсонські осередки культури також є у цьому списку: музеї і виставкова зала, театри і кінотеатри, бібліотеки та палаци культури. Їхні стіни пошкоджені снарядами, віка розбиті, закриті OSB-плитами, знову потрощені і знов закриті…
За даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, станом на 25 серпня внаслідок обстрілів та бойових дій в Україні постраждали 2359 об’єктів культурної інфраструктури, з яких 471 — повністю знищено. Херсонщина входить до трійки областей, де культурна інфраструктура зазнала найбільших втрат.
Більше півстоліття однією з окрас Херсона був кіноконцертний зал «Ювілейний», побудований у 1970 році. Він потрапляв під обстріли російської армії неодноразово. Наслідком цих ударів стали вибиті вікна, пошкоджені алюмінієві панелі на фасаді та мозаїчне панно, створене херсонським художником Феліксом Кідером.
Тепер всередині темно, незатишно та небезпечно. Панорамні вікна, що колись наповнювали денним світлом приміщення, давно розбиті ворожими обстрілами та закриті захисними плитами. Крізь щілини й отвори від уламків ледь пробиваються поодинокі промені сонця. Навколо тиша й порожнеча.
Унікальний дизайн будівлі, великий екран (до 1990-х він вважався найбільшим у місті), оригінальна сцена півколом... Колись, щоб потрапити на кіносеанс, люди шикувались у довжелезні черги. Згодом «Ювілейний» працював радше як концертний зал, який бачив різних зірок — і вітчизняних, і закордонних. Тут виступали Олександр Пономарьов, Скрябін, «Океан Ельзи», «Піккардійська терція», «Uriah Heep», «Nazareth» — всіх і не перелічити. «Ювілейний» був і майданчиком для проведення різних кінофестивалів. Та й фотовиставки в фойєфоє не були рідкістю. Концерти відбувалися не лише всередині, а й перед кінотеатром, під час святкування Дня міста або різних фестивалів.
Реакція на обстріли російськими військами «Ювілейного» показала, наскільки ця оригінальна кіноконцертна зала залишається важливою та цінною для херсонців. Це не просто один із закладів культури — будівлю взято на попередній облік як пам'ятку архітектури, відкриту в контексті переосмислення і розуміння модернізму як культурної спадщини в Україні.
До війни життя вирувало і в Херсонському театрі імені Миколи Куліша. Прем’єра за прем’єрою, гастрольні вистави, концерти, фестиваль «Мельпомена Таврії»... Ці стіни бачили зірок української сцени - Богдана Ступку, Ольгу Сумську, Богдана Бенюка, Ірму Вітовську…
Важко перелічити, скільки разів театральна будівля потрапляла під обстріли. Один з останніх «прильотів» у липні 2025 року пошкодив колону, знов вибив вікна і залишив помітний слід на фасаді. Зараз із 300 вікон цілими залишилося лише два. Однак театр продовжує працювати в укритті, виїжджає з виставами в Миколаїв та інші міста.
Найбільша шкода архітектурі міста і культурній спадщині – це саме втрати в центрі Херсона, вважає архітектор Андрій Луцик, нині експерт Регіонального центру прав людини, який працює з темою культурної спадщини на національному рівні в Києві.
Саме у центрі міста розташована і будівля музучилища, концертна зала якої не тільки бачила виступи студентів, херсонських музичних колективів, а й приймала зірок класичної музики з різних країн. Тут відбувалися різні музичні конкурси, як от конкурс вокалістів імені Оксани Петрусенко або конкурс хорових колективів, тут виступали музиканти херсонської філармонії, херсонський композитор і скрипаль Олександр Гоноболін. Не можна не згадати і фестиваль класичної музики «Amadeus». Тепер навколо порожньо, бо небезпечно, і свідками цієї небезпеки залишаються пошкоджені вікна.
А у виставковій залі Національної спілки художників України взагалі не залишилося жодного цілого вікна, та й зараз біля неї не часто побачиш перехожих.
Багатогранною була і діяльність Палацу молоді та студентів (колишнього ДКТ). Велика концертна зала регулярно приймала виступи відомих українських артистів, театральні вистави та різні масштабні заходи. Тут проходили фестивалі танцю, вокалу, а також звітні концерти гуртків. Сцена палацу була одним із майданчиків Міжнародного театрального фестивалю “Мельпомена Таврії”. Але це в минулому. Після деокупації Херсона будівля неодноразово потрапляла під обстріли окупаційних військ: пошкоджені фасад, вікна, металеві конструкції, кабінети, дах, горіли сцена, куліси…
Сьогодні в Херсоні порожніми залишаються багато закладів культури, будівлі яких пошкоджені росіянами — палаци культури, бібліотеки, музеї. Але культурне життя в місті не зникло — воно перемістилося у безпечні простори, «під землю»: у підвали, бомбосховища й укриття. Саме там відбуваються концерти, грають вистави, відкривають виставки, проводять кінопокази і масу різних культурних заходів, які тепер набули для херсонців зовсім нового, життєво важливого значення.
5.09.2025
