on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Новини регіону

23.03.2017, 11:33

Демократичний розвиток областей України – Херсонщина не пасе задніх...

31.10.2016, 09:39

Відкриття фотовиставки "Європейці в Таврії"

27 жовтня в Херсонській  обласній універсальній науковій бібліотеці ...
19.10.2016, 12:02

На Zабалці 2016 - триб'ют парасолькам!!!

> Туризм, відпочинок, розваги > Біосферний заповідник Асканія-Нова ім. Ф.Е. Фальц-Фейна > Книга "Коллекция животных зоопарка "Аскания-Нова" - национальное достояние Украины"

Брошура "Колекція тварин зоопарку "Асканія-Нова" - національне надбання України"
 

Дорогий читачу!
Навіть якщо ти подорожував сотнями країн, пройшов доріжками декількох десятків унікальних світових природних парків, "Асканія-Нова" не залишить тебе байдужим. Тому що тільки тут ти зможеш побачити табуни диких тварин в первозданному степу; незчисленні зграї птахів; вдихнути повітря, напоєне неповторним ароматом степових трав; пройтися тінистими алеями зоо - та дендропарків, доторкнутися до древньої історії Таврії. Заснований наприкінці XIX століття Фрідріхом Едуардовичем Фальц-Фейном, біосферний заповідник "Асканія-Нова" і сьогодні продовжує виконувати своє головне призначення — зберігати, вивчати та збагачувати дивовижний світ природи.

«Асканія-Нова» — це гармонічне поєднання природного та рукотворного, результат багатолітньої напруженої праці, волі та творчості людей. Особливою гордістю, національним надбанням України був і лишається асканійський зоопарк.

Сучасний зоопарк «Асканія-Нова» — це штучно створена екосистема площею 77,5 га, яка входить до складу біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна — природоохоронної науково-дослідної установи міжнародного значення (загальна площа 33 307,6 га). Зоопарк «Асканія-Нова»:
- найбільший в Україні центр збереження і відтворення зникаючих, рідкісних і цінних видів копитних та птахів;
- база для проведення наукових досліджень з удосконалення методів утримання та реінтродукції в природу диких тварин;
- регіональний центр еколого-просвітницької роботи;
- об'єкт екскурсійної і туристичної діяльності;
- член Євроазіатської регіональної асоціації зоопарків і акваріумів (ЄАРАЗА);
- учасник Європейської програми по збереженню рідкісних видів тварин (ЕЕР).

Колекція тварин зоопарку «Асканія-Нова» внесена до реєстру наукових об'єктів, що становлять національне надбання України.
Щорічно зоопарк відвідують близько 100 тисяч людей.
Дані про рідкісні види повідомляються для реєстрації в Міжнародних племінних книгах.
Зоопарк «Асканія-Нова» — один з найстаріших в Європі. Його заснував у 80-х роках XIX століття потомствений дворянин Росії — Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн. У1900 році, коли він офіційно оголосив у Франції про створення асканійського зоопарку, в державі Російській існували тільки три зоопарки — у Москві (1864), Санкт-Петербурзі (1865) та Харкові (1895).

Новий асканійський зоопарк розпочинався із однієї вольєри для аборигенних птахів, яку молодий Фрідріх влаштував в саду біля будинку. Майбутній зоопарк поступово розростався: вольєру заповнювали не тільки місцевими, але й пролітними птахами, пізніше — копитними тваринами. У 1885 році в парку утримувалося 45 видів птахів та 4 види ссавців. Залишивши за сімейними обставинами навчання в Дерптському університеті (вчився на медичному факультеті в 1882-1889 роках), Фрідріх Едуардович багато уваги приділяв облаштуванню зоопарку. Активне будівництво зоопарку та поповнення його колекції Ф.Е. Фальц-Фейн розпочав у 1886 році. Першою копитною твариною, завезеною в 1887-му, був сайгак.

Тоді ж завезли бабаків. З 1888 року колекцію стали поповнювати тваринами з інших країн. Так, в 1889 році в зоопарку вже були різні види антилоп, козлів, ланей, кенгуру, ведмідь і вовки. Згодом надійшли страуси, канни та гну з Африки, ему — з Австралії, яки — з Тибету, зебу та нільга у — з Індії, бізони — з Америки. Для створення в маєтку парків європейського типу Ф.Е. Фальц-Фейн не шкодував коштів на придбання нових, незвичайних для Росії тварин. Він був дійсним і почесним членом Московського, Дерптського, Кримського товариств природознавців та любителів природи, дружив і спілкувався з видатними вченими свого часу, був знайомий з кращими європейськими зоопарками, зразками паркової архітектури, відвідав багато виставок тварин. Це сприяло заснуванню єдиного у своєму роді зоопарку, де були втілені передові на той час ідеї акліматизації, розведення і приручення тварин, проводилися наукові дослідження та експерименти, зароджувалася екскурсійна діяльність. На відвідувачів Асканії-Нова кінця XIX — початку XX сторіч, як і зараз, незабутнє враження справляла атмосфера природності.

У 1889-1890 роках до зоопарку була додана частина степу для утримання птахів. У старому парку (названому «зоопарк»), вирили широкі канави і ставки для водоплавних птахів, створили болітце. «Зоопарк» та ботанічний сад були захищені (1885 р.) щільною дротяною сітчастою огорожею заввишки два метри, що разом з густими зеленими насадженнями захищала тварин від здичавілих собак і диких хижих тварин. Ставки і насадження забезпечувала артезіанською водою водонапірна башта, побудована в 1892 році. Цього ж року Ф.Е.Фальц-Фейн почав кільцювання і розселення птахів. У парку були споруджені нова вольєра та будівля для птахів, а також сарай для копитних — антилопник. Розпочалися експерименти з натуралізації. Окремих тварин випускали в степ на волю або випасали під наглядом пастуха.

До 1894 року видовий склад колекції зоопарку значно збільшився: тут утримували 97 видів тварин (78 видів птахів, 19 видів ссавців). Фрідріх Едуардович формулює основну мету зоопарку — розведення травоїдних тварин, здатних адаптуватися до степового клімату.
У 1898 році Ф.Е.Фальц-Фейн створив природничо-історичний музей, де експонувалися зоологічна і археологічна колекції. Він подарував іншим зоопаркам 90 тварин, а музеям — опудала.

У 1897-1899 роках Фрідріх Едуардович організував та профінансував декілька експедицій до Монголії. Як наслідок, восени 1899 року дикі коні Пржевальського вперше в світі були доставлені до Європи (Асканія-Нова), а в 1905 році від них був одержаний приплід в умовах неволі. В зоопарку «Асканія-Нова» першими в Європі та другими в світі одержали пташенят африканського страуса (1895), нанду (1898) та ему (1916). Вперше в Росії на тваринах, наданих Ф.Е.Фальц-Фейном, Іванов приступив до дослідів зі штучного запліднення та віддаленої гібридизації. У 1910 році за згодою Фрідріха Едуардовича на базі зоопарку була організована перша зоотехнічна станція Росії.

Популярності Асканії-Нова додала публікація в Німеччині перших статей про створення зоопарку (акліматизаційного парку) в маєтку Асканія-Нова ( 1890-1900), експонування тварин на Всеросійських виставках (1908, 1910, 1911) та відвідини маєтку царем Миколою II (1914). На початку XX сторіччя про зоопарк «Асканія-Нова» заговорили як про «рай для тварин». З 1912 до 1917 року «райський сад» оглянуло 12 850 відвідувачів, у тому числі 4 600 в 1914 році.
У 1911 -1915 роках в колекції зоопарку була зібрана найбільша кількість видів: 52 види ссавців (286 особин) і 208 видів птахів (1 549 особин).

У 1916 році акліматизаційний зоопарк складався з декількох частин:
- «Зоологічний сад» — парк з дерев і чагарників з алеями, каналами і ставком з прилеглою степовою ділянкою. Більша частина птахів вільно зимувала в парку біля штучних водойм. Колекція була зосереджена в облаштованих місцях парку та спеціально обладнаній вольєрі з відсіками. До вольєр прилягали приміщення з посиленою піском цегляною підлогою та цементною підлогою з басейном для води. Взимку декілька приміщень опалювалися печами.

- «Зоопарк» — степова ділянка, огороджена високою дощатою огорожею з вежами-балконами для спостереження за тваринами. Тут утримували копитних та страусів. Були споруджені два напіввідкриті приміщення і зимові, опалювані печами.
Група диких тварин, приручених до вільного випасу під наглядом кінного пастуха (формувалася з потомства таких видів, що добре розмножувалися в «зоопарку», узятого на ручне випоювання та згодом приєднаного до свійських тварин).

- «Ботанічний сад» з насадженнями, захищеними металевою сіткою, та степом, місцями засадженим чагарником, зі ставком та гротом. У парку мешкали качки, білі павичі та фазани.
- «Великий зовнішній ставок» з болотистою частиною.
- «Зоологічна станція», де в особливих загородах утримувалися небезпечні, старі та хворі тварини.
- «Дослідні поля», створені спеціально для годування тварин.

У зоопарку займалися прирученням та одомашненням акліматизованих тварин. Деякий час після завезення тварин утримували в неволі, а потім їм надавали повну волю. Практикувалося штучне приваблювання птахів, яке зводилося до систематичної зимової підгодівлі, охорони від хижаків, облаштування гніздових будиночків. Завозили яйця птахів з інших місць та виводили пташенят під місцевими птахами-квочками. Відловлювали дорослих птахів на прольоті. В асканійських парках поселили співучих та інших птахів: крижня і огара - в 1885, фазанів — в 1886, сірих гусей — в 1887 році. З 1890 року практикувався метод «осадження» птахів, відловлених на прольоті або завезених, яких випускали в парк з ампутованою частиною крил або перетримували у вольєрах до початку розмноження. Відловлених птахів кільцювали, залишали на період гніздування (вищипуючи пера на крилі), а потім випускали. Елементи цих методик використовуються понині при розробці способів «прив'язки» птахів та збереження створених штучно популяцій огара, крижня, сірих та білих гусей та інших видів.

Потім були перша світова війна, події Жовтневої революції, громадянська війна. В 1917 році у зв'язку з революцією Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн покинув Асканію-Нова, виїхавши спочатку до Москви, а потім до Німеччини.
Подальша історія зоологічного парку тісно пов'язана з історією заповідника «Асканія-Нова». Статус зоологічного парку змінювався залежно від статусу тих установ (заповідників або інститутів), що знаходилися на території Асканія-Нова: він був і науковим відділом, і лабораторією та довгий час називався зоофермою.

Зоопарк (акліматизаційний парк) був збережений у воєнні роки, за часів економічних і політичних потрясінь. Цьому сприяли відомі учені, впливові природоохоронні товариства та установи, журналісти, що стали на захист Асканії-Нова. Багато службовців з маєтку Фрідріха Едуардовича, в період громадянської війни та після її закінчення продовжували працювати на своїх колишніх місцях, у тому числі і в зоопарку. Проте, попри їх старання, зберегти повністю колекцію тварин не вдалося. Через те, що відбулася багаторазова зміна влади, в селищі зупинялися різні військові частини, зоопарк був сильно пограбований: від колишньої колекції залишилося 20%.

Після націоналізації маєтку акліматизаційний парк 1 квітня 1919 рок у увійшов до складу Народного заповідного парку (Декрет Ради Народних Комісарів УСРР). 8 лютого 1921 року зоопарк стає підрозділом організованого Державного степового заповідника Української Соціалістичної Радянської Республіки (Декрет РНКУСРР). Перед ним постає задача зберігати, акліматизувати та вивчати в умовах степу різні види тварин, створювати і масово розмножувати види, які мають народногосподарське значення (Положення про заповідник «Чаплі», 1927). В 1932 р., у зв'язку з черговою реорганізацією та введенням відділу зоопарку до складу Всесоюзного науково-дослідного інституту гібридизації та акліматизації тварин, напрям робіт зоопарку значно змінюється — посилюється зв'язок науки з виробництвом.

У1941 році колекція зоопарку була представлена 100 видами тварин та їх гібридними формами чисельністю 2000 особин. Після окупації німцями Асканії-Нова, з 27червня 1941 до 14 вересня 1943 року, в колекції значно зменшилася кількість видів та чисельність тварин — залишилося тільки 20% (235 особин 20 видів). У післявоєнні роки для відновлення зоопарку були виділені значні кошти. В 1956 році після реорганізації Всесоюзного інституту в зональний — Український науково-дослідний інститут тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова — відділ зоопарку перетворили у відділ акліматизації та гібридизації тварин. Тепер на базі зоопарку впродовж декількох десятиліть виконували дослідження з «раціонального використання» природних багатств.

В зоопарку почистили ставки, упорядкували територію екскурсійного маршруту. В різні роки було побудовано 7 зимових приміщень, комплекс вольєр та загонів з укриттями. В 1975-1978 роках були введені в експлуатацію чотири корпуси нової будівлі для утримання близько 200 особин копитних тварин. Для птахів побудовано приміщення з трьох секцій та 45 вольєр. До створеного ще в 1907 році великого загону, збільшеного в 1926 році до 100 га, в 1962-1973 роках додали декілька просторих степових загонів (1962 — 70,8 га; 1967 — 15,2 га; 1968-649,0 та 1383,4 га, 1973-3,8 та 3,3 га). Так, обгородивши сіткою більшу частину території Великого Чапельського поду (2376,4 га) та розбивши її на загони, стали використовувати цю степову ділянку в пасовищному режимі.

З 1983 року в зоопарку виконуються моніторингові роботи за програмою «Літопис природи»; особлива увага приділяється збереженню та розведенню зникаючих і рідкісних видів тварин, розробляються проекти їх реінтродукції. Це пов'язано з тим, що заповідник був реорганізований в Державний біосферний, в 1984 році включений до міжнародної мережі біосферних резерватів (Сертифікат ЮНЕСКО від 15 лютого 1985 року). Статус біосферного заповідника підтверджений Указом Президента України в жовтні 1993 року та наказом Української академії аграрних наук в травні 1995 року.

У 2000-2006 роках в зоопарку проведена реставрація частини вольєр та будівель для тварин. Розвиток зоопарку передбачений державною Програмою реконструкції та розвитку заповідника на 2004-2008 роки, розробленою в 2003 році. Планується продовжити розпочаті роботи з реконструкції огорожі степових загонів, будівлі для водоплавних птахів, вольєрів, доріг та ставків. Великі надії покладаються на реставрацію будівлі засновника зоопарку Ф.Е. Фальц-Фейна під музей «Природи Таврії», в якому експонуватимуться багаті колекції наукового музею. Відкриття музею дозволить розширити спектр послуг та підтвердить статус заповідника як регіонального еколого-просвітниць-кого центру, що забезпечить формування нового ставлення до навколишнього природного середовища.

Територія сучасного зоопарку розбита на такі зони: 1) експозиційна (12,7 га) — призначена для утримання тварин у вольєрах з культурно-пізнавальними цілями; 2) наукова (54,2 га) - зона, де проводиться науково-дослідна робота і розміщені розплідники тварин зоопарку, відвідання дозволяється в порядку, встановленому адміністрацією заповідника; 3) господарська (8,66 га) і 4) селітебна зона (1,93 га).

Від початку створення колекції диких тварин перевага надавалася видам копитних, які екологічно були пов'язані із степовими або лісостеповими ландшафтами, особливо тваринам африканських саван. Ця традиція зберігається в зоопарку і сьогодні. Серед птахів переважають види відкритих просторів і водоплавні. В паркових насадженнях живуть фазани та павичі. Серед копитних — це аборигенні види (сайга, кулан) або екологічні дублери зниклих з природи видів (бізон, дикі азіатські коні, олені та інші).

Спішне збереження та розведення птахів зоопарку здійснюється завдяки створенню для них умов, близьких до природних. На відміну від інших, звичайного типу зоопарків, в Асканії-Нова тварин утримують не тільки в неволі (у вольєрах) та напіввільно (в загонах), але й вільно (на штучно створених водоймах). Теплолюбні види (журавлі, папуги, фазани, декоративні породи курей, зебри, антилопи, бики, буйволи і ін.) переводяться на зиму до приміщення.

Вольєрний метод, як і в інших зоопарках, використовується для розведення цінних і екзотичних видів тварин. В невеликих вольєрах розводяться степові орли, степові журавлі, папуги, декоративні кури, фазани, страуси, деякі види водоплавних птахів та копитні тварини.

Напіввільне розведення використовується на ділянці заповідного степу та на штучно створених ставках зоопарку. З 1964 року у межах території заповідника «Асканія-Нова» дозволений помірний (регульований) випас диких тварин зоопарку на степовій ділянці «Великий Чапельський під». На території 13-ти загонів з природною степовою рослинністю в літній період утримуються 24 види аборигенних та інтродукованих копитних тварин чисельністю близько 700 особин.

Особливою гордістю зоопарку є сайгаки - перші копитні тварини, завезені в зоопарк ще в XIX столітті. Після цього в зоопарк надійшло декілька груп сайгаків, проте успішне їх розведення почалося тільки 26 років тому, коли 83 особини були випущені в степ. Зараз чисельність сайгаків досягла 130 особин; щорічно народжується від 20 до 40 особин молодняка.

Туркменські кулани мешкали в степу до початку XVIII сторіччя. Вони були повернені йому в 1950 році. Перший приплід отримано в 1963 році. Кулани, народжені в Асканії-Нова, почали розмножуватися в 1967 році. Взагалі з 1963 до 2006 року народилося 450 куланенят. В останні роки кількість тварин в локальній популяції варіює між 80 та 98 особинами. Щороку народжується до 20 особин молодняка.

У зоопарку утримується два з трьох існуючих на сьогодні видів зебр: Греві і рівнинна (підвиди Чапмана і Гранта). Перші зебри Чапмана, завезені в зоопарку 1893 році, дали приплід в 1913 році. З тих пір до теперішнього часу в Асканії-Нова народилося 198 зебренят. Сьогодні в колекції є 10 особин рівнинних зебр і дві особини зебри Греві.

Асканія-Нова — центр племінного розведення коня Пржевальського. З 1905 до 2006 року понад 430 лошат диких азіатських коней народилися на степових просторах та знайшли тут другу батьківщину. Зараз в зоопарку утримуються 84 особини коня Пржевальського, що складає близько 6% всього світового поголів'я цього виду. Це найкращі коні в світі — вони мають міцну конституцію, природні форми поведінки та добре пристосовані до життя в дикій природі. Асканія-Нова зберігає одну з найчисельніших у світі групу коней. Це дозволило взяти участь у програмі їх реінтродукції в природні місця мешкання в Монголії. В 1992-1993 роках 21 особина коней з Асканії-Нова була відправлена до національних парків Монголії «Хустайн-Нуру» та «Тахіін-Талю». І сьогодні серед народжених на батьківщині коней Пржевальського, а їх більше 100 особин, є нащадки асканійських тварин. За участю учених зоопарку «Асканія-Нова» в 1998-1999 роках була створена вільна українська популяція коней Пржевальського в Київській області.

На волі утримується частина птахів. Для них створені штучні водойми та паркові деревні і чагарникові насадження, які вдало поєднуються з природними степовими ділянками. Основне місце утримання водоплавних птахів — 4 водойми (загальна площа водної поверхні 13,6 га), де влаштовано 16 островів і 2 кормові ділянки. Одержані в зоопарку і випущені на волю птахи можуть вільно переміщатися усією територією заповідника. Вони ж поповнюють і природні популяції.

Вільний випас зоопаркових тварин в степу привів до того, що частина з них дичавіє і важко відловлюється. Тому для виконання заявок покупців на придбання тварин на ручне виховання береться молодняк оленів, муфлонів, канни, сайгаків і різних видів биків.
З 1947 року в зоопарку почали одомашнювати та вперше в світі роздоїли африканську антилопу канна. З того часу і до наших днів роздоїли 92 самки канни, отримали 66 тонн молока (середня жирність 11%).

Територія зоопарку межує із заповідним степом, через який пролягає стародавній Азово-Чорноморський (Понтичний) міграційний шлях птахів. Підчас весняних і осінніх міграцій птахів тут збираються в окремі роки понад 800 тисяч особин різних видів. Зокрема білолобої гуски від 40 до 560 тисяч особин, сірого журавля — від 12 до 48 тисяч. На прольоті зустрічаються рідкісні види: мала гуска, червоновола казарка, дрохва, багато різних видів горобиних. Зоопарк сприяє зосередженню птахів під час прольотів. У зимовий період на ставку зоопарку зупиняється до 200 тисяч птахів. Протягом року на заповідній території реєструються 270-289 видів аборигенних і пролітних видів, включаючи тих, що утримуються в зоопарку.

На 1 січня 2006 року колекція зоопарку представлена 114 видами, підвидами, породами і формами тварин чисельністю 3 865 особин, у тому числі 42 видами копитних (838 особин), 3 видами плоскогрудих птахів (126 особин) і 69 видами кілегрудих птахів (2 901 особин).
У зоопарку утримуються 2,5 тисячі особин 60 рідкісних видів, що підпадають під охорону різного рівня «Червоних книг» (регіональний червоний список, Червона книга України, Європейський червоний список, Червоний список Міжнародного союзу охорони природи) та декількох міжнародних конвенцій — Вашингтонська, Бернська і Боннська (див. стор. 30-31).

Деякі з них представлені в колекції невеликою кількістю (1 - 5 особин ): зебра Греві, гуанако, гарна, зубр, червоновола казарка, гриф чорний, гуска мала та єгипетська, кубинська свистяча качка, чернь білоока, чубата та пампаська, фазани Свайно, прелат, діамантовий та синій вухастий, журавлі сірий та вінценосний, папуги Крамера та ро-зела. Частина рідкісних видів хоча і утримується невеликою групою (6-20 особин), але розмножується: гвинторогий козел, олень Давида, блакитний гну, ситатунга, африканський буйвіл, гривастий баран, африканський страус, журавель степовий, степовий орел, фазани (золотий та королівський), лебеді (кликун, шипун та чорний), білощока казарка, білолоба гуска, попелюх, лиска. Успішно розмножуються кінь Пржевальського, кулан туркменський, сайгак, американський бізон (56), нільгау(27), мандаринка (24), павич (73). Створені та підтримуються на волі популяції фазана (З0 особин), огара (714), крижня (532-2500), галагаза (16), білолобої (148) та сірої (153) гусок.
Управління зоопарком здійснює директор заповідника. В штаті зоопарку працює 54 людини (зоотехнік, ветеринари, бригадири та робітники). На базі зоопарку виконується наукова і еколого-просвітницька роботи, що проводяться співробітниками наукової лабораторії (19 людей), сектора екологічної пропаганди (10) та екскурсоводами (50).

Для відвідувачів зоопарку розроблено декілька захоплюючих екскурсійних маршрутів.

Під час 2,5-годинної екскурсії зоологічним парком екскурсанти знайомляться з трьома секціями (див. стор. 32). Це секція кілегрудих птахів з вольєрним комплексом, де розміщені різні види журавлів, фазанів, декоративних та хижих птахів, з водоймами та кормовим майданчиком, тут вільно мешкають лебеді, гуси, качки та казарки. Потім здійснюється перехід через масив дерев і чагарників із заповненими водою канавками і невеликими водоймами. Далі оглядається секція плоскогрудих птахів — африканських страусів, ему та нанду. Закінчується екскурсія оглядом секції копитних тварин, де їх утримують в невеликих вольєрах. Екскурсію можна продовжити, відвідавши дендрологічний парк «Асканія-Нова» загальнодержавного значення. В цьому випадку відвідувачам пропонується на вибір, або дві різні екскурсії, або одна комплексна пішохідна 2,5-годинна екскурсія по двох парках.

Розроблені і користуються популярністю у відвідувачів дві 3-годинні екскурсії до табунів диких тварин в степові загони: екскурсія в кінному екіпажі (група 4-5 чоловік) або екскурсія мікроавтобусом (група 10-12 чоловік). Обидві екскурсії дозволяють побачити більшість видів тварин зоопарку, які напіввільно утримуються в заповідному степу. Тут протягом року просто неба знаходяться види, які мешкали ще в недалекому минулому в привільних степах: кулани та сайгаки. Разом з ними мирно співіснують копитні, мешканці інших континентів. На території заповідної ділянки незайманого типчаково-ковилового степу, зростає 505 видів вищих рослин. Природна фауна налічує понад 1530 видів, включаючи 3 види амфібій, 5 видів рептилій, 28 видів ссавців, 107 видів птахів.

Тварин зоопарку можна оглянути самостійно, або у супроводі екскурсовода.
Розроблені спеціалізовані екскурсії та консультації для студентів, вчених, любителів-орнітологів, працівників природоохоронних установ, до проведення яких запрошуються наукові співробітники і фахівці заповідника. Передбачено проведення фахівцями наукових спостережень за тваринами на спеціально обладнаних оглядових майданчиках.
Є можливість використовувати зоопарк як базу для проведення семінарів, міжнародних конференцій та симпозіумів.
Приймаються замовлення на фото - і кінозйомки, із залученням консультантами наукових співробітників.

На території зоопарку щорічно для місцевих жителів і регіону заповідника проводяться масові акції: «День відкритих дверей», «День птахів», «Птах року», «Пташина їдальня», «День журавля». Масові заходи супроводжуються публікацією матеріалів в пресі, подачею інформації по радіо і телебаченню. Працює кінолекторій. До заходів готуються фотовиставки, конкурси дитячого малюнка і плаката.

На базі зоопарку, на основі давно встановлених творчих зв'язків співробітників зоопарку та учбових організацій, проводяться уроки, лекції і літні ознайомлювальні і польові практики школярів, юннатів та студентів.
З 1982 до 2006 року із зоопарку в природу випущено 8 тис. особин 11 видів птахів. З 1968 до 2006 року окільцьовано близько 9 тис. особин 20 видів птахів. Тваринами, вирощеними в асканійському зоопарку поповнено колекції багатьох зоологічних парків та живих куточків України і зарубіжжя (Росія, Молдова, Латвія, Литва, Естонія, Польща, Чехія, Словаччина, Німеччина, Монголія, США та ін.).

Зоопарк «Асканія-Нова», заснований Фрідріхом Едуардовичем Фальц-Фейном як приватний, сьогодні працює як наукова установа. Завдяки науковій, природоохоронній та просвітницькій діяльності його співробітників, колекція тварин зоопарку підтримується у належному стані та продовжує поповнюватися новими видами. В науковій роботі від простих спостережень акцент змінено на розробку регіональних та державних програм збереження рідкісних видів тварин, збагачення збіднених екосистем. Надалі пріоритет у роботі зоопарку надаватиметься збереженню та відновленню фауни України, підтримці зоопаркових популяцій рідкісних видів, розробці програм інтродукції та реінтродукції тварин.

Запрошуємо відвідати зоопарк «Асканія-Нова»!

Текст: Н. Ясинецька
Фотографії: І.Бережний, В.Гавриленко, О.Грунський, С.Капітоненко, В.Клімов, О.Мезінов, В.Прудкий, А.Самойленко, Н.Ясинецька
Комп'ютерна верстка та художнє оформлення: О.Мазур, Д.Пижова
Технічний редактор: Д.Потапенко
Літературний редактор: О. Алеферко
Коректування: О.Височина

Адреса: 75230, Україна, Херсонська область, Чаплинський район, смт Асканія-Нова, вул. Фрунзе, 13
Біосферний заповідник "Асканія-Нова" УААН
e-mail: bp_askania-nova@chap.hs.ukrtel.net ; askania-zap@mail.ru
 тел./факс: 8 (055-38) 6-12-32

Довідки за телефонами:
сектор екологічної пропаганди (екскурсії): 8(055-38) 6-12-86 лабораторія зоопарку (реалізація тварин): 8 (055-38) 6-11-41

Формат 64x90/8. Друк офсетний. Папір крейдований. Умови, друк. арк. 4,27. Умови. Фарб.-відб. 17,07. Наклад 1000 примірників. Зам. №649
Видавництво "Наддніпряночка"
Друк ПП "Комплектавтодор"
73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 16-а
73000, м. Херсон, Миколаївське шосе, 5-й км.
тел.: (0552) 42-44-74, 42-45-00, тел./факс: (0552) 42-47-70 тел.: (0552) 53-11-84

 

3. 26.01.2014 16:58
Anonymous

спасибо большое,очени помогло 

2. 18.03.2009 10:09
Редакция

Нельзя с Вами не согласиться. Это действительно надо видеть своими глазами...
В Аскания-Нова интересно в любое время года, но все же пик впечатлений можно получить в момент цветения степи. В зависимости от весеннй погоды это перид 2-3 недель в мае. Для людей чутких картина цветущей степи остается в сердце на всю жизнь...
Особенно, если наблюдать ее с тачанки во время "степного сафари" - есть и такой вид экскурсий в заповедную степь.

1. 17.03.2009 23:03
Виктория

сначала подумалось - ну, что может быть интересного в степи.  Прочла и удивилась,  наполнилась такой дозой "шила в одном месте", что теперь уже точно решила - ПРИЕДУ !!!!! Это надо увидеть своими глазами.

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.