on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

Новини регіону

23.03.2017, 11:33

Демократичний розвиток областей України – Херсонщина не пасе задніх...

31.10.2016, 09:39

Відкриття фотовиставки "Європейці в Таврії"

27 жовтня в Херсонській  обласній універсальній науковій бібліотеці ...
19.10.2016, 12:02

На Zабалці 2016 - триб'ют парасолькам!!!

> Персоналії > Медіа арт > Олейник Юрій Іванович > Комп’ютер – інструмент сучасного митця.

Комп’ютер – інструмент сучасного митця.

23.01.2007

Ми живемо в складний час кардинальних змін загальноцивілізаційного масштабу. Очевидно, що: «сьогодні одним з найхарактерніших явищ стає широка інформатизація не тільки науково-технічної та виробничої сфери, як це було ще донедавна, а й практично всіх сторін життєдіяльності людини і суспільства в цілому. Це провокує істотні зрушення у культурній, морально-етичній і духовній сферах, змінює систему цінностей і орієнтацій». До цього треба додати: «стрімко зростають обсяги науково-технічної інформації та прискорюється темп її старіння і оновлення. Внаслідок цього виникають серйозні проблеми у сфері професійної освіти. Вони стосуються як її змісту, так і застосовуваних педагогічних технологій та організації навчально-виховного процесу. («Педагогічні науки» ХХХVI 2004р.)

Зміни, означені в цитаті ми маємо змогу спостерігати у всіх сферах життєдіяльності людини і суспільства в цілому. Які ці зрушення у культурній і духовній сферах?
Перше, що ми маємо засвідчити – з’явився новий інструмент сучасного митця – КОМП’ЮТЕР! Задуманий, як обчислювальна машина, (комп’ютер – обчислювач (грець.)) цей електронний прилад, «переріс» свою назву і став невід’ємною частою творчого процесу у різноманітних жанрах сучасного мистецтва, а також дав початок новим напрямкам художньої творчості.
Спектр сучасних інформаційних технологій включає всі види мистецтв (безпосередньо, або через суміжні види). Він не тільки широкий, а й багатошаровий.

Окрім того, з’явились нові напрямки у цих традиційних видах, які «народжуються і живуть» в необмеженому віртуальному просторі. Це:
Комп’ютерна графіка
Комп’ютерна анімація
Електронна музика
Всі вищезазначені напрямки народились не на порожньому місті, а є «рідними дітьми» традиційних видів мистецтв. Вони мають більше «технічних» можливостей, наприклад комп’ютерна графіка має у своєму арсеналі палітру складену з 16,7 мільйона кольорів, яка обмежується тільки технічними можливостями засобів виводу зображення і гостротою зору користувача, до того ж будь яку графічну композицію за допомогою комп’ютерних технологій можна примусити рухатись ще й зі звуковим супроводом!

За допомогою комп’ютерних музичних програм можна створити партитуру величезного оркестру у складі як академічних так і екзотичних інструментів, або синтезувати звуки досі невідомі. Така партитура буде не лише візуалізована, а й «матеріалізована» через створення фонограми без залучення великої кількості музикантів. Обмеження для реалізації цього проекту також суто технічні і мають параметри застосованого комп’ютерного комплексу.
Приклади комп’ютерної графіки у кіно і анімаційному мистецтві можна не наводити, бо вони відомі майже всім. На мою думку, одним із напрямків розвитку мистецтва кіно в останні 8-10 років є розвиток так званих комп’ютерних спецефектів.

Наведені приклади декому дають підставу вважати, що з відкриттям нового часу комп’ютерних технологій з’являються нові види мистецтв з новими законами і правилами, що старі закони класичного і народного мистецтва у цьому середовищі не діють, та й не діють взагалі вже.
Таке твердження помилкове і нагадує історії видатних сучасних рок – музикантів Річі Блекмора, Пако де Люсія та інші, які увірвавшись в музику революційними шквальними вітрами, намагались «очистити» музику від «застарілої, віджилої», але згодом, ближче ознайомившись з найкращими прикладами класичної музики і через неї отримавши пристойну музичну освіту, кардинально змінили свої погляди на традиційне мистецтво і свою роль у загальному мистецькому просторі.

Змінюється мода на стилі у мистецтві, естетика, світосприйняття, а мистецтво залишається, вбираючи в себе кращі зразки усіх напрямків і стилів.
Проблематика сучасних технологій в мистецтві та художньо-педагогічній освіті, на мій погляд сконцентрована в площині розуміння інформаційних процесів і їх взаємодій на логічному рівні, а також поєднання високого професійного рівня митця з достатнім володінням комп’ютерними технологіями.

Як і багато проблем людського життя, вищезазначені проблеми комплексні, і вирішення їх також повинно бути комплексним, а складові цих заходів повинні відповідати певному стандарту проблеми і між собою - один одному.
Перший рівень проблеми – психологічний, коли митець протиставить сучасні технології традиційним. Це штучне протиставлення, спричинене нерозумінням цих технологій, навіть інстинктивне побоювання невідомого і як слідство невміння використання нових інструментів творчості. Свобода вибору мистецького інструмента безперечно особиста справа кожної творчої людини, але митець – видатна особистість, до думки якої прислухаються інші люди, особливо, якщо це знаний, видатний мистецький діяч. Висловлювання таких особистостей приводять як аргумент, на них посилаються, за допомогою таких міркувань розробляють нові теорії.

І буває дуже прикро, коли визнані авторитети мистецтва і культури помилялись у своїх думках та вводили в оману інших. (Такі приклади відомі)
Із практики художніх шкіл, у найвищому розумінні цієї назви, відомо, що до викладання у них намагались залучити саме відомих, видатних митців свого часу і якщо митець мав проблему сприйняття новітніх мистецьких технологій, то розгорнута боротьба із ними завжди закінчувалась для нього поразкою. Це другий рівень проблеми – недостатня інформаційна культура та кваліфікація викладача. Вимоги до сучасного викладача дуже високі, і тим більше якщо йдеться про освіту професійну - мистецьку. Інформація, отримана від вчителя, якого поважають та якому безумовно довіряють, про «недоброякісні, оманливі та непрофесійні» технології надовго може загальмувати професійний розвиток учнів, з точки зору найсучасніших, а тому й найнеобхідніших знань.

Ця інформація може з’являтись не тільки під час учбових занять, а й під час приватних бесід, або під час виконання спільної творчої роботи. Тобто, використання комп’ютерних технологій в мистецтві є проблема не тільки навчання, а і проблема виховання. Відомо, що знайти митця – людину, що однаково добре володіє мистецтвом створення художніх творів та педагогічним мистецтвом навчання цьому – дуже складно. Тому рішення цієї проблеми полягає в цілеспрямованій підготовці викладацьких кадрів для мистецьких вузів та факультетів.
Рівні використання комп’ютера.

Рівень використання комп’ютера творчими категоріями користувачів різний і не залежить від фахового рівня митця. Умовно можна позначити такі рівні користування комп’ютером:
1. Іміджевий – комп’ютер тільки «присутній» в майстерні (кабінеті)
2. Комунікативний - комп’ютер застосовується виключно для ведення документації, зв’язку з колегами, замовниками
3. Творчий - комп’ютер – один із основних творчих інструментів митця, його лабораторія, полігон для випробувань.

Через низький рівень доступу до найсучасніших інформаційних технологій, який спричинений вищезазначеними проблемами психологічного і кадрового рівня, та недостатнє фінансування сфери мистецтва сучасного українського суспільства, найбільш поширений рівень використання «комунікативний», що вважається у нашому мистецькому середовищі досить високим, майже професійним. Творчий рівень, на жаль, опанувала невелика кількість сучасних митців, здебільшого це результат процесу самоосвіти і самовдосконалення.

Сучасний розвиток людства неможливо уявити без інформаційних технологій та комп’ютерної техніки, як і без інших атрибутів ХХІ сторіччя: літаків, авто, лазерів і т. ін. Мистецтво, як одна із сфер діяльності людства також не обійдеться без сучасних інформаційних технологій і це усвідомлює більша і прогресивніша частина мистецького прошарку сучасного суспільства. Підвищення рівня використання комп’ютерних технологій у мистецтві безпосередньо зв’язаний з розвитком освіти та рівнем інформаційної культури.

У Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті зазначено, що "формування високого рівня інформаційної культури кожного члена суспільства, держави, впровадження сучасних інформаційних технологій у практику навчально-виховного процесу визнаються пріоритетними шляхами розвитку освіти". Напрямок розвитку освіти вибраних державою веде все наше суспільство до інтеграції у світове співтовариство. Цей рух почато і зворотного напрямку не буде, як не було його на початку ХХ сторіччя за часів відкриття електрики. Завдання кожного вчителя мистецьких дисциплін особисте вивчення і опанування сучасними комп’ютерними технологіями, що не тільки принесе особисту користь митцю, а й виховний аспект – особистий приклад – засіб, що найдієвіше впливає на навчаємих.

Самотужки таку науку подолати зможе лише невелика частина викладачів, тому потрібні додаткові організаційні зусилля адміністрації учбових закладів для проведення занять, семінарів, тренінгів з викладачами мистецьких дисциплін. Змістовні заходи для поширення передового досвіду з використання сучасних технологій в мистецтві та художньо – педагогічній освіті, повинні бути регулярними та збирати якнайширшу аудиторію зацікавлених фахівців.
Так, комп’ютер найсучасніший мистецький інструмент, і наше завдання – разом з іншими державними та суспільними інституціями, зробити комп’ютер та притаманні йому технології доступними і поширеними в сучасному українському мистецтві.

Ю.Олейник

 

1. 31.03.2009 11:10
Елена

Спасибо большое... Материалы Вашей статьи использую для доклада на пед.раде.

                                      Елена Вишняк. Дом  детского и юношеского творчества. г.Борисполь                                                                                                        

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.